Епістемологія: філософські засади наукової діяльності

Аналіз питання пізнання науки через раціонально-рефлексивну розумову діяльність, яка спрямована на вивчення способів перетворення людиною та виконання раціональних дій для вирішення певної задачі. Підходи щодо розуміння науки, починаючи із XVII століття.

Подобные документы

  • Концепція пізнання у філософії марксизму. Проблема істини і її критерію. Неопозитивізм і проблеми наукового знання. Становлення постпозитивістської філософії. Сучасна релігійна філософія і наука. Релігійно-містичне тлумачення даних сучасної науки.

    реферат, добавлен 20.09.2010

  • Особливості формування і роботи наукових товариств Харкова в період ХІХ-ХХ століття. Участь вчених і результативність їх досліджень в окремих галузях науки. Діяльність харківських наукових товариств, зосереджена переважно на точних й філологічних науках.

    статья, добавлен 04.02.2017

  • Проблеми суспільного прогресу. Історичний аналіз науки в філософії. Порівняння "нормальної" і "революційної" науки, аналіз відмінностей способів діяльності різних наукових товариств. Розгляд поняття "нове знання". Досягнення критичного раціоналізму.

    статья, добавлен 20.08.2013

  • Аналіз пізнання оточуючого світу в стародавні часи. Розвиток філософії, математики, вчення про душу. Розгляд основ вчення йоги, буддизму, конфуціанства, ідей Сократа, Платона. Гуманізм епохи Відродження. Революція розвитку науки на початку XX ст.

    реферат, добавлен 12.05.2014

  • Сцієнтизм і антисцієнтизм як світоглядні орієнтації сучасності. Інтерналістські й екстерналістські філософські концепції. Закономірності виникнення та характеристика постпозитивізму. Соціальні функції науки. Структуралістські ідеї пізнавальної діяльності.

    шпаргалка, добавлен 22.01.2014

  • Зміна пізнавальної ситуації та руйнування старого Космосу. Космологія і механіка Галілея. Основні положення теорії Ньютона. Філософсько-методологічна маніфестація наукової революції. Нова модель Космосу. Соціальна сторона наукової революції XVII століття.

    реферат, добавлен 28.10.2015

  • Об’єкт і предмет філософії історії - наукової теорії історії, критичного переосмислення різноманітних напівлегендарних або міфічних відомостей і переказів. Філософське вивчення граней, можливостей і способів історичного пізнання в його різних видах.

    контрольная работа, добавлен 21.07.2011

  • Роль науки в розвитку суспільства. Філософські пошуки Ф. Бекона, Р. Декарта та Т. Гоббса. Індуктивний шлях в пізнанні істини. Методологічні розвідки у філософії Нового часу. Перспектива створення єдиного для всіх людей методу достовірного пізнання.

    реферат, добавлен 29.07.2017

  • Визначення чинників та особливостей трансформації різних моделей пізнання в сучасній епістемології. Дослідження ролі людиномірного компоненту у епістемології на прикладі трансформації неопозитивізму. Аналіз взаємин факту та смислу в процесі пізнання.

    автореферат, добавлен 25.09.2013

  • Зміст основного й опорного поняття "наукової картини світу" у філософії і науці. Значення концепції позаціннісного статусу наукового пізнання та її роль у формуванні класичної наукової картини світу. Процес становлення філософії науки, етапи її розвитку.

    автореферат, добавлен 29.07.2015

  • Філософсько-методологічний аналіз менеджменту як науки і діяльності в історичній перспективі та в сучасному контексті на базі застосування методологічних здобутків сучасної наукової революції, зокрема, синергетичної та інших постнекласичних методологій.

    автореферат, добавлен 26.08.2015

  • Дискусія щодо розуміння критичного мислення як універсальної характеристики способу мислення, що ґрунтується на культурно нейтральних та об’єктивних процедурах, які дозволяють здійснювати якісні судження. Його універсальність та достатність означень.

    статья, добавлен 28.07.2022

  • Акцентована увага на формах дослідження закономірності наукового мислення. Зазначена різниця між методами вивчення науки, її орієнтованістю та націленістю на практичне застосування здобутих результатів. Зауважено на орієнтації науки, на її об’єктивність.

    статья, добавлен 14.08.2022

  • Розгляд філософії науки як специфічного виду пізнавальної діяльності, її ознак та завдань, форм дослідження закономірностей наукового мислення. Аналіз орієнтації науки, її об’єктивності та закономірністі предметів, явищ і подій, які досліджуються.

    статья, добавлен 18.09.2022

  • Визначення і аналіз сутності філософії, як специфічного типу знання. Ознайомлення з основними онтологічними категоріями. Характеристика поняття свідомості та пізнання. Розгляд особливостей парадигми, як моделі постановки і вирішення наукової проблеми.

    курс лекций, добавлен 23.09.2017

  • Аналіз основних параметрів концепції "проліферації". Смисл раціонального пізнання по П. Фейєрабенду. Методологічні правила і норми сучасного атомізму. Принцип "спонтанності" австрійського мислителя Ф. фон Гайєка. Кумулятивістська модель розвитку науки.

    статья, добавлен 31.05.2018

  • Історичні особливості виникнення математики як науки про кількісні характеристики предметів та об'єктів пізнання. Аналіз проблем об'єктивності, абсолютності, відносності, матеріальності істини. Математичні методи, що використовуються в психології.

    статья, добавлен 27.07.2016

  • Дискусія щодо розуміння критичного мислення як універсальної характеристики способу, що ґрунтується на культурно нейтральних й об’єктивних процедурах, які дозволяють здійснювати якісні судження. універсальність та достатність означень критичного мислення.

    статья, добавлен 17.12.2022

  • Особливості філософської методології Г.В.Ф. Гегеля у питаннях пізнання права. Питання пізнання і права і його реалізації як єдина сфера духу. Думки Гегеля щодо правової проблематики. Закони права та їх вивчення з точки зору приналежності до сфери духу.

    статья, добавлен 24.07.2013

  • Філософський аналіз науки та методології науки як основного чинника формування соціальної раціональності. Розгляд методологічної відмінності між класичною та постнекласичною концепціями раціональності. Розмежування гуманітарного та природознавчого знання.

    статья, добавлен 13.12.2022

  • Пізнання як основний предмет науки гносеології (теорії пізнання). Форми наукового пізнання. Інтуїція як форма наукового пізнання. Тлумачення інтуїтивного творчого акту. Ключові етапи інтуїції згідно сучасної психології творчості та нейрофізіології.

    реферат, добавлен 08.11.2013

  • Вивчення ідеї "кінця науки" крізь призму провідних тенденцій у філософії науки постпозитивізму та сучасного природознавства. Критичний аналіз різних постпозитивістських моделей раціональної реконструкції історії науки та їх методологічних засад.

    статья, добавлен 14.08.2016

  • Аналіз становлення і етапів розвитку методології наукового пізнання як науки, що взаємодіє з науковою філософією: її статусом, функціями, подібністю і відмінністю методів. Визначення впливу філософії і наукового пізнання на подальший розвиток методології.

    статья, добавлен 02.12.2017

  • Філософія науки як нова галузь філософського знання. Історичні коріння взаємозв’язку філософії та науки, позитивіські концепції. Неокантіанство: концепції методів наукового пізнання. Проблеми пізнання у контексті феноменології, особливості герменевтики.

    реферат, добавлен 02.12.2014

  • Форми пізнання всезагальних основ буття: універсалізм і субстанціоналізм. Основні ідеї позитивізму та герменевтики. Неокантіантво: концепції методів наукового пізнання. Методологічні концепції прагматизму. Проблеми пізнання у контексті феноменології.

    контрольная работа, добавлен 06.08.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу и оценить ее, кликнув по соответствующей звездочке.