Знання як результат активності людини, особливості його набуття і верифікації
Питання природи та сутності пізнання. Осмислення причин та наслідків мимовільного зміщення уваги дослідників з самих предметів, явищ та процесів на їх ціннісні предикати. Знання як результат активності людини, особливості його набуття і верифікації
Подобные документы
Співвідношення понять "наукове" і "позанаукове" знання з погляду становлення самої проблеми. Перехід від позиції наївного раціоналізму, що відстоював безальтернативність наукового знання, до позиції нового образу пізнання. Позитивне ставлення до знань.
статья, добавлен 08.10.2018Ознаки суспільства як об’єкта з’ясування соціальної філософії. Поняття "соціальне пізнання". Завдання соціального типу знання — аналіз суспільних процесів і виявлення в них закономірних, з необхідністю повторюваних явищ. Розвиток ідей в суспільстві.
статья, добавлен 04.03.2019Теоретико-практична актуальність осмислення механізмів інтуїції в процесі діяльності. Філософське осмислення механізмів інтуїції, керування ними в процесі розв’язання завдань набуття навичок, самонавчання, підвищення кваліфікації в сучасних умовах.
статья, добавлен 21.02.2022Проблема співвідношення віри і розуму, віри і знання, що знаходить своє висвітлення, зокрема, в межах християнської традиції. Проблема співвідношення науки і релігії, віри та знання у духовному досвіді людства. Одкровення як результат дії віри.
статья, добавлен 19.12.2020Знання як результат пізнавальної діяльності людини. Постмодерністська філософія - теоретико-методологічний базис для формування філософського розуміння парадигмальних основ освіти. Сутність парадигмального підходу Т. Куна до характеристики науки.
статья, добавлен 29.03.2017Постнекласичний період становлення наукового знання, його парадигмальний вплив на вивчення етико-екологічної проблематики. Постнекласична раціональність екологічного знання як ментальне середовище, у якому поєднуються різні засади управління ресурсами.
статья, добавлен 04.03.2018Аналіз філософського розуміння знання як образу в пізньому періоді творчості Й.Ґ. Фіхте, а саме у його "Вченні про науку". Теологічна перспектива, над якою філософ надбудовує своє вчення про образ, та яка розширюється до розуміння знання як образу Бога.
статья, добавлен 12.07.2023Характеристика історичних типів світогляду та його складових. Особливості та структура філософського знання. Аналіз філософії Стародавньої Індії, Давньої Греції та Риму. Християнська апологетика, патристика та схоластика. Філософія Григорія Сковороди.
курс лекций, добавлен 31.10.2014Німецька філософська антропологія ХХ ст. М. Шеллер, Г. Плеснер, А. Гелен про природу людини. Марксистські традиції в дослідженні сутності людини і його співвідношень із суспільством радянській філософії. Проблема людини в психоаналітичній антропології.
реферат, добавлен 22.09.2010Положення про єдність біосфери і людства, вирішальна роль людини у розвитку планети. Розгляд причини й наслідки дисгармонії стосунків людини і природи як джерело екологічного неблагополуччя, що порушує нормальний розвиток людини, як біосоціальної істоти.
статья, добавлен 21.12.2020Аналіз процесів формування та становлення релігійного світогляду, його зв’язок з філософською проблемою співвідношення "матеріального" й "ідеального", з соціальними і загальнокультурними процесами. Особливості формування свідомості сучасної людини.
статья, добавлен 23.12.2020З'ясування механізму та моделей функціонування капіталу знань щодо діяльності людини у сучасному соціумі. Трансформаційна природа сучасних знань як багатовимірний вияв соціальної реальності. Функціонування загального механізму осмислення дійсності.
статья, добавлен 17.09.2021Поняття пізнання, його сутність і особливості, основні положення теорії пізнання. Сутність навчання Імануіла Канта про доцільність в органічній природі, його основна ідея та зміст. Коротка біографія Канта, етапи його особистого та творчого становлення.
реферат, добавлен 31.01.2009Особливості теоретичної та практичної логіки. Основний аналіз понять мислення і мови. Характеристика формоутворення, здобуття та накопичення нового знання. Істинність і правильність роздумів, як відбиття дійсності в думках людей у вигляді осмисленості.
реферат, добавлен 07.04.2015- 90. Основи філософії
Сутність філософії та філософського знання. Філософія Середніх віків. Філософське розуміння буття, пізнання та розвитку світу. Філософські проблеми взаємозв’язку людини, природи і суспільства. Поняття релігії, релігієзнавства, філософії релігії.
методичка, добавлен 23.07.2017 Тенденції поширення постмодернізму в освітніх системах. Визначення механізмів перетворення пізнавальної активності в споживчу. Аналіз знання в споживацькому сенсі і ставленні до нього як до цінності. Постмодернізм у культурі та гуманітарній сфері.
статья, добавлен 29.01.2016Загальне поняття про мультикультуралізм та глобалізацію. Міфологічний характер теорії Зигмунда Фрейда. Філософський погляд на універсум. Цілісність, спрямованість, гуманістичний зміст історії. Спорідненість філософського та історичного знання за Б. Кроче.
статья, добавлен 29.08.2013Соціокультурна обумовленість понять "фундаментальне" та "прикладне". Фундаментальне і прикладне знання як складова частина науки, через яку здійснюється опредметнення результатів наукових досліджень, та способи його включення в культуру суспільства.
автореферат, добавлен 14.09.2013Природа і призначення процесу пізнання. Визнання об’єктивної реальності світу, відображення його в свідомості людини. Відношення мислення до буття, свідомості до матерії, природи. Діалектична єдність суб’єктивного і об’єктивного, форми відображення.
реферат, добавлен 02.04.2017Зміст та сутність таких понять, як "євпраксофія", "dasein", "масса/натовп", "людина маси/натовпу", свобода "freedom" і свобода "liberty" в їхній кореляції з когнітивним та лінгвофілософським витлумаченням. З'ясуванні природи свободи та прав людини.
статья, добавлен 16.07.2018Розум як ключова властивість людини та засіб пізнання, на основі якого формується об’єктивна картина світу та відбувається накопичення знань. Шанс відкрити нові горизонти власного існування. Добровільне переміщення людини у штучний світ власних вражень.
статья, добавлен 04.02.2019Філософія — особлива форма пізнання світу, людини та їх відносини. Філософія як спосіб людського мислення, теоретичний тип світогляду; соціокультурні передумови її виникнення і функціонування; етапи розвитку. Завдання та структура філософського знання.
шпаргалка, добавлен 30.05.2012Наука як один із багатьох елементів сукупного знання, накопиченого людством. Легітимація і канонізація найбільш респектабельного знання. Виявлення корелятивної залежності та функціональної несумісності різних типів знання як важливе завдання філософії.
статья, добавлен 04.02.2017Особливості процесу формування у здобувачів філософського осмислення освіти як передумови якісної фахової підготовки. Особистісно орієнтований зміст освіти та його спрямування на удосконалення інтелектуальних, світоглядних, соціальних якостей людини.
статья, добавлен 26.11.2023Дослідження ніцшеанського феномену ресентименту в його антропологічному ракурсі. Оцінка сутності людської природи, яка постає передусім як дуальна та суперечлива істота. Встановлення значення ресентименту для самовідчуття сильної та слабкої людини.
статья, добавлен 11.07.2022