Неявні знання як неусвідомлений компонент наукового дослідження
Визначення ролі неявних знань у науково-дослідницькому процесі. Дослідження впливу неусвідомлених складових пізнання на хід та результати пізнавальної роботи науковців. Значення неусвідомлених елементів знань у визначенні методології дослідження.
Подобные документы
Аналіз системи методів та форм, засобів та видів наукового пізнання та застосування наукової методології. Особливості третього метатеоретичного рівня пізнання та його важливість для сучасних досліджень. Функції опису, пояснення, розуміння, передбачення.
статья, добавлен 24.05.2020Співвідношення понять "наукове" і "позанаукове" знання з погляду становлення самої проблеми. Перехід від позиції наївного раціоналізму, що відстоював безальтернативність наукового знання, до позиції нового образу пізнання. Позитивне ставлення до знань.
статья, добавлен 08.10.2018- 28. Наукове пізнання
Пізнання як філософська проблема. Діалектика процесу пізнання. Практика і її роль у процесі пізнання. Вчення про істину та проблема її критерію. Наукове пізнання як найвищий рівень пізнавальної діяльності. Поняття науки, форми і методи наукового пізнання.
контрольная работа, добавлен 09.05.2013 Визначення методології, методики, методу. Особливості становлення та розуміння логіки як "другої" методології. Логічне пізнання дійсності. Усвідомлення логіки як методології пізнання державно-правових явищ і процесів. Діалектична логіка, логічні прийоми.
статья, добавлен 28.08.2016Дослідження категорії "організаційне знання" як соціально-філософського феномену. Перетворення знання на невід’ємний елемент існування людини на всіх рівнях. Суттєві риси, що характеризують організаційне знання, яке еволюціонує у суспільстві знань.
статья, добавлен 16.11.2018Аналіз ідеї отримання наукового знання та природи знання Ентоні Флю у філософсько-антропологічному контексті. Дослідження теми критицизму, яким людина повинна користуватися, щоб отримати надійне знання. Характеристика проблеми росту наукового знання.
статья, добавлен 14.09.2020Структура наукового пізнання. Наукові методи емпіричного дослідження: спостереження, опис, вимірювання, найпростіший вид експерименту та вимірювальний або кількісний експеримент. Методи пізнавальної активності, їх роль в практичній діяльності суспільства.
задача, добавлен 27.05.2014Методологія та методи наукового дослідження та класифікація його пізнання. Спостереження як первинний і елементарний пізнавальний процес на емпіричному рівні дізнання. Розробка принципів та створення технічних засобів для проведення експерименту.
реферат, добавлен 13.12.2016- 34. Філософія науки
Вивчення типів наукової раціональності. Основні способи систематизації фактів. Емпіричний і теоретичний рівні наукового знання. Розгляд понять методу та методології. Гіпотеза та її роль у науці. Особливості диференціації та інтеграції наукових знань.
шпаргалка, добавлен 22.01.2014 Дослідження специфіки рефлексії, а також особливостей методології пізнання й самопізнання в контексті визначення цінностей і пріоритетів розвитку людини та її свідомості. Визначення специфіки теоретичного значення проблеми пізнання та самопізнання.
статья, добавлен 04.12.2022Дослідження розвитку людини, її духовного світу в суспільствах перехідного типу як одна із актуальних проблем, що постала перед вітчизняним суспільствознавством. Особливості пошуків подібності історичного знання та природничо-наукового пізнання.
статья, добавлен 26.01.2023Роль сучасних біополітичних знань і технологій в процесі продукування нових або модернізації існуючих освітньо-філософських ідей. Визначення ролі освіти, в основі якої, як і у центрі процесу історичного, стоїть людина, обґрунтування зв’язку між знаннями.
статья, добавлен 23.07.2017Дослідження онтологічної зумовленості випереджаючої функції розвитку системи освіти в умовах сучасного суспільства. Оцінка фундаментальних наслідків впливу інформації і освіти на сучасний світ. Дослідження філософських основ "суспільства знань".
статья, добавлен 30.11.2017Визначення чинників та особливостей трансформації різних моделей пізнання в сучасній епістемології. Дослідження ролі людиномірного компоненту у епістемології на прикладі трансформації неопозитивізму. Аналіз взаємин факту та смислу в процесі пізнання.
автореферат, добавлен 25.09.2013Дослідження міста і ролі людських цінностей у процесі становлення та еволюції наукового пізнання від античності до наших днів. Наука - як форма духовної діяльності людини, її розвиток у взаємодії з іншими формами (філософія, мораль, мистецтво, релігія).
статья, добавлен 10.01.2023Біофілософія як форма світоглядно-аксіологічного та науково-теоретичного осмислення живого в постнекласичній науці. Визначення суттєвих моментів розуміння аксіологічних аспектів наукового пізнання на підставі аналізу сучасних філософських поглядів.
автореферат, добавлен 15.07.2014Аналіз ціннісного потенціалу наукового пізнання. Визначення внутрішніх цінностей "науки задля науки", а також її соціального призначення та оцінки. Необхідність подальшої філософської рефлексії щодо аксіологічного потенціалу наукового пізнання загалом.
статья, добавлен 07.10.2021Аналіз системи "Людина-велосипед". Графічна ілюстрація системної "призми". Теоретичний аналіз взаємодії елементів. Односторонній зв'язок між системоутворювальним чинником та елементами. Конкретно-науковий метод наукового та навчального пізнання.
доклад, добавлен 28.07.2017- 44. Культура наукового мислення як передумова успішності діяльності науково-педагогічних працівників
Роль наукового знання у різних сферах життєдіяльності людини. Підходи до визначення специфіки наукового мислення. Характеристики культури наукового мислення як важливої передумови успішності дослідницької діяльності молодих науковців педагогічної галузі.
статья, добавлен 02.03.2018 Дослідження соціогуманітарного і природничого наукового знання як центральна проблема у філософський творчості К. Поппера. Осмислення епістемології, пошук джерел наукового знання в історично-антропологічному аспекті концепцій філософії науки К. Поппера.
статья, добавлен 06.03.2019Дослідження феномену Української козацької держави другої половини XVII століття. Герменевтика як метод пізнання, що передбачає інтерпретацію предмету дослідження. Політичний портрет Б. Хмельницького. Філософсько-теоретичні основи побудови знання.
статья, добавлен 02.08.2017Особливості та структура емпіричного дослідження. Наукове пізнання як система знання. Збір, систематизація та узагальнення фактів, поняття "факт". Різниця між даними спостереження і емпіричними фактами. Аналіз систематичних і випадкових спостережень.
реферат, добавлен 27.11.2013Здійснення розгляду аспектів взаємозв'язку життєво-досвідного знання з науково-емпіричним і науково-теоретичним дослідженням. Аналіз даного взаємозв'язку не тільки як необхідного і важливого компоненту наукового знання, але й складного соціального явища.
статья, добавлен 08.04.2019Дослідження аспекту соціокультурної зумовленості наукового знання. Аналіз історичних типів наукової раціональності. Проблема невідповідності сучасної науки змінам соціальних умов. Легітимація і канонізація від імені науки найбільш респектабельного знання.
статья, добавлен 04.03.2019Дослідження богословсько-філософських поглядів митрополита А. Шептицького щодо особливостей розуміння понять мудрість, знання. Роль та значення пізнання світу, морального, інтелектуального зростання та у формуванні національного світогляду українців.
статья, добавлен 29.05.2017