Неявні знання як неусвідомлений компонент наукового дослідження
Визначення ролі неявних знань у науково-дослідницькому процесі. Дослідження впливу неусвідомлених складових пізнання на хід та результати пізнавальної роботи науковців. Значення неусвідомлених елементів знань у визначенні методології дослідження.
Подобные документы
Виявлення особливостей та закономірностей генезису знань про ідеологію. Визначення гносеологічно-епістемологічних критеріїв оперування ідеологічною проблематикою. Аналіз гносеологічного потенціалу філософії в контексті пізнання ідеологічної дійсності.
автореферат, добавлен 27.07.2015Емпіризм і раціоналізм як основні напрями у філософії Нового часу. Дослідження науки і проблеми пізнання. Суть механістичного підходу до розуміння світу і людини. Осмислення нового образу людини і природи. Виникнення культу розуму та наукового знання.
презентация, добавлен 29.04.2020Поняття пізнання та його види. Сутність людського пізнання, його можливості, рівні, форми, ознаки достовірності. Що штовхає людину до пізнання. Проблема істини в пізнанні. Істина та якісні характеристики знання. Методи і форми наукового пізнання.
реферат, добавлен 19.03.2015Вивчення причин заперечення і апології неявного, розсіяного знання. Аналіз аргументації прихильників і противників такого типу знання та його функцій у суспільстві. Роль неявного знання в організації самого наукового пізнання. Способи трансляції знання.
статья, добавлен 12.07.2018Змістова інтерпретація, аналіз зв’язку побудованих логічних систем динамічної модальної логіки та наявних концепцій дослідження динаміки знань. Визначення та аналіз властивостей пізнавальних дій, що випливають з їх інтерпретації як модальних операторів.
автореферат, добавлен 19.07.2015Дослідження проблеми специфіки і взаємодії наукового і художнього пізнання, де їх розмежування відбувається не на основі опозиції образу і поняття, а на основі концепції доповнюваності Н. Бора, який розглядає об'єкт у взаємозаперечних системах опису.
автореферат, добавлен 28.07.2014Дослідження ролі уяви в історичному пізнанні. Обґрунтування нового погляду на сучасну полеміку про природу і функції історичного знання в контексті тропологічної теорії Г. Вайта. Опис його філософських поглядів на формування знань про минуле науковцями.
статья, добавлен 06.12.2022Характеристики емпіричного та теоретичного знання. Методи наукового пізнання: проблема, гіпотеза, теорія. Наукові і об’єктивні факти. Емпіричні та теоретичні методи, чуттєве та раціональне пізнання. Основні напрямки в теорії пізнання, їх характеристика.
реферат, добавлен 28.10.2015Дослідження понять і типів світогляду. Вивчення філософських поглядів Стародавнього Світу, Середньовіччя, Нового Часу. Розгляд класичної німецької філософії. Історія філософії України. Аналіз концепцій, методології, структури знання та пізнання.
курс лекций, добавлен 16.07.2017Способи та форми пізнання об’єктивних законів розвитку природи, взаємодії людини і суспільства. Джерела й ознаки релігійної свідомості. Розмежування знання та віри за критерієм раціональності. Перехід від диференціації до інтеграції науки та філософії.
статья, добавлен 30.10.2021Обґрунтування регулятивної ролі стилю наукового мислення в науці. Окреслення методологічного апарату його дослідження. Уточнення впливу соціокультурних та соціально-психологічних чинників на стиль наукового мислення в умовах постнекласичної науки.
автореферат, добавлен 13.08.2015Визначення меж і умов раціональності як методологічної частини наукового дослідження. Зв’язок раціонального та інтуїтивного в науковому пізнанні. Розуміння раціональності як відкритої структури, що дозволяє розглядати прояв позараціонального в пізнанні.
статья, добавлен 15.03.2020Значення, місце і роль людських цінностей у процесі становлення та еволюції наукового пізнання. Характеристика історико-філософського матеріалу, який репрезентує процес становлення та еволюції наукового пізнання. Розгляд форм духовної діяльності людини.
статья, добавлен 11.07.2022Поняття та загальна характеристика емпіричних методів дослідження. Загальні вимоги до емпіричних методик. Спостереження як емпіричний метод наукового дослідження. Вимірювання, порівняння, експеримент, узагальнення та інші емпіричні методи дослідження.
контрольная работа, добавлен 15.03.2017Пізнання як необхідна сторона відносин людини і світу. Особливості природи і джерел пізнання, його можливості і межі, відношення знання і реальності, суб'єкта й об'єкта. Погляди раціоналістів. Взаємозалежність раціонального з чуттєвими формами пізнання.
контрольная работа, добавлен 23.09.2010З'ясування механізму та моделей функціонування капіталу знань щодо діяльності людини у сучасному соціумі. Трансформаційна природа сучасних знань як багатовимірний вияв соціальної реальності. Функціонування загального механізму осмислення дійсності.
статья, добавлен 17.09.2021Розгляд можливості міждисциплінарного розгляду кризи соціальності, зокрема дослідження на межі знань соціальної філософії, психології та системної психотерапії. Огляд питання соціального здоров'я, впливу "чистих відносин" на систему цінностей людини.
статья, добавлен 17.08.2017Гуманістичний зміст історії виникнення і розвитку філософії. Знання європейського середньовіччя та епохи відродження, нового часу. Філософська думка в Україні: онтологія і гносеологія. Духовний вимір людського буття і зміст пізнавальної діяльності.
учебное пособие, добавлен 28.02.2014Визначення витоків та перспектив дослідження технократичної свідомості. Запропонована аналітика самої пізнавальної настанови технократичної свідомості та дослідження її онтології. Показана доцільність логіки дослідження технократичної свідомості.
статья, добавлен 08.10.2018Визначення сутності і значення інформаційно-комунікативного процесу для подальшого розвитку інформаційного суспільства. Розгляд методології, як моделі ідеального знання та програми (алгоритмів) діяльності пізнання інформаційно-комунікативного процесу.
статья, добавлен 01.09.2018Поняття гносеології — як розділу філософії, що вивчає природу пізнання, закономірності пізнавальної діяльності людини; передумови, засоби та форми пізнання, а також відношення знання до дійсності, закони функціонування та умови й критерії достовірності.
реферат, добавлен 25.02.2014Наука як один із багатьох елементів сукупного знання, накопиченого людством. Легітимація і канонізація найбільш респектабельного знання. Виявлення корелятивної залежності та функціональної несумісності різних типів знання як важливе завдання філософії.
статья, добавлен 04.02.2017- 98. Теорія пізнання
Поняття пізнання, його види, рівні та форми. Проблема істини в пізнанні. Роль розумової активності людини у створенні знання і у свідомій організації своїх пізнавальних дій. Основні типи умовиводів. Суттєві особливості наукового пізнання, його методи.
реферат, добавлен 13.12.2018 Історико-філософський аналіз становлення і розвитку філософії науки в Україні кінця ХХ - початку ХХІ століття. Завдання методологічного забезпечення пізнання та освоєння світу. Методологічна основа відкриття невідомих законів природи, теорій, знань.
статья, добавлен 04.03.2019Проблематика визначення поняття "знання" та характеристика основних теорій. Головні риси класичного стилю наукового мислення. Сутність інформаційного-сеологічного розуміння знання, основні відмінності та співпадіння з філософським усвідомленням.
статья, добавлен 15.08.2013