Симульована реальність: достеменність інформації та мас-медіа
У дослідженні акцентовано увагу на появу прикметної ознаки сьогодення, названої "симульованою реальністю", визначальною рисою якої є наявність "множинності реальностей", незліченної кількості "реальностей", критерієм істинності яких є не знання, а довіра.
Подобные документы
Зміст понять "картина світу" й "соціальна реальність", обґрунтування їх співвідношень. Картина світу як схематична модель реальності (або її фрагмент). Соціальна реальність як калейдоскоп життєвих ситуацій, усвідомлені й неусвідомлені дії людини.
статья, добавлен 30.12.2017Дослідження специфіки інструментального знання як засобу, яким сучасна людина опосередковує свою діяльність. Обґрунтування наявності суперечностей в тенденціях розвитку сучасного інструментального знання, які обумовлені розвитком самої соціокультури.
статья, добавлен 16.09.2021Розгляд феномену інформації як поняття і наукової категорії. Набування слова, знаку та речення інформаційного наповнення у результаті поєднання ідеації як феномену людської психіки та суспільної практики, основу якої становить інформаційна комунікація.
статья, добавлен 21.07.2018Скептицизм - інтелектуальна культурна традиція, аргументи якої використовувалися філософським мисленням для подолання суперечностей в процесі пізнання. Достовірність - вимір адекватності відображення об`єкту, що може бути перевірено емпіричним шляхом.
статья, добавлен 29.03.2017Визначення місця позанаукових знань у функціонуванні різних форм культури. Дослідження ролі і значення позанаукового знання в цивілізаційних процесах, його можливий зв'язок з філософією. Наслідки культуротворчих функцій позанаукового знання в Україні.
автореферат, добавлен 28.08.2015У дослідженні відзначено, що становлення філософських поглядів О.О. Потебні відбувалося під значним впливом ідей німецького філософа В. фон Гумбольдта. Увагу приділено роздумам мислителя стосовно відсутності символічності слова в міфологічній свідомості.
статья, добавлен 23.12.2022Дослідження процесу еволюції ідеї культури в контексті розвитку гуманітарного знання та соціокультурних змін європейської цивілізації, що зумовило появу культурної політики. Кульмінація боротьби ідеологій та кризи культури на зламі ХІХ та ХХ ст.
статья, добавлен 08.06.2022Проблематика визначення поняття "знання" та характеристика основних теорій. Головні риси класичного стилю наукового мислення. Сутність інформаційного-сеологічного розуміння знання, основні відмінності та співпадіння з філософським усвідомленням.
статья, добавлен 15.08.2013Базисні характеристики знання крізь призму соціальної природи людського відношення до дійсності, найперші характеристики соціального та його когнітивні інваріанти. Особливості органічного зв’язку вихідних компонентів знання із підвалинами культури.
автореферат, добавлен 27.09.2013Дослідження аспекту соціокультурної зумовленості наукового знання. Аналіз історичних типів наукової раціональності. Проблема невідповідності сучасної науки змінам соціальних умов. Легітимація і канонізація від імені науки найбільш респектабельного знання.
статья, добавлен 04.03.2019Зв’язок фундаментального й прикладного знання з контроверзою "модерн -постмодерн" у духовному становленні цивілізації. Дослідження феномену знання в органічній єдності філософсько-методологічного, наукознавчого, прагматичного і соціокультурного аспектів.
автореферат, добавлен 10.01.2014Трансформація символічної сутності мистецтва у ХХ-ХХІ ст. Аналіз революційних перетворень художньої практики, пов'язаної із появою й поширенням нових технологій. Огляд сучасних медіа-проектів, що демонструють можливість передавати символічні коди і сенси.
статья, добавлен 29.09.2020Осмислення питання гетерогенної специфіки суб’єктивності, онтологічний вимір якої уможливлює залучення багатовимірної специфіки людської реальності. Особливість розвитку проблематики афективності й пасивного конституювання в генетичній феноменології.
статья, добавлен 19.12.2021Характеристика соціального аспекту категорій як основних засобів виникнення знання та перетворення його на наукове. Теоретичне переосмислення знання в усіх його формах на рівні соціально-філософського узагальнення і в руслі сучасних соціальних тенденцій.
статья, добавлен 07.10.2018Аналіз проблеми знання, зростання якого обумовило прогрес суспільства. Осмислення практичного досвіду, формування способів ефективного застосування знання, можливостей передавати його іншим людям. Результат практичного досвіду та наукових досліджень.
статья, добавлен 06.12.2022Суспільна постмодернізація, що інтенсивно відбувається останні десятиліття - ключова причина поширення у суспільстві засобів масової комунікації. Мас-медіа - сукупність громадських установ, які використовують технічні засоби для поширення повідомлень.
статья, добавлен 30.05.2022Уточнення поняття неявного знання з урахуванням сучасних філософсько-методологічних концепцій. Розкриття природи та виявлення особливостей феномена особистісного неявного знання і визначення його ролі в процесі наукового пізнання в сучасної епістемології.
автореферат, добавлен 17.09.2013Поява способів соціальної комунікації, заснованих на створенні нових інформаційних технологій, які конструюють віртуальну реальність. Аналіз розгляду історичної фази розвитку цивілізації, в якій головними продуктами виробництва є інформація і знання.
статья, добавлен 21.07.2018Методологічний потенціал гуманітарного знання: філософські засади і тенденції розвитку. Сутність поняття "компаративістський підхід". Ціннісна спрямованість та аксіологічна контекстуальність гуманітарного знання. Теорія американського вченого Р.Б. Перрі.
автореферат, добавлен 16.09.2013Специфікація понять технічного знання. Технічний об'єкт, закономірності розвитку. Формування технічних дисциплін. Предмет технічних наук і компоненти технічного знання. Проблеми пізнавального процесу при взаємодії людини з ЕОМ, розподіл функцій між ними.
курсовая работа, добавлен 20.10.2010Філософська концепція знання як цілісної інтелектуальної форми, що репрезентує буття для свідомості. Особливості становища людини в світі. Вивчення компонентів знання в його зв’язках із пізнавальними процесами. Універсум людського бачення дійсності.
автореферат, добавлен 15.07.2014Аналіз традиційних підходів до проблеми обґрунтування знання, зокрема фундаменталізму. Сучасні аргументи і приклади (мисленнєві експерименти) підходів аналітичної філософії до обґрунтування знання, їх переваги і недоліки, можливості синтезу в термінах.
статья, добавлен 05.03.2018Феномен медіа картини світу у контексті його генетичного зв’язку з картиною світу та становленням медіакультури як домінантної форми культури інформаційного суспільства. Основи психолінгвістичного, лінгвофілософського та соціально-філософського підходу.
статья, добавлен 28.05.2017Відношення до юридичного знання з появою штучних інтелектуальних систем висвітило проблему витягу, подання і використання знань у сфері правознавства. Проаналізовано питання, як і яким чином суб’єкт може усвідомити неявні компоненти особистісного знання.
статья, добавлен 08.08.2022Соціальний капітал як якісна характеристика індивіда, сукупність його знань, умінь. Розгляд проблеми довіри у рамках концепції взаємообмінів ресурсами між підсистемами суспільства. Культурні характеристики довіри. Структурний функціоналізм С. Парсона.
статья, добавлен 30.01.2016