Гносеологічні і структурні особливості наукового знання
Абстрагування як виділення єдності найбільш істотних ознак, характерних зв'язків і відношень предметів і явищ з метою проникнення в сутність останніх. Проблема істини у філософській науці. Характеристика індуктивного і дедуктивного методів пізнання.
Подобные документы
- 101. Форми мислення
Процес опосередкованого й узагальненого відображення у мозку людини предметів об'єктивної дійсності в їх істотних властивостях, зв'язках і відношеннях. Поняття, судження, умовивід як форми абстрактного мислення. Типи відношень між сумісними поняттями.
реферат, добавлен 19.02.2014 Філософський аналіз конструктивізму як методології наукового дослідження крізь призму проектування на стан сучасного наукового дискурсу. Основні концептуальні розбіжності трактування наукового пізнання посткласичною та постнекласичною раціональностями.
статья, добавлен 23.12.2022Визначення загальнонаукових методів дослідження: аналізу, синтезу, індукції, дедукції, аналогії, моделювання, абстрагування, конкретизації. Ознайомлення з поняттям ідеалізації, формалізації, аксіоматичного методу, системного підходу та гіпотези.
контрольная работа, добавлен 27.10.2014Сучасні форми наукового мислення. Розсуд істини у прямому вигляді без необхідності доводити чи впадати у міркування. Класифікація наук наукового мислення за предметними областями. Етапи розвитку, види інтуїції. Особливості наукового розумового процесу.
реферат, добавлен 13.12.2021Дослідження філософських аспектів науки, яка є лише одним із способів осягнути реальність природи, суспільства та людини. Принцип системності знання, як найважливіший принципом наукового пізнання. Вивчення предмету та завдання науки відомими філософами.
статья, добавлен 30.03.2018Аналіз гносеологічних метафізичних дискурсів в їх ґенезі. Особливості метафізики як гносеології, яка розгортає інтерпретації процесу пізнання в контексті певних меж і можливостей у співвідношенні "людина - світ". Метафізичні підходи до проблеми істини.
статья, добавлен 06.12.2022Ознаки суспільства як об’єкта з’ясування соціальної філософії. Поняття "соціальне пізнання". Завдання соціального типу знання — аналіз суспільних процесів і виявлення в них закономірних, з необхідністю повторюваних явищ. Розвиток ідей в суспільстві.
статья, добавлен 04.03.2019Процес наукового пізнання, його методи, методики, методології. Системний та структурно-функціональний загальнонаукові методи. Емпіричне та теоретичне дослідження. Спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент, опитування, аналіз, аргументування.
реферат, добавлен 04.10.2011Арістотель - один із найвидатніших старогрецьких філософів. Основні філософські ідеї про буття. Вчення Аристотеля про сутність та категорії. Вивчення можливостей життя природного тіла. Раціоналістична лінія філософії: знання існує ще до процесу пізнання.
презентация, добавлен 02.12.2015Дослідження суті, характерних рис та життєтворчості ідеалу у філософській спадщині Івана Франка та розкриття його дії у суспільному житті. Трактування письменником функцій ідеалу в суспільно політичному та національно духовному житті українського народу.
автореферат, добавлен 16.09.2013Розгляд принципів буття та принципів пізнання, на основі яких аналізуються онтологічні та гносеологічні принципи філософії права. Отримання онтологічних принципів філософії права з онтологічних принципів права. Гносеологічні принципи філософії.
статья, добавлен 29.10.2016Постнекласичний період становлення наукового знання, його парадигмальний вплив на вивчення етико-екологічної проблематики. Постнекласична раціональність екологічного знання як ментальне середовище, у якому поєднуються різні засади управління ресурсами.
статья, добавлен 04.03.2018Розширення сфери знання за межами безпосереднього спостереження за допомогою наукової теорії. Структура сучасної методології наукового пізнання. Типи тверджень та основні функції наукової теорії. Вивчення емпіричних та теоретичних наукових законів.
реферат, добавлен 19.04.2015- 114. Філософія І. Канта
Агностицизм філософії Канта, обгрунтування загальності та необхідності наукового знання. Вчення Канта про явище та "річ у собі", про природу і свободу. Шляхи рішення традиційних проблем буття, співвідношення світу і людини, теорії пізнання, моральності.
контрольная работа, добавлен 10.04.2015 Аналіз взаємозв'язку понятійно-категоріальних утворень "смисл", "значення" і "вираз". Еволюція цього взаємозв'язку в логіко-філософській і філософсько-методологічній думці ХХ ст. Роль мови в науковому мисленні, формуванні наукового знання; статус змісту.
автореферат, добавлен 25.07.2014Дослідження соціогуманітарного і природничого наукового знання як центральна проблема у філософський творчості К. Поппера. Осмислення епістемології, пошук джерел наукового знання в історично-антропологічному аспекті концепцій філософії науки К. Поппера.
статья, добавлен 06.03.2019Аналіз підходів до проблеми дискусії найбільших філософів: Сократа, Аристотеля, Канта, Гегеля. Особливості дискурсу в Античності, у Середні віки та в Новий час. Причини її розвитку та обґрунтування значення в філософії, а також роль у пошуках істини.
статья, добавлен 12.05.2024Розгляд природи метафори як когнітивної форми і способу пізнання. Аналіз її участі у релігійних та художніх практиках. Виявлення епістемологічного статусу метафор. Гносеологічні аспекти метафоризації. Місце і роль метафор у соціально-гуманітарному знанні.
статья, добавлен 07.10.2018Дослідження "секретів" появи художнього твору як процесу та результату розв'язання І. Франком і Н. Кобринською проблем істини та художньої правди. Соціально-гносеологічні засади виникнення твору в художній лабораторії І. Франка і Н. Кобринської.
автореферат, добавлен 26.02.2015Принципи генезису та виникнення науки. Висвітлення, становлення та розвитку філософії науки та її ролі в процесі пошуку наукової істини. Взаємовідносини філософії і науки у контексті пошуку об'єктивного й адекватного фундаменту наукового знання.
статья, добавлен 10.03.2020Поняття - форма мислення, що відтворює предмети і явища в їхніх істотних ознаках; його види, обсяг та зміст. Слово як категорія мови. Логічні способи (порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, повідомлення) для утворення понять. Відношення між поняттями.
контрольная работа, добавлен 29.05.2010Методологія наукових досліджень: історичний аспект, принципи, рівні пізнання (теоретичний, емпіричний). Дедукція й індукція – найважливіші способи теоретичних досліджень, експеримент – емпіричних. Сутність, мета, функції, етапи наукового експерименту.
реферат, добавлен 01.12.2014Специфіка міфології як форми духовно-практичного освоєння дійсності. Релігія як форма світогляду. Виникнення та особливості філософського знання. Основна відмінність філософського світогляду від міфологічного і релігійного. Дослідження проблеми істини.
контрольная работа, добавлен 20.10.2012Методологічні теорії української правознавчої науки й освіти. Вчення філософії науки "критичний розум". Проблеми індукції і меж наукового пізнання. Принцип погрішимості знання, об’єктивності науки. Критичне ставлення до методологій сутностей і визначень.
статья, добавлен 23.08.2018Основні гносеологічні концепції і наукові підходи до визначення інтерпретації, що представлені в світовій філософській думці. Інтерпретація як аксіологічна процедура надання смислу, вид соціально-культурної, комунікативно-пізнавальної діяльності людини.
автореферат, добавлен 24.09.2013