Пояснення в гуманітаристиці: суб’єктивність, наративність, науковість
Аналіз наративності й науковості в тих структурах пояснень, де значущою є роль суб’єкта як компонента пояснювальної процедури в гуманітаристиці. Включення в структуру пояснювального процесу його суб’єкта і наративної стратегії. Відмітні риси наративу.
Подобные документы
Характеристика можливості раціональної реконструкції концептуальної форми суб'єкта з дискурсивної площини містичного філософування. Підходи до сучасного розуміння філософського містицизму. Онтологічний статус містичного виміру буття свідомості людини.
статья, добавлен 01.02.2018Проблема стратегії життя особистості як фактора розвитку суспільства, способу вирішення життєвих завдань, що надає особистості спрямованості в реалізації її як суб’єкта власної долі. Механізм взаємодії соціального капіталу та стратегії життя особистості.
автореферат, добавлен 29.09.2013Дослідження проблеми діалектики творчості в поглядах різних мислителів (філософів) Києво-Могилянської Академії. Аналіз діалектики об’єкта та суб’єкта творчості, діалектики старого та нового, традицій і новаторства опираючись на принцип історизму.
статья, добавлен 04.03.2018Розробка цілісної концепції управління як дійового реального механізму поєднання теоретичного суспільствознавчого знання і різновидів практичних рішень. Поняття суб'єкта та об'єкта сучасного соціального управління з точки зору соціальної філософії.
автореферат, добавлен 26.09.2013Вивчення зміни Просвітлення в інтерпретації насолоди, що призвело до побудови певного етосу/номосу насолоди та трансформації в моделі буття/мислення. Перехід від метафізики розуму, заснованої Декартом, до фізики тіла, представленої маркізом де Садом.
статья, добавлен 19.07.2021Аксіологічні та праксеологічні виміри особистісного становлення суспільно-відповідального суб’єкта культурно-освітньої діяльності. Динаміка культурно-етичних підстав у цьому процесі, етапи трансформації свідомості: індивід–індивідуальність–особистість.
автореферат, добавлен 30.10.2013Аналіз логічних підстав основних форм придбання знань і розуміння сутності об'єкта пізнання в освітньому процесі. Виділення і конкретизування базисних характеристик комунікативної раціональності, як процесу аргументації епістемологічних цінностей освіти.
автореферат, добавлен 20.07.2015Проаналізовано культурологічні інтенції лаканівської психоаналітичної концепції суб’єкта, яка вписана у філософсько-антропологічний проект сучасної постмодерної культури. Показано ідею Ж. Лакана про вербальну артикуляцію будь-якої форми несвідомого.
статья, добавлен 04.03.2019Соціально-філософський аналіз проблематики суб’єкта освіти в контексті основних типів освітніх парадигм їх співвіднесеності з переважаючим типом культури і філософського дискурсу. Сутність поняття сучасний освітній простір, його нові тенденції та виміри.
автореферат, добавлен 28.07.2014Рушійні сили пізнавального процесу. Основні особливості мислення суб'єкта, що пізнає, у науковому і художньому пізнанні. Характер взаємодії і взаємодоповнення наукового і художнього пізнання. Роль художньо-образного мислення в пізнавальній діяльності.
автореферат, добавлен 29.09.2013- 61. Суб’єктивність протестантизму як передумова його використання у деструктивному політичному впливі
Вплив релігії на процес формування сенсу існування індивідууму. Встановлення відношення людини до світу. Суб’єктивність протестантизму як передумова його використання у деструктивному політичному впливі. Розгляд релігії як форми дії на масову свідомість.
статья, добавлен 29.01.2016 Предикат як одне із фундаментальних понять логіки, а також математичної логіки, умова сформульована в термінах деякої точної логіко-математичної мови. Теорія предикатів та аналіз граматичної будови простих висловлень. Відмітні риси логіки предикатів.
реферат, добавлен 24.03.2013Виявлення позитивних рис та обмеженості смислової та структурної дихотомії пояснення і розуміння в науковій парадигмі. Віднаходження перспектив цілісності пояснення і розуміння в гуманітарних та природничих науках. Гіпотези герменевтичної спіралі.
автореферат, добавлен 23.11.2013Дослідження еволюції змісту поняття інформаційне суспільство; аналіз його евристичних можливостей як пояснювального засобу щодо розуміння характеру і тенденцій розвитку сучасної цивілізації. Принцип компліментарності та розгляд основних підходів.
статья, добавлен 04.03.2019Роль епістемології для наукового пізнання господарських процесів. Взаємозв'язок економічного аналізу і найважливіших категорій діалектики. Методи дослідження ідеалізованого об'єкта як основа створення раціональної системи інформації економічного аналізу.
реферат, добавлен 26.02.2015- 66. Наукове знання
Аналіз тенденцій та шляхів розвитку наукового пізнання, його структура і методи дослідження. Характеристика основних особливостей пізнання та різні критерії науковості людини. Поняття та класифікація методології наукового знання, та форми його прояву.
реферат, добавлен 13.03.2013 - 67. Онтологія топосу
Особливість використання поняття "топос" у сфері соціальної філософії. Аналіз змісту цього поняття в онтологічних системах Аристотеля та М. Гайдеггера. Констатація факту просторовості існування речі або явища. Взаємне відношення об’єкта до його оточення.
статья, добавлен 02.12.2018 Філософський дискурс Ж. Дельоз. Вплив відчуттів на реконфігурацію суб’єктивності. Матеріальний вимір образу, діючі сили та ситуації їх зустрічі. Ідея сингулярності та онтологія становлення. Суб’єктивність без фіксованої ідентичності й тотожності.
статья, добавлен 25.02.2020Аналіз структуралістської та постструктуралістської моделі Іншого як основи формування соціальної суб’єктності та його ідентичності. Принципи побудови, подібність та відмінність цих моделей. Характеристика дії суб’єкта, що застосовує бріколаж у дискурсі.
статья, добавлен 18.11.2023Визначення ступеня науковості останньої можливо за специфікою методу, парадигм, пояснюючих конструкцій, вихідних положень. Особливості методів розрізняння гуманітарних наук, які сприйняли класичні ідеали науковості, і гуманітаристику, яка ігнорує їх.
статья, добавлен 29.09.2016Основні позитивні риси поняття прогрес та їх негативний вплив на історію і на її суб’єкта. "Триєдиний закон розвитку", якому підпорядковані живі організми, держави, культури, процеси і явища. Збільшення внутрішнього багатства, поступове зміцнення єдності.
статья, добавлен 10.05.2018Визначення сутності учіння, як процесу пізнання. Розгляд рівня ієрархії системи, який визначається зв'язками субординації та зв'язками координації цієї системи. Дослідження пізнавального (гностичного) образу об'єкту. Аналіз суб'єкта навчального пізнання.
реферат, добавлен 24.05.2017Антропологічні аспекти сутності і змісту сучасного концепту соціального прогресу, зміст і основні напрямки діяльності щодо його реалізації. Методологічні засади концепцій соціального розвитку. Якості людини як суб'єкта реалізації парадигми прогресу.
автореферат, добавлен 28.10.2013Роль визначення як логічної процедури у пізнанні. Наукова картина світу, феномен невизначеності в освіті та її статус. Філософський аналіз феномена невизначеності як прояву буття, його атрибутивних та знаннєвих властивостей стосовно природничої освіти.
статья, добавлен 29.09.2024Аналізуються способи спілкування тварин у порівнянні з людськими, поняття сигналу, спільні риси у процесах абстрагування та метафоризації. Визначається роль свідомості та несвідомого при створенні метафори, а також особливості перебігу творчого процесу.
статья, добавлен 08.10.2018