Життя і праці Юма

Доведення Юмом емпіризму до його логічного завершення. Створення нової філософської системи. Визначення основних принципів людського знання в "Трактаті про людську природу". Поняття про причини і наслідки. Руйнування Юмом основ експериментальної науки.

Подобные документы

  • Філософія науки та її рефлексія. Самосвідомість і свідомість, рефлексія і реконструкція, метод і мислення. Модель наукового знання. Загальна характеристика індуктивізму та його основоположення. Емпіричне і теоретичне. Істина і система наукового знання.

    автореферат, добавлен 16.09.2013

  • Аналіз медіафілософії, виділення основних її структурних елементів. Прояви її в соціокультурному середовищі західної цивілізації, в комунікативних актах, що формують специфічний медіа простір. Розвиток нової галузі філософського знання як медіареальність.

    статья, добавлен 04.03.2019

  • Дослідження теорії цивілізацій в контексті розвитку сучасного гуманітарного знання. Поєднання в межах теорії цивілізацій лінійно-стадіальних та локальних підходів до історії розвитку людства. Визначення факторів, які обумовлюють людську діяльність.

    статья, добавлен 13.07.2017

  • Розгляд часу, як факту суб’єктивного людського існування, який потребує не пояснень, а прийняття, як сила, яка знаходиться поза людиною, але загрожує їй фізичним знищенням - вона строго регламентує її стан, а тому є універсальною умовою людського життя.

    статья, добавлен 06.02.2019

  • Критичне переосмислення проблеми "апріорного" в концептуальному прагматизмі Льюїса. Обґрунтування засадничого положення: результатом міркувань є аргументація знання як "онтологічно реального", що розширює горизонти розвитку системи логічного мислення.

    статья, добавлен 19.07.2018

  • Аналіз основних ідей праці В. Дільтея "Життя Шляєрмахера". Визначення впливу особистості, світогляду та філософської концепції Шляєрмахера на формування філософсько-герменевтичного вчення В. Дільтея. Основна думка всього етичного світогляду Шляєрмахера.

    статья, добавлен 08.04.2019

  • Позначення абстрактної чи конкретної сутності - основна мета сингулярного терміну. Удосконалення означеника шляхом доповнення його значення - завдання експлікації. Віра у фундаментальну різницю між аналітичними істинами - догма сучасного емпіризму.

    статья, добавлен 21.07.2021

  • Визначення специфічних рис епохи Нового часу та Просвітництва. Перетворення науки на відносно самостійну сферу суспільного життя, зростання її авторитету. Формування емпіризму та раціоналізму. Емпіристсько-номіналістська традиція англійської філософії.

    контрольная работа, добавлен 19.02.2020

  • Сутність і методологічні можливості потенціалістичного розуміння цінності в наукознавстві. Феномен аксіологічного потенціалу наукового знання, його природа, внутрішня структура, спосіб актуалізації в контексті проблематики філософії та методології науки.

    автореферат, добавлен 13.07.2014

  • Аналіз ціннісного потенціалу наукового пізнання. Визначення внутрішніх цінностей "науки задля науки", а також її соціального призначення та оцінки. Необхідність подальшої філософської рефлексії щодо аксіологічного потенціалу наукового пізнання загалом.

    статья, добавлен 07.10.2021

  • Характерні риси та структура сучасного екологічного знання як певної системи. Особливості співвідношення раціонального та ірраціонального в структурі екологічного знання. Визначення функціональних можливостей екологічного стилю мислення в сучасній науці.

    автореферат, добавлен 07.03.2014

  • Аналіз зв'язку між економікою й соціологією, філософією та релігієзнавством, психологією й політологією. Обгрунтування понятійно-категоріального апарату епістемологічного знання. Збереження людського капіталу, реконструювання нової економічної реальності.

    статья, добавлен 17.06.2022

  • Об’єктивні і суб’єктивні фактори формування духовної особистості. Реконструкція стихійно-сформованої системи категорій мислення. Принцип єдності історичного і логічного. Логіка розвитку семантики поняття "дух" та основи досліджуваної термінології.

    статья, добавлен 29.01.2016

  • Характеристика основних теоретичних аспектів соціальної функціональності історичного знання й перспектив його легітимації в умовах поширення постмодерного релятивізму. Дослідження проблеми довіри у справі оновлення методологічних засад історичної науки.

    статья, добавлен 09.01.2019

  • Дослідження аспекту соціокультурної зумовленості наукового знання. Аналіз історичних типів наукової раціональності. Проблема невідповідності сучасної науки змінам соціальних умов. Легітимація і канонізація від імені науки найбільш респектабельного знання.

    статья, добавлен 04.03.2019

  • Суттєві характеристики філософії. Вивчення своєрідної форми людського мислення та її особистого світогляду. Аналіз ставлення людини до природи, суспільства та духовного життя у всіх його основних проявах. Суть порівняння "дивних" людей та "реалістів".

    доклад, добавлен 22.02.2017

  • Досліджено витоки філософської проблематики у творчій спадщині Лева Шестова. Поняття "свобода", "віра", "знання", "гріх", "зло" – розглядаються в контексті загальної проблеми теодицеї крізь призму екзистенційно-персоналістської філософської парадигми.

    статья, добавлен 02.02.2019

  • Дослідження основних засад релігійної філософії С.Л. Франка. Розкриття метафізичних основ людського буття, етики та історії християнства. Аналіз впливу етичної концепції мислителя на становлення і розвиток сучасної філософської та богословської думки.

    статья, добавлен 22.06.2024

  • Аналіз розмислів Сенеки для виявлення місця й ролі смерті в житті людини, її буття і призначення у світі. Усвідомлення смерті як завершальної події в людському житті. Передумови оптимістичного ставлення до людського життя, визначення його сенсу.

    статья, добавлен 28.12.2017

  • Опис формування світогляду і шляху Г. Сковороди до філософії. Аналіз його філософської спадщини, що охоплює різноманітні аспекти людського життя: науку, релігію, культуру, мистецтво. Огляд спроб розкрити сутність людини, притаманні їй специфічні риси.

    реферат, добавлен 13.05.2012

  • Аналіз концепту "інформація" як категорії науки. Доведення багатовимірність цього поняття. Розмежування реальності на суб’єктивну та об’єктивну, що, безумовно, є основою для пізнання та інтерпретації інформації та перетворення її на якісні знання.

    статья, добавлен 21.07.2018

  • Дослідження концептів міста та міського повсякдення в сукупності зв’язків із людиною. Онтологічна сутність міста як експансивного щодо людського єства поняття. Аберація сутнісних рис людини під впливом потреби адаптуватися до технократичних умов життя.

    статья, добавлен 12.04.2023

  • Дослідження впливу електронних та цифрових медіа на життя сучасного соціуму, формування нової медіареальності. Аналіз проявів медіафілософії в соціокультурному середовищі західної цивілізації. Місце теорії комунікації в структурі філософського знання.

    статья, добавлен 04.03.2019

  • Полісемантичність дефініції поняття "метафізика" в історії філософської думки. Проблематика змістовних аспектів розуміння метафізики у німецькій філософії кінця XVIII - початку XIX ст. Застосування метафізичного методу на прикладі систем знання.

    дипломная работа, добавлен 10.10.2017

  • Наука як соціокультурний феномен. Визначення взаємозв’язку філософії, науки, інноваційної діяльності та її творчого начала як логічного результату безпосереднього розвитку науки. Філософський аналіз поняття творчості як основного критерію інновації.

    статья, добавлен 04.03.2018

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу и оценить ее, кликнув по соответствующей звездочке.