Соціальна природа знань у сучасному суспільстві

Вплив наукових досягнень на суспільне життя, зокрема на процес отримання й функціонування знань. Знання як процес легітимізації одних знань та забуття інших, гібридизація різних типів знань, що супроводжується трансформацією змісту та структури знань.

Подобные документы

  • Методологія фальсіфікаціонізму. Історизм як принцип наукового пізнання. Цінності і норми пізнавальної діяльності. Співвідношення знань, істини і переконань у науці. Критерії етичності вчених. Прагматистський інструменталізм Дьюї. Тлумачення позитивізму.

    шпаргалка, добавлен 22.01.2014

  • Особливості емпіричного та теоретичного рівнів наукового пізнання, які відрізняються гносеологічною спрямованістю досліджень і пізнавальними функціями. Сутність науки як сукупності знань про навколишній світ, методологічні етапи пізнавального циклу.

    реферат, добавлен 28.10.2011

  • Загальні поняття "інформаційного суспільства" в системі філософських знань. Особливості інформаційного етапу у становленні цивілізаційних систем. Формування та побудови суспільства нового типу. Використання інформаційно-комунікаційних технологій.

    курсовая работа, добавлен 30.04.2014

  • Міждисциплінарність як специфічна риса сучасного наукового виробництва. Аналіз деяких аспектів взаємодії та взаємовпливу сучасної науки та соціуму. Особливості міждисциплінарних формальних засобів наукової комунікації "цифрових гуманітарних наук".

    статья, добавлен 06.03.2018

  • Типи екологічної свідомості, які надають їх цілісну характеристику. Відображення природних об'єктів і реальних явищ у їх взаємодії, що зумовлює цілеспрямовану діяльність людини. Врегулювання проблем антропогенного та техногенного забруднення довкілля.

    статья, добавлен 05.12.2023

  • Освіта та її сприйняття як сфери постійного продукування та перегляду знань, які повсякчас виникають у принципово нових умовах і є релевантними у мінливих ситуаціях-переходу. Культивування продуктивного мислення за умови ліквідації авторитету правил.

    творческая работа, добавлен 24.12.2020

  • Форсайт в умовах невизначеності та нестійкості процесів сучасного світу - фактор і наслідок формування суспільства знань, яке засноване на спільному управлінні. Характеристика специфічних особливостей щодо розвитку сучасного глобалізованого соціуму.

    статья, добавлен 08.10.2018

  • Досліджується стилістичне втілення новітніх урбаністичних стратегій як матеріалізація низки теоретичних ідей гуманітарних знань і практичних вимог сучасних мегаполісів. Мета – аналіз нових тенденцій сучасної архітектури як втілення естетичного дискурсу.

    статья, добавлен 28.07.2023

  • Роль самоосвіти в передачі історичного досвіду, що становить важливішу умову щодо розвитку людського суспільства, а також ролі у засвоєнні знань, навичок, звичаїв, норм поведінки, ідеалів, що вплинуло на адаптацію людини до умов навколишнього середовища.

    статья, добавлен 30.03.2018

  • Розгляд гендерних досліджень у контексті постнекласичної раціональності як системи знань, епістемологічних і методологічних практик та сукупності ціннісних настанов. Вивчення специфіки їх структурної організації, методології і соціокультурних можливостей.

    автореферат, добавлен 22.07.2014

  • Актуалізація створення відкритого інформаційно—освітнього простору, використання відкритих дистанційних форм навчання. Розгляд проблем структурної, функціональної організації освітнього процесу. Регіональні відмінності у діяльності освітніх закладів.

    статья, добавлен 28.03.2017

  • Виявлення особливостей та закономірностей генезису знань про ідеологію. Визначення гносеологічно-епістемологічних критеріїв оперування ідеологічною проблематикою. Аналіз гносеологічного потенціалу філософії в контексті пізнання ідеологічної дійсності.

    автореферат, добавлен 27.07.2015

  • Особливий тип предметної реальності, яка за допомогою комунікації формує та модернізує культурні способи опредмечування вироблених наукою знань. Дослідження морального вектора в освіті та розкриття цінностей соціуму. Філософська конструктивна критика.

    автореферат, добавлен 26.08.2015

  • Наука як система знань, пізнавальна діяльність, вид духовного виробництва і соціальний інститут. Роль філософії в обґрунтуванні наукового світорозуміння, розробці світоглядних універсалій і ціннісних орієнтацій. Культурно-виховна та освітня функція науки.

    контрольная работа, добавлен 10.04.2015

  • Філософська антропологія як особливий різновид філософування – антропологізм. Системне представлення антропології в культурі та методи застосування атрибутивного і реляційного синтезів. Системоутворюючі та методологічні властивості наук про людину.

    автореферат, добавлен 14.10.2015

  • Етапи розвитку європейського класичного мислення. Особливості системи знань про фундаментальні принципи буття й пізнання світу в період Нового часу. Сутність раціоналізму й емпіризму у філософії XVII-XIX ст. Тенденції пізнання епохи просвітництва.

    контрольная работа, добавлен 25.10.2015

  • Огляд основних складових світогляду: знань, переконань, вірувань, прагнень, надій, цінностей, норм та ідеалів. Дослідження пізнавального, ціннісного і практичного компонентів світогляду. Аналіз історичних особливостей міфологічно-релігійного світогляду.

    реферат, добавлен 20.11.2010

  • Аналіз системи "Людина-велосипед". Графічна ілюстрація системної "призми". Теоретичний аналіз взаємодії елементів. Односторонній зв'язок між системоутворювальним чинником та елементами. Конкретно-науковий метод наукового та навчального пізнання.

    доклад, добавлен 28.07.2017

  • Соціально-епістемологічні принципи дискурсивної практики існування сучасної конфігурації філософських знань як способу співвідношення смислу та виявлення людського буття. Фактори, що сприяють піднесенню інтелектуального рівня особистості в світі.

    статья, добавлен 22.04.2018

  • Гуманістичний світогляд — одна з найпрогресивніших ідей епохи Відродження, яка суттєво вплинула на подальший розвиток європейської культури. Антропоцентризм, реалізм, естетика та творчість - складові, що входять в структуру ренесансного світогляду.

    статья, добавлен 09.10.2018

  • Включення до естетики не характерних дисциплін, які забезпечують покращенню знань про мистецтво у різноманітних сферах діяльності. Комплексний розгляд естетики як філософії мистецтва чи художньої творчості. Вища форма естетичного опанування дійсності.

    статья, добавлен 11.01.2024

  • Дослідження появи перших паростків філософських знань в Єгипті і Вавилоні. Вивчення веданти, теоретичної основи індуїзму, історії філософської думки Давнього Китаю та Індії. Огляд проблем людини, суспільства та держави того часу, античної філософії Риму.

    реферат, добавлен 14.05.2011

  • Аналіз феномену забороненого антропологічного знання на протязі епохи Модерну, його популярність. Виявлення різних форм мистецтва, які актуалізують темне знання, інформують, застерігають і вчать сучасну людину контролювати свій потяг до забороненого.

    статья, добавлен 09.01.2019

  • Розвиток і диференціація світоглядно-філософських знань. Розділи філософії у системі Вольфа: онтологія, раціональна теологія, космологія і психологія. Категорія і реальність, зміст і функції буття, поняття його "абсурдності". Логічне місце матерії і духу.

    курсовая работа, добавлен 03.11.2011

  • Необхідність розвитку "спортософії" як світоглядної міждисциплінарної галузі знань. Трансформування минулих світоглядних парадигм у сучасну культурно-історичну настанову. Дослідження система виховання у грецькій Пайдеї, яка протистояла однобічності.

    статья, добавлен 08.02.2019

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу и оценить ее, кликнув по соответствующей звездочке.