Симульована реальність: достеменність інформації та мас-медіа
У дослідженні акцентовано увагу на появу прикметної ознаки сьогодення, названої "симульованою реальністю", визначальною рисою якої є наявність "множинності реальностей", незліченної кількості "реальностей", критерієм істинності яких є не знання, а довіра.
Подобные документы
Віра як реальність духовного життя людини, продуктивний її аспект. Знайомство з головними структурними формами мислення. Загальна характеристика підстав обґрунтування релігійної віри як інтуїції розумного духу людини, предмет пізнання якої є суще.
статья, добавлен 28.05.2020Соціальний капітал як якісна характеристика індивіда, сукупність його знань, умінь. Розгляд проблеми довіри у рамках концепції взаємообмінів ресурсами між підсистемами суспільства. Культурні характеристики довіри. Структурний функціоналізм С. Парсона.
статья, добавлен 30.01.2016Криза філософії початку ХХ століття та російське релігійно-філософське відродження. Предметне знання, об’єктивна дійсність, реальність і абсолютне буття: С. Франк, М. Гайдеґґер, Н. Гартман. Філософія релігії С. Франка: раціоналізація містичної теології.
автореферат, добавлен 26.09.2013Дослідження філософських аспектів науки, яка є лише одним із способів осягнути реальність природи, суспільства та людини. Принцип системності знання, як найважливіший принципом наукового пізнання. Вивчення предмету та завдання науки відомими філософами.
статья, добавлен 30.03.2018Аналіз феномену забороненого антропологічного знання на протязі епохи Модерну, його популярність. Виявлення різних форм мистецтва, які актуалізують темне знання, інформують, застерігають і вчать сучасну людину контролювати свій потяг до забороненого.
статья, добавлен 09.01.2019Виявлення неповноти мови опису феномену сну, суб'єктивного характеру реальності сновидінь, проблеми розмежування сну та уяви. Аналіз філософських векторів-концептів, в межах яких розглядається сон. Дослідження специфіки сну за допомогою психоаналізу.
статья, добавлен 07.10.2021Співвідношення понять "наукове" і "позанаукове" знання з погляду становлення самої проблеми. Перехід від позиції наївного раціоналізму, що відстоював безальтернативність наукового знання, до позиції нового образу пізнання. Позитивне ставлення до знань.
статья, добавлен 08.10.2018- 108. Культура як дискурс
Головне положення конструктивізму - припущення, що об’єктивна реальність є результатом людського спілкування, а дійсність, з якою ми маємо справу, є дійсністю другого порядку. Історія культури яка сприймається як безперервна послідовність реальних подій.
статья, добавлен 01.11.2021 Розвиток співвідношення "особистість-інформація" в глобальному інформаційно-пізнавальному просторі, взаємодія інформації та знання в межах вищої освіти. Аналіз нових філософських тенденцій у контексті "людина-технологія-вища освіта-фахова компетентність".
статья, добавлен 23.12.2016Постнекласичний період становлення наукового знання, його парадигмальний вплив на вивчення етико-екологічної проблематики. Постнекласична раціональність екологічного знання як ментальне середовище, у якому поєднуються різні засади управління ресурсами.
статья, добавлен 04.03.2018Аналіз філософського розуміння знання як образу в пізньому періоді творчості Й.Ґ. Фіхте, а саме у його "Вченні про науку". Теологічна перспектива, над якою філософ надбудовує своє вчення про образ, та яка розширюється до розуміння знання як образу Бога.
статья, добавлен 12.07.2023Дослідження комунікології як цілісного підходу до розуміння основних принципів соціальної комунікації у форматі навчального курсу та її зв'язку з міждисциплінарними науковими теоріями як синтезу методологічних підходів у їхній практичній реалізації.
статья, добавлен 05.04.2019Дослідження динамічних якостей соціальної реальності. Аналіз зв’язку часу із соціальними змінами. Огляд концепції події та структури Н. Лумана. Характеристика темпоралізації елементів системи та їх ідентифікації у часі в якості подій, інформації або дій.
статья, добавлен 11.09.2013Порівняльна характеристика двох послідовних етапів розвитку науки – класичного та посткласичного. Аналіз характерного для посткласики зростання ірраціональних, залежних від суб'єкта моментів. Необхідність діалогу та співпраці між різними формами знання.
статья, добавлен 12.04.2018Свобода як цінність, яка виражає сутність людини. Особисті бажання, здіснення або нездійснення яких, є критерієм наявності свободи. Трактування поглядів Шестова на свободу. Негативний вплив моралі на життя людини. Основні мотиви філософствування в ХХ ст.
статья, добавлен 06.09.2013Специфіка віртуальної реальності, створеної інформаційними і телекомунікаційними технологіями, її основні онтологічні характеристики: час, простір, каузальність. Постнекласичне розуміння часу як конструкту. Визначення особливостей буття комп’ютерної ВР.
автореферат, добавлен 28.07.2014З'ясування механізму та моделей функціонування капіталу знань щодо діяльності людини у сучасному соціумі. Трансформаційна природа сучасних знань як багатовимірний вияв соціальної реальності. Функціонування загального механізму осмислення дійсності.
статья, добавлен 17.09.2021Характерні риси та структура сучасного екологічного знання як певної системи. Особливості співвідношення раціонального та ірраціонального в структурі екологічного знання. Визначення функціональних можливостей екологічного стилю мислення в сучасній науці.
автореферат, добавлен 07.03.2014Дослідження розвитку соціально-філософської думки. Проблеми існування людини в глобальному техногенному світі. Визначення змісту феномену віртуальної реальності в інформаційному суспільстві та виявлення механізмів її впливу на світогляд індивідууму.
статья, добавлен 08.03.2020Аналіз проблеми співвідношення природничого і соціогуманітарного знання мислителями різних напрямків зарубіжної і вітчизняної філософії. Особливості уявлень про каузальність на різних етапах розвитку науки. Методологічні моделі структури наукового знання.
автореферат, добавлен 16.10.2013Уточнення значення центральних онтологічних та метафізичних понять. Пошук емпіричного змісту основних понять, який відкривається в культурному просторі західноєвропейської традиції. Що легітимує суспільну реальність та як постає соціальне буття.
статья, добавлен 06.03.2019Огляд філософії Г. Сковороди. Наявність великої кількості символів, антропологічної істини, акцентування на духовному житті людини на противагу її матеріальності. Феномен історії для мандрівного філософа. Християнські ідеали в творчості Г. Сковороди.
статья, добавлен 21.03.2023Закцентовано увагу на тому, що духовний світ людини неможливий без духовних знань та зусиль щодо їх трансформації у характеристики особистості. Вказано, що взаємодія культур на духовному рівні має розглядатися як основний механізм збереження людини.
статья, добавлен 11.12.2022Проведення лінії демаркації між поняттями "річ" та "реальність" у філософських ідеях XIX століття. Потреба в уточненні змісту поняття реальності та її здійснення філософом Гегелем, який уперше спробував дати історико-генетичне визначення цього поняття.
статья, добавлен 07.10.2018Семіотичний аналіз реалій сучасного суспільного життя. Соціальна міфологія та соціальна реальність. Семіотична складова соціуму, її теоретичне усвідомлення та методологічна функція. Становлення громадянського суспільства в пострадянському просторі.
автореферат, добавлен 10.10.2018