Життя і праці Юма

Доведення Юмом емпіризму до його логічного завершення. Створення нової філософської системи. Визначення основних принципів людського знання в "Трактаті про людську природу". Поняття про причини і наслідки. Руйнування Юмом основ експериментальної науки.

Подобные документы

  • Філософія науки та її рефлексія. Самосвідомість і свідомість, рефлексія і реконструкція, метод і мислення. Модель наукового знання. Загальна характеристика індуктивізму та його основоположення. Емпіричне і теоретичне. Істина і система наукового знання.

    автореферат, добавлен 16.09.2013

  • Аналіз медіафілософії, виділення основних її структурних елементів. Прояви її в соціокультурному середовищі західної цивілізації, в комунікативних актах, що формують специфічний медіа простір. Розвиток нової галузі філософського знання як медіареальність.

    статья, добавлен 04.03.2019

  • Дослідження теорії цивілізацій в контексті розвитку сучасного гуманітарного знання. Поєднання в межах теорії цивілізацій лінійно-стадіальних та локальних підходів до історії розвитку людства. Визначення факторів, які обумовлюють людську діяльність.

    статья, добавлен 13.07.2017

  • Розгляд часу, як факту суб’єктивного людського існування, який потребує не пояснень, а прийняття, як сила, яка знаходиться поза людиною, але загрожує їй фізичним знищенням - вона строго регламентує її стан, а тому є універсальною умовою людського життя.

    статья, добавлен 06.02.2019

  • Критичне переосмислення проблеми "апріорного" в концептуальному прагматизмі Льюїса. Обґрунтування засадничого положення: результатом міркувань є аргументація знання як "онтологічно реального", що розширює горизонти розвитку системи логічного мислення.

    статья, добавлен 19.07.2018

  • Аналіз основних ідей праці В. Дільтея "Життя Шляєрмахера". Визначення впливу особистості, світогляду та філософської концепції Шляєрмахера на формування філософсько-герменевтичного вчення В. Дільтея. Основна думка всього етичного світогляду Шляєрмахера.

    статья, добавлен 08.04.2019

  • Позначення абстрактної чи конкретної сутності - основна мета сингулярного терміну. Удосконалення означеника шляхом доповнення його значення - завдання експлікації. Віра у фундаментальну різницю між аналітичними істинами - догма сучасного емпіризму.

    статья, добавлен 21.07.2021

  • Визначення специфічних рис епохи Нового часу та Просвітництва. Перетворення науки на відносно самостійну сферу суспільного життя, зростання її авторитету. Формування емпіризму та раціоналізму. Емпіристсько-номіналістська традиція англійської філософії.

    контрольная работа, добавлен 19.02.2020

  • Сутність і методологічні можливості потенціалістичного розуміння цінності в наукознавстві. Феномен аксіологічного потенціалу наукового знання, його природа, внутрішня структура, спосіб актуалізації в контексті проблематики філософії та методології науки.

    автореферат, добавлен 13.07.2014

  • Аналіз ціннісного потенціалу наукового пізнання. Визначення внутрішніх цінностей "науки задля науки", а також її соціального призначення та оцінки. Необхідність подальшої філософської рефлексії щодо аксіологічного потенціалу наукового пізнання загалом.

    статья, добавлен 07.10.2021

  • Характерні риси та структура сучасного екологічного знання як певної системи. Особливості співвідношення раціонального та ірраціонального в структурі екологічного знання. Визначення функціональних можливостей екологічного стилю мислення в сучасній науці.

    автореферат, добавлен 07.03.2014

  • Аналіз зв'язку між економікою й соціологією, філософією та релігієзнавством, психологією й політологією. Обгрунтування понятійно-категоріального апарату епістемологічного знання. Збереження людського капіталу, реконструювання нової економічної реальності.

    статья, добавлен 17.06.2022

  • Об’єктивні і суб’єктивні фактори формування духовної особистості. Реконструкція стихійно-сформованої системи категорій мислення. Принцип єдності історичного і логічного. Логіка розвитку семантики поняття "дух" та основи досліджуваної термінології.

    статья, добавлен 29.01.2016

  • Характеристика основних теоретичних аспектів соціальної функціональності історичного знання й перспектив його легітимації в умовах поширення постмодерного релятивізму. Дослідження проблеми довіри у справі оновлення методологічних засад історичної науки.

    статья, добавлен 09.01.2019

  • Дослідження аспекту соціокультурної зумовленості наукового знання. Аналіз історичних типів наукової раціональності. Проблема невідповідності сучасної науки змінам соціальних умов. Легітимація і канонізація від імені науки найбільш респектабельного знання.

    статья, добавлен 04.03.2019

  • Суттєві характеристики філософії. Вивчення своєрідної форми людського мислення та її особистого світогляду. Аналіз ставлення людини до природи, суспільства та духовного життя у всіх його основних проявах. Суть порівняння "дивних" людей та "реалістів".

    доклад, добавлен 22.02.2017

  • Досліджено витоки філософської проблематики у творчій спадщині Лева Шестова. Поняття "свобода", "віра", "знання", "гріх", "зло" – розглядаються в контексті загальної проблеми теодицеї крізь призму екзистенційно-персоналістської філософської парадигми.

    статья, добавлен 02.02.2019

  • Дослідження основних засад релігійної філософії С.Л. Франка. Розкриття метафізичних основ людського буття, етики та історії християнства. Аналіз впливу етичної концепції мислителя на становлення і розвиток сучасної філософської та богословської думки.

    статья, добавлен 22.06.2024

  • Аналіз розмислів Сенеки для виявлення місця й ролі смерті в житті людини, її буття і призначення у світі. Усвідомлення смерті як завершальної події в людському житті. Передумови оптимістичного ставлення до людського життя, визначення його сенсу.

    статья, добавлен 28.12.2017

  • Опис формування світогляду і шляху Г. Сковороди до філософії. Аналіз його філософської спадщини, що охоплює різноманітні аспекти людського життя: науку, релігію, культуру, мистецтво. Огляд спроб розкрити сутність людини, притаманні їй специфічні риси.

    реферат, добавлен 13.05.2012

  • Аналіз концепту "інформація" як категорії науки. Доведення багатовимірність цього поняття. Розмежування реальності на суб’єктивну та об’єктивну, що, безумовно, є основою для пізнання та інтерпретації інформації та перетворення її на якісні знання.

    статья, добавлен 21.07.2018

  • Дослідження концептів міста та міського повсякдення в сукупності зв’язків із людиною. Онтологічна сутність міста як експансивного щодо людського єства поняття. Аберація сутнісних рис людини під впливом потреби адаптуватися до технократичних умов життя.

    статья, добавлен 12.04.2023

  • Полісемантичність дефініції поняття "метафізика" в історії філософської думки. Проблематика змістовних аспектів розуміння метафізики у німецькій філософії кінця XVIII - початку XIX ст. Застосування метафізичного методу на прикладі систем знання.

    дипломная работа, добавлен 10.10.2017

  • Дослідження впливу електронних та цифрових медіа на життя сучасного соціуму, формування нової медіареальності. Аналіз проявів медіафілософії в соціокультурному середовищі західної цивілізації. Місце теорії комунікації в структурі філософського знання.

    статья, добавлен 04.03.2019

  • Визначення документалістських підходів у соціальних науках - частина проблеми об’єктивізму наукового пізнання. Оцінка спільних методологічних рис в теоріях А. Лорда, О.М. Фрейденберга, що можуть бути охарактеризовані у виді документального емпіризму.

    автореферат, добавлен 30.10.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу и оценить ее, кликнув по соответствующей звездочке.