Епістемологічний потенціал основних засобів наукового соціального прогнозування
Філософське обґрунтування наукового прогнозування і основних його різновидів. Специфіка соціального прогнозування, об'єктом якого є нестабільна динамічна система, що самоорганізується. Наукове передбачення на засадах безперервності та поліваріантності.
Подобные документы
Аналіз методологічних конструктів дослідження функціонування релігії у соціумі на засадах парадигми генетичного структуралізму, в основі якої лежить масштабне дослідження соціального простору П. Бурдьє та В. Діла. Дослідження соціального простору.
статья, добавлен 12.04.2018Дослідження методологічних засад системного підходу. Обґрунтування специфіки співвідношення "ціле-частина". Аналіз ролі категорій гносеології у процесі конструювання новітніх інтерпретаційних моделей об'єктів з метою прогнозування шляхів їх розвитку.
автореферат, добавлен 17.09.2013Антропологічні аспекти сутності і змісту сучасного концепту соціального прогресу, зміст і основні напрямки діяльності щодо його реалізації. Методологічні засади концепцій соціального розвитку. Якості людини як суб'єкта реалізації парадигми прогресу.
автореферат, добавлен 28.10.2013З'ясування та розкриття потенціалу взаємодії свободи і нормативності в аксіосфері науки як системи, що саморозвивається та самоорганізується. Дослідження сумірності нормативності та свободи в процесі формування нового образу наукової раціональності.
автореферат, добавлен 25.02.2015Філософське осмислення свободи як феномену духовного та соціального життя. Визначення правомірної поведінки людини. Реалізація творчого потенціалу у процесі соціалізації. Аналіз етичних і релігійних відносин в Україні в процесі трансформації суспільства.
статья, добавлен 13.06.2023Підходи до визначення сутності фінансового механізму соціального страхування. Критичний аналіз літературних джерел як причина формування тлумачення фінансового механізму соціального страхування в Україні. Побудова схеми взаємодії його складників.
статья, добавлен 02.06.2018Дослідження процесу конструктивного об’єктоутворення знань, їх генерації та розширеного продукування в ноосферно-епістемологічній реальності методами їх безперервного зросту та багатомірного відтворення через епістемологічний рух в якості ноо-знання.
статья, добавлен 02.10.2022Доля як філософське поняття, покликанням якого є відображення особливостей приватного буття окремо взятого суб’єкта. Лицемірство - скріплювальний елемент соціального простору, який сприяє нівелюванню індивідуальної цілісності та осібності людини.
статья, добавлен 04.03.2019Доцільність інтерпретації соціального як особливого різновиду матерії, евристичний потенціал цієї методологічної стратегії. Дослідження соціального механізму творення соціальної матерії. Системна єдність ідеального змісту, об’єктивної матеріальної форми.
статья, добавлен 21.06.2024Аналіз становлення і етапів розвитку методології наукового пізнання як науки, що взаємодіє з науковою філософією: її статусом, функціями, подібністю і відмінністю методів. Визначення впливу філософії і наукового пізнання на подальший розвиток методології.
статья, добавлен 02.12.2017Зроблено аналіз техніко-наукового активізму та науки загалом у контексті перевантаження сучасного наукового дискурсу установками прагматичного підходу. Розглянуто важливість метафізичного у науковому знанні як філософського складника для його повноти.
статья, добавлен 12.07.2022Поняття наукового методу пізнання дійсності та його основні риси. Дослідження філософських, загальнонаукових, приватно-наукових, дисциплінарних та міждисциплінарних методів. Характеристика відповідності методу об’єктові дослідження і рівню пізнання.
реферат, добавлен 22.10.2020Сучасні методологічні уявлення про наукове знання. Дослідження зі штучного інтелекту та проблема моделювання знання. Класифікація засобів імітаційного моделювання. Перспективи розвитку й використання методів імітаційного моделювання знання у філософії.
автореферат, добавлен 21.11.2013Прогнозування потенційно можливих морфологічних змін планетарного світу протягом ХХІ століття. Специфіка прояву принципу мінливості в соціальній сфері. Міжнародний масштаб формування Світового громадянського суспільства. Утворення ноосферної особистості.
статья, добавлен 29.10.2016Дослідження основних критеріїв щодо загального цивілізаційного досвіду адаптації китайського суспільства до викликів глобалізації. Конфуціанство - філософське та етичне вчення, стабільність якого забезпечувала незмінність положення інституту освіти.
статья, добавлен 22.12.2016Аналіз наукового статусу поняття художнього мислення і концепту цього феномена як образної стратегії людського мислення, необхідність виокремлення його самостійних видів. Основні детермінанти існування, пізнавальні та творчі можливості його різновидів.
статья, добавлен 08.02.2019Філософське визначення символу як культурного феномена. Розгляд його генезису і процесу розгортання в релігії. Здійснення порівняльного аналізу у ряді структурно-семантичних категорій. Дослідження функціонування символів у семіотичному просторі соціуму.
автореферат, добавлен 27.02.2014- 93. Наукове пізнання
Форми і методи наукового пізнання, його рівні: емпірічний та теоретичний. Формування і розвиток знань. Інтуїція як важливий фактор творчої свідомості, її структура та форми. Розуміння як процес духовно-практичного та пізнавального освоєння дійсності.
контрольная работа, добавлен 26.08.2013 Поняття м’якого права. Взаємопроникнення оксюморонів, коливання маятника пошуку юридичного інструментарію та наукового обґрунтування найбільш доцільних та ефективних алгоритмів здійснення правового впливу на суспільні відносини епохи метамодерну.
статья, добавлен 10.12.2022Аналіз сучасних філософських підходів до розуміння соціального простору. Аналіз морфологічних основ стилю мислення, за якими образ сфери набув метафоричних характеристик. Опис нової метафори сприйняття соціального простору як нової опції його розуміння.
статья, добавлен 30.08.2018Заперечення можливості пізнання світу філософами. Істина у філософії як достовірне, правильне знання. Критерії та об'єктивність істини. Основні способи і методи наукового пізнання. Наукове мислення і сучасна людина. Роль гіпотези в науковому пізнанні.
лекция, добавлен 25.06.2017Співвідношення понять "наукове" і "позанаукове" знання з погляду становлення самої проблеми. Перехід від позиції наївного раціоналізму, що відстоював безальтернативність наукового знання, до позиції нового образу пізнання. Позитивне ставлення до знань.
статья, добавлен 08.10.2018Особливості постнекласичного наукового дискурсу, згідно з яким розглядається наукове та релігійне знання як спрощена мислинєва конструкція значно більш складної об’єктивної реальності. Розуміння християнського віровчення та його історичного розвитку.
статья, добавлен 12.05.2024Роль інтерпретації тексту при перекладі праці Ж. Дерріди "Привиди Маркса" для поглиблення наукового поля соціального і гуманітарного знання в Україні. З'ясовано репрезентативність ідей мислителя у дослідницькому, експертному та освітньо-науковому полях.
статья, добавлен 13.11.2023Вивчення структури і механізму самоідентифікації соціального суб’єкту в дискурсивних просторах. Розкриття змісту поняття "полісуб’єктивність". Специфіка іманентної позиції спостереження соціальної реальності в порівнянні з трансцендентною позицією.
автореферат, добавлен 27.07.2015