Пояснення в гуманітаристиці: суб’єктивність, наративність, науковість
Аналіз наративності й науковості в тих структурах пояснень, де значущою є роль суб’єкта як компонента пояснювальної процедури в гуманітаристиці. Включення в структуру пояснювального процесу його суб’єкта і наративної стратегії. Відмітні риси наративу.
Подобные документы
Становлення суб’єкта культури як ціль філософії освіти. Взаємодія раціонального та ірраціонального в освітньому процесі. Розгортання творчого потенціалу суб’єкта культури. Афірмація свободи та культуротворчість. Вплив нестабільного мегасоціуму на буття.
статья, добавлен 20.08.2017Особливості філософських заній. Потреби духу в філософії. Загальні і відмінні риси у філософській науці і релігійного навчання. Аналіз співвідношення філософії та ідеології. Відмітні риси філософського вчення та ідеології.
контрольная работа, добавлен 23.10.2008- 28. Проблема суб’єкта історичного процесу в українській філософії кінця XIX – першої чверті XX століть
Типи суб'єктів історії в залежності від характеру їх участі у суспільному розвитку. Місце суб'єкта історії в ціннісних ієрархіях історіософських систем. Перспективи реалізації ідей історіософських концепцій на сучасному етапі українського державотворення.
автореферат, добавлен 07.08.2014 Сутність феномену ідентичності соціального суб’єкта. Форми його прояву в умовах сучасних соціокультурних трансформацій. Дослідження динаміки маргінальної свідомості соціальних суб’єктів транзитивних суспільств. Рекомендації щодо способів їх модернізації.
автореферат, добавлен 29.07.2015Відповідальність суб’єкта управління в предметному полі соціальної філософії. Розвиток поняття "відповідальність" від античних до сучасних теоретичних концепцій. Особливості морального та юридичного аспектів відповідальності суб’єкта управління.
автореферат, добавлен 29.08.2013Аналіз головних рис класичної концепції суб’єкта в античній, середньовічній і новочасній філософії. Зв’язок цієї концепції із поняттями субстанції, свідомості та рефлексії. Особливості напряму філософської герменевтики в ідеях М. Гайдеґера та Г. Ґадамера.
автореферат, добавлен 05.11.2013Методологічні, концептуальні інтерпретації соціального знання в сучасному суспільствознавстві. Природа соціального знання, його відмітні риси. Нормативно-регулятивний потенціал соціального знання. Аналіз ролі соціального знання в аксіосфері суспільства.
автореферат, добавлен 29.10.2013Специфіка філософського пізнання. Теорія пізнання (гносеологія). Процес пізнання людиною навколишнього світу. Аналіз характеру взаємодії суб’єкта і об’єкта пізнання. Структура пізнання: відчуття, сприйняття, уявлення. Поняття істини та методи пізнання.
контрольная работа, добавлен 03.09.2010Огляд джерельної бази з тематики архетипу, що стала особливо популярною як предмет наукового аналізу у сфері українських гуманітарних досліджень протягом останніх десятиліть. Зв’язок дефініцій архетипу із дефініціями понять близького логічного кола.
статья, добавлен 23.05.2020Обґрунтування специфіки герменевтичного предмета, покликаного "відновити" порушену в процесі метаморфоз європейської гуманітарної думки тріаду "автор – текст – читач". Відмінні риси герменевтичного суб’єкта, його екзистенціально-когнітивна цілісність.
статья, добавлен 12.09.2023Онтологічний аналіз буття суб’єкта в реаліях відкритого, нестабільного, гетерогенного простору, що вимагає від суб’єкта нових здібностей та якостей, які дозволять йому вижити й адаптуватися. Вираження травматичного досвіду у тріаді загроза-збиток-захист.
статья, добавлен 22.07.2024Виявлення екзистенційної специфіки ситуацій свободи і пошуку смислу життя, онтологічно вкорінених у передзаданий ексцентричною позиціональністю статус "поставленого в ніщо" суб’єкта. Експлікація граней людської суб’єктивності у межах дослідженого виміру.
статья, добавлен 31.01.2018Зіставлення некласичних і постнекласичних уявлень про відмінності розуміння Ніцше основ суб’єкта, полемічний контекст тлумачення децентрованості "я" у сучасній зарубіжній філософії. Космологічна концепція Ніцше на основі принципів онтологічної топології.
автореферат, добавлен 17.09.2013Визначення поняття "суб'єкта" у філософії та педагогіці як носія певного рівня свідомості і свободи. Протиставлення суб'єктивної достовірності, самосвідомості суб'єкта і світу об'єктивної дійсності у працях Декарта. Суть некласичної освітньої парадигми.
статья, добавлен 06.04.2019Визначення нереалізованих сучасних філософських дискурсів інтенції дослідження суб’єкта, які містилися в філософії М. Фуко. Методологічні основи психоаналізу, синтезованого зі структуралізму Ж. Лакана, з філософською інтерпретацією М. Гайдеггера.
статья, добавлен 08.03.2020- 41. Основи філософії
Дослідження проблеми походження свідомості; її структура, властивості та нейрофізіологічні основи. Характеристика форм суспільної свідомості. Вивчення проблемного поля епістемології. Поняття об'єкта та суб'єкта пізнання, їх філософське розуміння.
контрольная работа, добавлен 03.02.2012 Суб’єктивність у віртуальному просторі представлена у вигляді аватару, тобто праксису міфопоетичної традиції самоідентифікації. Рухомість меж приватного та публічного в сучасній культурі, або узвичаєнні світу до соціального змісту суб’єктивності.
статья, добавлен 30.05.2022Дослідження ідеології перехідного суспільства як філософського поняття і духовно-практичного явища, що відображає найбільш типові риси суспільних перетворень, притаманних пострадянським країнам. Аналіз типологічних характеристик суб`єкта ідеології.
автореферат, добавлен 25.04.2014Відображення як властивість матерії. Сигнальний, вибірковий характер інформаційного відображення. Подразливість, чуттєвість та психологічний образ як результат взаємодії суб'єкта і об'єкта відображення. Розкриття сутності ідеального у цій взаємодії.
реферат, добавлен 07.09.2009Дослідження феномену суб’єкта в освіті. Розгляд деяких аспектів суб’єкт-суб’єктних та суб’єкт-об’єктних відносин у класичній та некласичній парадигмах освіти. Розкриття видозмінності суб’єкта в освітньому просторі у контексті поняття "віртуальна освіта".
статья, добавлен 08.04.2019Досліджуються трансцендентальні умови можливості Я як суб'єкта моральної свідомості та етичних відносин між Я та Іншим. Піддається критиці постмодерністська методологія деконструкції онто-тео-телео-фало-логоцентризму, яка теоретично унеможливлює етику.
статья, добавлен 16.04.2023Застосування психоаналітичної концепції суб'єкта в теорії кіно. Критична стратегія "повернення до психоаналізу". Психоаналітичні імплікації кінематографа Ж.Л. Бодрі. Поняття "психоз" і "перверсія" в систематизації клінічних структур психіки Ж. Лакана.
автореферат, добавлен 25.08.2014Основні елементи влади. Двобічне відношення взаємодії суб’єкта і об’єкта. Історія питання влади у філософській думці. Принцип оцінювання й покладання цінностей. Спроможність поєднання людини із суспільними та державними інститутами в єдине ціле.
реферат, добавлен 19.02.2014Соціальне пізнання, як відповідь на реальні суспільні потреби. Розгляд пізнавальної позиції суб’єкта, врахування ним історичних, соціально-філософських здобутків, що, у свою чергу, координується із питаннями свободи суб’єкта соціальної творчості.
статья, добавлен 25.02.2020Дослідження категорії тіла у перцептивних поглядах Анрі Берґсона та дослідженнях представників енактивізму. погляд на тіло як засіб перцепції та роль його діяльності як елементу вбудовування свідомості суб’єкта у світ. Детермінованість тілесності.
статья, добавлен 07.10.2021