Гносеологічні і структурні особливості наукового знання
Абстрагування як виділення єдності найбільш істотних ознак, характерних зв'язків і відношень предметів і явищ з метою проникнення в сутність останніх. Проблема істини у філософській науці. Характеристика індуктивного і дедуктивного методів пізнання.
Подобные документы
Аналіз істинності і правильності міркування в логіці. Зміст мисленої, природної, штучної і формалізованої мови. Етапи розвитку пізнання. Відбиття дійсності думок людей у формі умовиводів. Судження, як характер відображення предметів і явищ реальності.
контрольная работа, добавлен 26.07.2015Поняття гносеології — як розділу філософії, що вивчає природу пізнання, закономірності пізнавальної діяльності людини; передумови, засоби та форми пізнання, а також відношення знання до дійсності, закони функціонування та умови й критерії достовірності.
реферат, добавлен 25.02.2014Сутність і методологічні можливості потенціалістичного розуміння цінності в наукознавстві. Феномен аксіологічного потенціалу наукового знання, його природа, внутрішня структура, спосіб актуалізації в контексті проблематики філософії та методології науки.
автореферат, добавлен 13.07.2014Дослідження різноманітних підходів до проблеми співвідношення природничого та соціогуманітарного знання, їх можливостей у контексті сучасної постнекласичної філософії. Аналіз моделей наукового знання та універсальність виявлення їх спільних рис.
автореферат, добавлен 27.08.2014Історичні передумови формування філософія Нового часу. Суть дедуктивного методу Декарта. Дослідження пізнавальних здібностей людини у виявленні джерел походження людського знання. Основи вчення Б.Спінози. Система поглядів просвітників-матеріалістів.
реферат, добавлен 04.12.2008Дослідження потенціалу і форми актуалізації процесів інтеграції в науці. Характеристика сутності, історичних різновидів, світоглядних та методологічних засад інтегративних тенденцій, когнітивно-ціннісного потенціалу, інтеграції, синтезу наукового знання.
автореферат, добавлен 20.07.2015Розгляд філософії науки як специфічного виду пізнавальної діяльності, її ознак та завдань, форм дослідження закономірностей наукового мислення. Аналіз орієнтації науки, її об’єктивності та закономірністі предметів, явищ і подій, які досліджуються.
статья, добавлен 18.09.2022Здійснення розгляду аспектів взаємозв'язку життєво-досвідного знання з науково-емпіричним і науково-теоретичним дослідженням. Аналіз даного взаємозв'язку не тільки як необхідного і важливого компоненту наукового знання, але й складного соціального явища.
статья, добавлен 08.04.2019Аналіз проблеми ірраціонального в історії західноєвропейської філософії. Особливості ірраціонального пізнання, специфіка його ролі та проявів у процесі становлення й розвитку української філософської думки докласичної доби, класичної та нової доби.
автореферат, добавлен 27.09.2013Соціокультурні передумови та джерела виникнення філософської концепції В.С. Соловйова. Місце проблеми єдності істини, добра та краси у його працях. Характер впливу класичної традиції на становлення філософії "всеєдності". Вирішення проблеми єдності.
автореферат, добавлен 20.10.2013У науковій статті авторами розкрито питання творчого підходу до основних етичних цінностей, які потрібно включити у процес пізнання, в якому належить досягнути єдності знання про суще і належне як однієї зі змістовних характеристик сучасної етики.
статья, добавлен 14.08.2023Обґрунтування можливості застосування індукції як базового методу. Залучення у якості допоміжних методів теорії індуктивного виводу та імовірнісної логіки. Оцінка актуальності використання індукції для сучасної логіки та філософії як наукового методу.
статья, добавлен 01.12.2017Спостереження - цілеспрямоване, спеціально організоване сприймання предметів і явищ об'єктивної дійсності, які виступають об'єктами дослідження. Методи досліджень на емпіричному та теоретичному рівнях. Індукція і дедукція в процесі пізнання дійсності.
научная работа, добавлен 14.07.2017Біофілософія як форма світоглядно-аксіологічного та науково-теоретичного осмислення живого в постнекласичній науці. Визначення суттєвих моментів розуміння аксіологічних аспектів наукового пізнання на підставі аналізу сучасних філософських поглядів.
автореферат, добавлен 15.07.2014Особливості вирішення проблеми розуміння навколишнього світу і втілення істини буття в філософській герменевтиці Г. Гадамера. Специфіка виведення М. Гайдеггером кругової структури розуміння із темпоральності буття з допомогою герменевтичного кола.
статья, добавлен 23.08.2018Специфіка гносеологічних засад і соціокультурні детермінанти процесу становлення ідеї науковості гуманітарного знання. Особливості і характеристика трансформації основних епістемних критеріїв науковості в структурі гуманітарного пізнання та знання.
автореферат, добавлен 14.10.2015Наука як найвищий щабель розумового розвитку людини, вершинне і специфічне досягнення людської культури. Експеримент – найбільш загальний емпіричний метод пізнання. Формалізація – метод відображення наукового знання у знаково-символічному вигляді.
курсовая работа, добавлен 28.11.2015Поняття пізнання, його сутність і особливості, основні положення теорії пізнання. Сутність навчання Імануіла Канта про доцільність в органічній природі, його основна ідея та зміст. Коротка біографія Канта, етапи його особистого та творчого становлення.
реферат, добавлен 31.01.2009Аналіз проблем гносеології, основні принципи пізнання. Методи фізичної причинності та агностицизм Канта. Аналіз механізмів активного творчого відтворення дійсності у свідомості людини. Абстрагування та ідеалізація реальних предметно-чуттєвих об'єктів.
реферат, добавлен 02.12.2016Основна філософія, як мудрість та форма суспільної свідомості. Альтернативні способи осмислення проблем буття. Особливості діалектики і метафізики. Характеристика світогляду, науки, релігії та права. Процес пізнання зміни розвитку та всього сутнісного.
реферат, добавлен 26.02.2015Особливості історичного аналізу розвитку наукового знання. Дослідження античних джерел зародження сучасної науки і філософії, суть їх взаємозв'язку і взаємовпливу, форми взаємодії. Первинність природничо-наукового знання у формуванні доказової науки.
статья, добавлен 14.09.2010Філософія науки та її рефлексія. Самосвідомість і свідомість, рефлексія і реконструкція, метод і мислення. Модель наукового знання. Загальна характеристика індуктивізму та його основоположення. Емпіричне і теоретичне. Істина і система наукового знання.
автореферат, добавлен 16.09.2013Виклики сучасній науці: тотальна комерціалізація, бюрократизація, втрата академічних свобод, невідповідне кадрове забезпечення, проблема розуміння науки суспільством, втрата сприйняття наукової істини як загальнолюдської цінності. Подолання цих викликів.
статья, добавлен 26.11.2022Аналіз концепту "інформація" як категорії науки. Доведення багатовимірність цього поняття. Розмежування реальності на суб’єктивну та об’єктивну, що, безумовно, є основою для пізнання та інтерпретації інформації та перетворення її на якісні знання.
статья, добавлен 21.07.2018Розробка та обґрунтування методів наукового пізнання як головна мета філософів Нового часу. Формування нових філософських напрямків: емпіризму і раціоналізму. Розмаїття онтологiчних концепцiй ХVII-ХVIII ст., їх порівняльна характеристика та значення.
контрольная работа, добавлен 08.11.2015