Епістемологічний потенціал основних засобів наукового соціального прогнозування
Філософське обґрунтування наукового прогнозування і основних його різновидів. Специфіка соціального прогнозування, об'єктом якого є нестабільна динамічна система, що самоорганізується. Наукове передбачення на засадах безперервності та поліваріантності.
Подобные документы
Сучасні форми наукового мислення. Розсуд істини у прямому вигляді без необхідності доводити чи впадати у міркування. Класифікація наук наукового мислення за предметними областями. Етапи розвитку, види інтуїції. Особливості наукового розумового процесу.
реферат, добавлен 13.12.2021- 27. Філософія науки
Наукознавство, його предмет і галузі. Філософські засади сучасної освіти. Вивчення специфіки і структури наукового пізнання. Освітня раціональність та її генезис. Розгляд основних історичних етапів розвитку науки. Наукові революції: традиції й новації.
шпаргалка, добавлен 22.01.2014 Сутність і методологічні можливості потенціалістичного розуміння цінності в наукознавстві. Феномен аксіологічного потенціалу наукового знання, його природа, внутрішня структура, спосіб актуалізації в контексті проблематики філософії та методології науки.
автореферат, добавлен 13.07.2014Першопричини зародження, формування й стійкого функціонування феномена соціального відчуження. Прояви соціального відчуження у сфері політичного життя. Пропозиції щодо засобів подолання соціального відчуження у сферах політичного та економічного життя.
автореферат, добавлен 25.09.2015Світоглядні й методологічні засади основних концепцій соціального розвитку. Антропологічний зміст, критерії та характеристики сучасного соціального прогресу, що базується на вітчизняній філософській традиції. Поняття антропокосмізму і ноосферогенезу.
автореферат, добавлен 14.10.2015Наукове пізнання як цілеспрямований процес, що вирішує чітко визначені пізнавальні завдання, що визначаються цілями пізнання, його форми, засоби, методи та компоненти. Методи емпіричного й теоретичного рівня наукового та стихійно-емпіричного пізнання.
контрольная работа, добавлен 05.10.2009Процес наукового пізнання, його методи, методики, методології. Системний та структурно-функціональний загальнонаукові методи. Емпіричне та теоретичне дослідження. Спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент, опитування, аналіз, аргументування.
реферат, добавлен 04.10.2011Поняття "суспільство" в філософії, його структура, функції та історичні типи. Основні чинники суспільного розвитку та їх взаємозв’язок. Поняття "суспільно-економічна формація" і "цивілізація". Глобальні проблеми людства і соціальне прогнозування.
реферат, добавлен 25.04.2009На засадах міждисциплінарного підходу обґрунтування світоглядного значення соціального проектування для самоздійснення людини. Визначення ролі освіти у проектуванні змісту життя, у формуванні особистісно-орієнтованої, цілеспрямованої, небайдужої людини.
статья, добавлен 12.04.2018Розгляд світоглядно-філософських і пізнавально-методологічних основ інтуїтивного мислення. Виявлення його специфіки в контексті потенціалістичного розуміння природи наукового пізнання. Розкриття когнітивного потенціалу інтуїції в акті наукового відкриття.
автореферат, добавлен 20.07.2015Методологічні можливості потенціалістичного розуміння цінності, сфера його теоретичного та практичного застосування в наукознавстві. Світоглядно-смислопороджуюча роль аксіологічного потенціалізму в конструюванні сучасної загальнонаукової картини світу.
автореферат, добавлен 27.09.2013- 37. Наукове пізнання
Пізнання як процес відображення реальної дійсності, його основні види, природа та призначення. Специфіка наукового пізнання, його форми і методи. Поняття істини, її види, шляхи досягнення. Практика як критерій істини, її абсолютний і відносний характер.
реферат, добавлен 03.11.2014 Використання принципів жорсткого лінійного детермінізму в дослідженні питанні розвитку історичного процесу - характерна особливість теорії суспільно-економічних формацій. Матеріальне виробництво - концептуальна основа філософського вчення марксизму.
статья, добавлен 06.04.2019Підходи до теоретичного прогнозування, передбачення та регулювання революцій як особливих соціальних процесів, практичні рекомендації і засоби для свідомого контролю над ними. Аналіз філософського дискурсу, що зводить воєдино всі визначення революції.
статья, добавлен 12.04.2017Постнекласичний період становлення наукового знання, його парадигмальний вплив на вивчення етико-екологічної проблематики. Постнекласична раціональність екологічного знання як ментальне середовище, у якому поєднуються різні засади управління ресурсами.
статья, добавлен 04.03.2018Виявлення тенденцій зміни тематики наукового дискурсу і проблематичності зв’язків природничих наук з науками про дух, спроби емансипації спеціальних галузей наук. Специфіка підходів Г.І. Челпанова і Б.О. Кістяківського до філософського і наукового знання.
статья, добавлен 16.09.2024Здійснення розгляду аспектів взаємозв'язку життєво-досвідного знання з науково-емпіричним і науково-теоретичним дослідженням. Аналіз даного взаємозв'язку не тільки як необхідного і важливого компоненту наукового знання, але й складного соціального явища.
статья, добавлен 08.04.2019Розгляд загального для різних наук значення поняття екстраполяції. Розкриття її значення у соціогуманітарних науках, її зв'язку з методами творчого наукового пошуку. Описання форм екстраполяції як методу соціального пізнання: пророцтва, утопії, прогнозу.
статья, добавлен 31.05.2017Проблематика визначення поняття "знання" та характеристика основних теорій. Головні риси класичного стилю наукового мислення. Сутність інформаційного-сеологічного розуміння знання, основні відмінності та співпадіння з філософським усвідомленням.
статья, добавлен 15.08.2013Виявлення основних етапів розвитку досліджень у галузі наукової аксіології та їх стисла характеристика. Застосування феномену дисциплінарної матриці для дослідження аксіологічних характеристик наукової діяльності та розробки періодизації наукового етосу.
статья, добавлен 05.09.2023- 46. Феноменологічна естетика: дисциплінарний статус, спосіб конституювання та епістемологічний потенціал
Аналіз вивчення феноменологічного досвіду конституювання та визначення дисциплінарного статусу естетичної науки. Особливість перевірки гіпотези про пряму залежність між способом обґрунтування та розбудови естетики і її епістемологічним потенціалом.
статья, добавлен 18.12.2020 Філософське осмислення соціального буття територіальної громади, виявлення перешкод в здійсненні процесу їх об’єднання в сучасній Україні. Основне призначення територіальної громади: створення соціального простору, принадного для повноцінного життя.
статья, добавлен 23.08.2018Найсуттєвіша особливість філософії Нового часу - орієнтація на природознавство, тісний зв'язок з проблемами методології наукового пізнання. Головне завдання - розробка та обгрунтування методів наукового пізнання, що отримані із чуттєвого досвіду.
реферат, добавлен 28.02.2009Філософське осмислення ролі високих технологій у життєдіяльності суспільства ризику. Аналіз гуманітарних перспектив сучасної людини крізь призму технологофікації її буття. Взаємозв’язок еволюцій наукового дискурсу та універсуму загальнолюдських цінностей.
автореферат, добавлен 28.09.2015Історико-методологічні аспекти вивчення саморозгортання соціального світу. Сутність соціуму як продукту існування соціального світу на мікрорівні і макрорівні. Саморозгортання соціального світу та характеристика його елементів в умовах сучасної України.
автореферат, добавлен 14.10.2013