Епістемологія: філософські засади наукової діяльності

Аналіз питання пізнання науки через раціонально-рефлексивну розумову діяльність, яка спрямована на вивчення способів перетворення людиною та виконання раціональних дій для вирішення певної задачі. Підходи щодо розуміння науки, починаючи із XVII століття.

Подобные документы

  • Створення методологічного підґрунтя для розвитку ноосферного світорозуміння, ноосферного типу наукової раціональності та з’єднання онтології, гносеології в епістемології науки в єдину науково-пізнавальну реальність. Головні складові ноосферного пізнання.

    статья, добавлен 11.01.2023

  • Аналіз стосунків науки і політики з позиції соціальної філософії науки, репрезентація політичного повороту у філософії науки й епістемології. Стратегії і підходи соціальної філософії науки. Аргументація соціальної філософії науки в осмисленні історії.

    статья, добавлен 25.12.2022

  • Теоретико-методологічні підходи, що сформувалися в рамках сучасної філософії щодо вивчення проблеми правового знання та розуміння. Аналіз позитивної філософії, яка має класичний позитивізм XIX століття і представлена неопозитивізмом та постпозитивізмом.

    статья, добавлен 31.08.2018

  • Поняття пізнання як питання гносеології, його основні види. Основні джерела знання та пізнавального процесу (відчуття та мислення). Рівні пізнання: чуттєвий, раціонально-логічний та синтезувальний. Проблема істини та якісні характеристики знання.

    реферат, добавлен 18.04.2015

  • Узагальнення суперечливих процесів та тенденцій у сучасній епістемології. Аналіз трансформації поглядів на розуміння процесів концептуалізації в контексті впливу різноманітних чинників, які зумовлюють процес пізнання. Людиномірність цього процесу.

    автореферат, добавлен 24.06.2014

  • Аналіз концепту "інформація" як категорії науки. Доведення багатовимірність цього поняття. Розмежування реальності на суб’єктивну та об’єктивну, що, безумовно, є основою для пізнання та інтерпретації інформації та перетворення її на якісні знання.

    статья, добавлен 21.07.2018

  • Пошук шляхів вирішення цивілізаційних проблем сучасності. Осмислення причин скептичного відношення щодо традиції класичного раціоналізму в новітній теорії пізнання та філософії науки. Відкриття трансцендентального ego як основи об’єктивного знання.

    статья, добавлен 09.03.2023

  • Методологічні теорії української правознавчої науки й освіти. Вчення філософії науки "критичний розум". Проблеми індукції і меж наукового пізнання. Принцип погрішимості знання, об’єктивності науки. Критичне ставлення до методологій сутностей і визначень.

    статья, добавлен 23.08.2018

  • Аналіз системи методів та форм, засобів та видів наукового пізнання та застосування наукової методології. Особливості третього метатеоретичного рівня пізнання та його важливість для сучасних досліджень. Функції опису, пояснення, розуміння, передбачення.

    статья, добавлен 24.05.2020

  • Необхідність розробки методологічної бази для вивчення філософії А. Платонова. Визначення способів отримання наукових знань, які відображають динамічні процеси та явища. Створення системи наукової інформації і логіко-аналітичного інструменту пізнання.

    статья, добавлен 20.08.2013

  • Характерні риси філософії століття Просвіти. Соціально-філософська концепція Жан-Жака Руссо. Ідея активного втручання філософів у соціальну дійсність заради її перебудови. Пізнання світу через відчуття. Естетичні та філософські погляди Ж.-Ж. Руссо.

    реферат, добавлен 09.07.2017

  • Перші філософські визначення матерії, що даються через узагальнення її побутового розуміння. Розкриття Декартом змісту поняття матерії за допомогою категорій: субстанції, атрибута і аксиденсу. Спосіб і форми існування матерії. Методи наукового пізнання.

    реферат, добавлен 14.12.2014

  • Вивчення змісту питання про рух суспільних явищ у просторі і часі. Досдідження Кантівської теорії про уявність часу та про те, що сплив часу не є реальним процесом, а представляє собою ілюзію людського розуму. Характеристика темпоральних властивостей.

    статья, добавлен 05.09.2023

  • Проблема людини в сучасній цивілізації, в якій провідне місце належить цінностям інновацій і прогресу. Породження нових видів мислення і діяльності, перетворення традицій культури і способів пізнання. Розвиток людиноцентризму як мети і сенсу прогресу.

    статья, добавлен 30.07.2016

  • Емпіризм і раціоналізм як основні напрями у філософії Нового часу. Дослідження науки і проблеми пізнання. Суть механістичного підходу до розуміння світу і людини. Осмислення нового образу людини і природи. Виникнення культу розуму та наукового знання.

    презентация, добавлен 29.04.2020

  • Герменевтика як теорія й інструмент розуміння тексту. Можливість варіативної інтерпретації, конфліктності понять, розуміння та тлумачення. Актуальність герменевтики, її еволюція від науки про тлумачення тексту до філософського розділу людського пізнання.

    реферат, добавлен 19.10.2016

  • Аналіз практики описання наукового творчого процесу через метафори як культурного феномену в контексті історії науки (на прикладі легенди-метафори про яблуко, завдяки якому Ньютон відкрив закон всесвітнього тяжіння). Оригінальна емблема Non Solus Ісаака.

    статья, добавлен 04.12.2023

  • Дослідження співвідношення типу наукової раціональності зі способом філософського осмислення засад науки у їх стосунку щодо стратегій дисциплінарної демаркації наукового знання. Аналіз дисциплінарного поділу науки на сучасному етапі її функціонування.

    статья, добавлен 14.09.2020

  • Комунікативно-екзистенціальні властивості науки в процесі самоідентифікації людини в умовах глобалізації соціуму. Побудова гуманістичного образу науки на основі постнекласичного типу наукової раціональності. Концепції соціокультурного релятивізму.

    автореферат, добавлен 28.07.2014

  • Різноманітні погляди щодо розуміння сутності парадигми. Сукупність філософських, загальнотеоретичних основ науки. Система понять і уявлень, які властиві певному періоду розвитку культури, цивілізації. Парадигми, що відображають рівень сучасної науки.

    статья, добавлен 19.01.2024

  • Онтологічні витоки сучасного процесуального розуміння людської свідомості. Загально-філософські та методологічні засади концепцій А. Бергсона та Е. Гуссерля як теоретиків методології безпосереднього досвіду. Ідеація як специфічна настанова пізнання.

    автореферат, добавлен 07.03.2014

  • Аналіз причин зростання інтересу до феномена "меганаука". Аналіз соціогуманітарних наслідків перетворення науки доби Модерну на меганауку. Визначення поняття "культурний космос". Аналіз чинників інтенсифікації взаємодії між культурним космосом і людиною.

    статья, добавлен 28.03.2017

  • Характеристика этапов становления опытной науки в европейской культуре нового времени. Анализ идеи экспериментального естествознания. Изучение формирования науки как профессиональной деятельности в XV—XVII веках. Анализ технологического применения науки.

    дипломная работа, добавлен 14.08.2016

  • Перші прояви взаємодії між наукою і технікою в історії людства, що призвели до появи особливого напряму філософських досліджень. Підходи до природи і сутності техніки, її характерні елементи та зв'язок з пізнанням. Класифікація науки і поняття технології.

    реферат, добавлен 22.02.2011

  • Еволюційне вчення про пізнання. Аргументація епістемології в аспекті еволюційної теорії пізнання, характеристика аргументів. Співмірність проблеми "вроджених" когнітивних структур з ідеями І. Канта про "апріорі" в контексті довіри до людини, що пізнає.

    статья, добавлен 13.07.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу и оценить ее, кликнув по соответствующей звездочке.