Життя і праці Юма

Доведення Юмом емпіризму до його логічного завершення. Створення нової філософської системи. Визначення основних принципів людського знання в "Трактаті про людську природу". Поняття про причини і наслідки. Руйнування Юмом основ експериментальної науки.

Подобные документы

  • Розкриття методологічних можливостей релятивістської реконструкції науки в її історичному розвитку з погляду найбільш актуальної проблематики новітньої філософії науки. Виявлення ролі і значення вихідних ідей, понять і принципів філософської топології.

    автореферат, добавлен 26.08.2015

  • Біографія Сократа: становлення вченого. Внутрішній закон, якому підкоряється людина. Зародження філософських поглядів Сократа. Релігійні погляди та поняття про загробне життя. Доброчесність в поняттях філософа. Його концепція знання та пізнання.

    реферат, добавлен 02.10.2013

  • Основні принципи розвитку поняття знання як системи. Огляд філософських аспектів отримання системи знань у результаті функціонування методичної системи навчання та теорії взаємозалежності ефективної методичної системи й ґрунтовності системних знань.

    статья, добавлен 25.08.2018

  • Характеристика взглядов на природу науки, являющихся популярными и актуальными на данный момент: научного реализма, конвенционализма, инструментализма и конструктивизма. Определение описания, обоснования, объяснения и критики для каждой концепции.

    статья, добавлен 26.11.2018

  • Поняття "життя" як філософської течії XIX - XX століття. Особливості та принципи академічної філософії життя Вільгельма Дільтея, "творчої еволюції" Анрі Бергсона і філософії волі та волюнтаризму Ніцше. Вчення Ніцше про "надлюдину" як смисл Землі.

    реферат, добавлен 18.07.2015

  • Філософія як особлива сфера людського знання і пізнання. Питання про людину та її становище в світі - один з найглавніших вопросів філософії. Світогляд є формою людського самовизначення в світі. Співвідношення філософії, науки, релігії та мистецтва.

    реферат, добавлен 24.02.2009

  • Процес автономізації та спеціалізації гуманітарних наук. Концепція філологічної герменевтики в рамках філософської граматики К. Германна. Дослідження історії створення нової методологічної основи філології. Аналіз "поведінки" слова в контексті тексту.

    статья, добавлен 12.03.2020

  • Закономірності функціонування та розвитку науки, структура і динаміка наукового знання та наукової діяльності. Методика й організація науково-дослідницької діяльності, її взаємодія з іншими соціальними інститутами і сферами духовного життя суспільства.

    реферат, добавлен 31.10.2012

  • Розгляд семантики та історико-філософської еволюції поняття "світобачення" в працях філософів різних епох. Підходи до розуміння поняття та його структурних складників різними філософськими школами. Вивчення специфіки основних категорій світобачення.

    статья, добавлен 18.04.2023

  • Життя і творчість Аристотеля як відомого древньогрецького мислителя, витоки та історія формування його філософського світогляду. Вчення про причини і начала буття, система філософії математики та фізики. Зміст соціально-політичних поглядів Аристотеля.

    реферат, добавлен 04.06.2014

  • Філософський аналіз поняття об’єктність, яке було запропоновано авторами акторно-мережевої теорії, його застосування в сфері соціальної філософії та філософської антропології. Зв'язок поняття "об’єктність" з поняттями онтологічної системи М. Гайдеггера.

    статья, добавлен 02.10.2018

  • Вивчення витоків сучасних філософських уявлень щодо поняття системи у філософських теоріях І. Канта та Ф. Шеллінга. Німецька класична філософія, як джерело усієї сучасної філософської думки. Пояснення трансцендентальної (абсолютної) необхідності системи.

    статья, добавлен 10.09.2013

  • Визначення та характеристика основних методологічних підходів до розгляду соціальної історії науки на засадах філософії та соціології науки. Виявлення та аналіз основних способів формування історії науки, як самостійної галузі наукового дослідження.

    автореферат, добавлен 28.09.2015

  • Аналіз проблеми співвідношення природничого і соціогуманітарного знання мислителями різних напрямків зарубіжної і вітчизняної філософії. Особливості уявлень про каузальність на різних етапах розвитку науки. Методологічні моделі структури наукового знання.

    автореферат, добавлен 16.10.2013

  • Методологія філософії Нового часу як одна із суттєвих передумов розробки нової теорії пізнання. Бекон як засновник емпіризму, розробка методу наукового пізнання. Розгляд правил нової індуктивної логіки. Особливості використання дедуктивного методу.

    доклад, добавлен 30.09.2012

  • Аналіз поглядів на природу комунікації класиків соціальної і філософської думки XX століття К. Ясперса, М. Лумана, Ю. Габермаса, М. Маклуена. Характеристика різноманітних концептуальних підходів, які розкривають різні аспекти поняття "комунікація".

    статья, добавлен 18.03.2018

  • Розгляд проблем українського суспільства. Трактування поняття сенсу життя в сучасному філософському дискурсі. Інтерпретація людського буття крізь призму агапелогічного підходу. Визначення міжособистісного, соціального та комунікативного вимірів любові.

    статья, добавлен 30.07.2024

  • Культурно-історична цінність принципів дидактики, їх генезис в Античності, Середньовіччі, Новому часі та в сучасності. Основні конституанти трансформації принципів дидактики. Аналіз досліджень історико-філософської рефлексії навчання і виховання.

    автореферат, добавлен 27.09.2013

  • Методологічні, концептуальні інтерпретації соціального знання в сучасному суспільствознавстві. Природа соціального знання, його відмітні риси. Нормативно-регулятивний потенціал соціального знання. Аналіз ролі соціального знання в аксіосфері суспільства.

    автореферат, добавлен 29.10.2013

  • Дослідження функціональних основ демократії, а також виборів та референдумів як істотних складових цих основ. Аналіз становлення поняття "демократія" як філософської концепції й інструменту управління державою. Значущість концепції "суспільного договору".

    статья, добавлен 27.06.2024

  • Аналіз феномену науки як системи, результатом якої є знання, еволюція котрих визначає формування культури творчого мислення. Акцентовано увагу, що в науковій освіті знання є умовою розширення культури творчого мислення, відповідного викликам сьогодення.

    статья, добавлен 09.12.2022

  • Вивчення причин заперечення і апології неявного, розсіяного знання. Аналіз аргументації прихильників і противників такого типу знання та його функцій у суспільстві. Роль неявного знання в організації самого наукового пізнання. Способи трансляції знання.

    статья, добавлен 12.07.2018

  • Парадигма самоорганізації як основа експлікації філософської категорії розвитку на сучасному рівні наукового пізнання. Самоорганізація, яка призводить до виникнення якісно нової структури системи, як умова розвитку системи. Динамічний характер системи.

    статья, добавлен 04.02.2019

  • Дослідження проблеми гносеологічних ресурсів філософського знання. Актуалізація фундаментальних принципів гносеології. Звернення до кордоцентризму та філософії серця Г. Сковороди і П. Величковського при визначенні таємничості духовної природи людини.

    статья, добавлен 19.11.2023

  • Дослідження категорії "організаційне знання" як соціально-філософського феномену. Перетворення знання на невід’ємний елемент існування людини на всіх рівнях. Суттєві риси, що характеризують організаційне знання, яке еволюціонує у суспільстві знань.

    статья, добавлен 16.11.2018

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу и оценить ее, кликнув по соответствующей звездочке.