Індукція та емпіричні узагальнення
Поняття терміну "індукція". Функції індуктивних висновків у процесі пізнання. Характеристика повної, неповної, популярної індукції, їх демонстративність. Індукція методом добору, методом виключення. Емпіричні узагальнення згідно з В.І. Вернадським.
Подобные документы
Визначення суті базових понять - важливий чинник розвитку науки і практики. Концепти, які поєднують народні традиції та досягнення багатьох наук. Розуміння закономірностей розвитку базового поняття, його суті, узагальнення, перспективи функціонування.
статья, добавлен 09.03.2023Вчення про принципи буття і пізнання, відношення людини і світу. Вироблення системи поглядів на світ і на місце в нім людини. Вивчення природи реальності, відносин між розумом і тілом, матерії і випадку, подій і причин. Форми та закони мислення.
реферат, добавлен 23.03.2016Пізнання як предмет філософського аналізу. Риси і обмеженість донаукових концепцій суспільного розвитку (СР). Поняття суспільно-економічної формації, його роль в матеріалістичному розумінні історії. Географічне середовище як постійна і необхідна умова СР.
курс лекций, добавлен 25.09.2017Місце логіки у системі наук. Розуміння форми думки. Мислення як предмет логіки. Форми думки, предмет логіки. Поняття, найпростіші форми теоретичного пізнання та мислення. Види понять за обсягом та змістом. Характер зв’язку між обсягом і змістом поняття.
реферат, добавлен 15.04.2017Висвітлення основних філософських ідей та напрацювань атеїстичного крила екзистенціалістів у контексті пізнання історичного процесу. Особливості історичної гносеології та вплив екзистенціалізму на вихідні методологічні засади історичного пізнання.
статья, добавлен 03.09.2024Сутність і етимологія терміну "Філософія". Предмет й специфіка філософського знання, його основні функції, а також структура та основні компоненти. Місце та значення філософії в культурі та освітньому процесі як форми світогляду, зв'язок з наукою.
лекция, добавлен 16.10.2021Історичний екскурс у розв’язання проблем людини, сутність антропологізації та її значення для історичного пізнання. Характеристика розвитку філософського знання, системне вивчення й обґрунтування сутності людського буття та людської індивідуальності.
статья, добавлен 04.03.2019Розгляд підходів, інтерпретацій та розуміння сучасного іморталізму як глибинної філософсько-антропологічної проблеми. Розкриття поняття безсмертя через дихотомію "життя-смерть". Основні напрямки пошуків радикальних методів продовження людського життя.
статья, добавлен 04.02.2019У статті розглянуто концепт У-сін П’ять елементів. Різні погляди на методи вишколу були пов’язані із протилежними уявленнями майстрів на природу руху. Особливе значення у контексті досліджуваної проблематики має тлумачення поняття "монтаж", проекція симпл
статья, добавлен 27.12.2021Філософія як світоглядне знання. Її предмет, об'єкт, завдання та основні функції. Структура філософії у Новий час. Форми, та історичні типи світогляду. Методи філософського пізнання. Історичні форми постановки і вирішення основного філософського питання.
презентация, добавлен 02.01.2019Аналіз і оцінка категорії ідентифікації як методу наукового пізнання. Зіставлення пізнавальних процедур даного методу, застосовуваних дослідниками, із самоідентифікацією індивідів, соціальних груп у реальному процесі їх самовизначення в суспільстві.
автореферат, добавлен 11.11.2013Аналіз методологічних засад дослідження феномена раціонального пізнання з урахуванням зміни парадигм у сучасній філософії освіти. Визначення принципів побудови системи понять раціонального пізнання та можливості їх філософсько–освітніх імплікацій.
автореферат, добавлен 29.07.2015Аналіз поглядів Аристотеля про сутність душі, її поділ на рослинну і тваринну частини. Філософський зміст ентелехії. Критика платонівського вчення про переселення душ. Функції пасивного й активного розуму в процесу пізнання. Виховання моральної людини.
реферат, добавлен 21.03.2015Філософія як особлива сфера людського знання і пізнання, яка виникла на основі світоглядних пошуків та орієнтацій людини, що постають як необхідність з погляду людського життєвого вибору та самоствердження. Особливості становища людини в реальному світі.
реферат, добавлен 16.07.2017Поняття як найпростіша і фундаментальна форма мислення. Види понять за формою: пусті, одиничні, загальні. Види понять за змістом: конкретні і абстрактні, позитивні і негативні, відносні і безвідносні, сукупні і несукупні. Взаємовідношення між поняттями.
контрольная работа, добавлен 14.09.2010Формування логіки як складової частини філософського пізнання світу в єдності з онтологією, гносеологією й епістеміологією. Роль логіки у пізнавальній діяльності людини. Аналіз основних елементів пізнавального процесу. Об'єкт та суб'єкт логіки.
реферат, добавлен 22.11.2014Поняття "агностицизм", яке введено в 1869 році англійським природодослідником Томасом Гекслі. Елементи процесу пізнання: суб'єкт та об'єкт, чуттєве та раціональне. Показано, що практика є критерієм, мірилом перевірки істинності результатів пізнання.
реферат, добавлен 07.01.2023Філософський зміст й сутність процесу осягнення суперечностей, що відображають розвиток духу, матерії, свідомості і пізнання. Поняття зв’язку між речами й явищами, розділеними у просторі і часі. Відмінності законів природи від законів суспільства.
реферат, добавлен 29.10.2015Скептичні засади феноменології Е. Гуссерля і аналітичної філософії на прикладі робіт Л. Вітгенштайна. Тлумачення певних психологічних аспектів розуміння людського пізнання. Особливість змінення підходів до розуміння та інтерпретації поняття ментальності.
статья, добавлен 02.09.2024Дослідження міста і ролі людських цінностей у процесі становлення та еволюції наукового пізнання від античності до наших днів. Наука - як форма духовної діяльності людини, її розвиток у взаємодії з іншими формами (філософія, мораль, мистецтво, релігія).
статья, добавлен 10.01.2023Визначення сутності учіння, як процесу пізнання. Розгляд рівня ієрархії системи, який визначається зв'язками субординації та зв'язками координації цієї системи. Дослідження пізнавального (гностичного) образу об'єкту. Аналіз суб'єкта навчального пізнання.
реферат, добавлен 24.05.2017Поняття формальної логіки та її елементи, які трактував Аристотель. Поняття "індукції" з точки зору вченого. Закони мислення традиційної логіки. Принципи об’єктивного мислення та особливості силогізму Аристотеля. Паралогізм і софізм як логічні помилки.
реферат, добавлен 23.04.2015Аналіз концепту "інформація" як категорії науки. Доведення багатовимірність цього поняття. Розмежування реальності на суб’єктивну та об’єктивну, що, безумовно, є основою для пізнання та інтерпретації інформації та перетворення її на якісні знання.
статья, добавлен 21.07.2018Функції філософії. "Філософія життя". Діалектика та її альтернативи. Людина як міра усіх речей. Проблема пізнання у філософії Ф. Бекона. Загальна класифікація релігій: фетишизм, іудаїзм, буддизм, орієнталістські релігії. Поняття формалізації у логиці.
контрольная работа, добавлен 05.11.2008Всебічне дослідження апарату здобуття нового знання в різних галузях науки як головне завдання методології наукового пізнання. Сутність поняття "ландшафтна оболонка". Знайомство з властивостями системних об'єктів. Розгляд прикладів причинного пояснення.
лекция, добавлен 02.12.2018