Соціальна природа знань у сучасному суспільстві

Вплив наукових досягнень на суспільне життя, зокрема на процес отримання й функціонування знань. Знання як процес легітимізації одних знань та забуття інших, гібридизація різних типів знань, що супроводжується трансформацією змісту та структури знань.

Подобные документы

  • Дослідження проблеми "когнітивності" в системі сучасної природничо-наукової та гуманітарної науки. Вплив "комп'ютерної революції" на вдосконалення технології виробництва знань, інформації та моделей мислення. Розгляд мислення як функції інтелекту.

    статья, добавлен 08.10.2018

  • Методика опанування студентами знань основних принципів вироблення соціальних стратегій. Визначення перспектив розвитку економіки майбутнього, конкретизація цілей бізнес-освіти. Узгодження ключових стратегій конструювання соціальних груп у суспільстві.

    статья, добавлен 15.03.2020

  • Сон як предмет вивчення багатьох природничих та гуманітарних наук. Загальна характеристика психоаналітичної теорії З. Фрейда. П.С. Авсенєв як архімандрит Феофан, колишній професор Київської духовної академії, представник духовно-академічної філософії.

    статья, добавлен 15.07.2018

  • Ознаки концепту: передача і збереження знань, неізольованість, цілісність, креативність, абстрактність. Процеси, які допомагають встановити відповідності між сприйманою індивідом словоформою й тим, що завдяки йому "висвічується" в картині світу.

    статья, добавлен 19.10.2022

  • Аналіз логічних підстав основних форм придбання знань і розуміння сутності об'єкта пізнання в освітньому процесі. Виділення і конкретизування базисних характеристик комунікативної раціональності, як процесу аргументації епістемологічних цінностей освіти.

    автореферат, добавлен 20.07.2015

  • Трактування феномену "досвіду" як основу пізнання у емпіричній філософії Джона Локка. Чуттєвий досвід та рефлексія як джерело формування знань і розуміння світу. Заперечення існування вроджених ідей, ствердження, що розум на початку життя це tabula rasa.

    статья, добавлен 29.09.2024

  • Необхідний зв'язок мислення і мови. Загальна теорія знакових систем. Традиційна логіка при здобутті нових знань. Аналіз, синтез, індукція, абстрагування, конкретизація, аналогія та порівняння. Теоретичний й практичний аналіз розумових структур.

    реферат, добавлен 09.10.2011

  • Характеристика філософії як особливого виду духовної діяльності і системи знань. Визначення класифікації філософських навчань. Розгляд закону як форми стійкості і необхідного зв'язку явищ. Опис властивостей прогресу і регресу у суспільному розвитку.

    реферат, добавлен 21.01.2016

  • Методологія фальсіфікаціонізму. Історизм як принцип наукового пізнання. Цінності і норми пізнавальної діяльності. Співвідношення знань, істини і переконань у науці. Критерії етичності вчених. Прагматистський інструменталізм Дьюї. Тлумачення позитивізму.

    шпаргалка, добавлен 22.01.2014

  • Особливості емпіричного та теоретичного рівнів наукового пізнання, які відрізняються гносеологічною спрямованістю досліджень і пізнавальними функціями. Сутність науки як сукупності знань про навколишній світ, методологічні етапи пізнавального циклу.

    реферат, добавлен 28.10.2011

  • Загальні поняття "інформаційного суспільства" в системі філософських знань. Особливості інформаційного етапу у становленні цивілізаційних систем. Формування та побудови суспільства нового типу. Використання інформаційно-комунікаційних технологій.

    курсовая работа, добавлен 30.04.2014

  • Міждисциплінарність як специфічна риса сучасного наукового виробництва. Аналіз деяких аспектів взаємодії та взаємовпливу сучасної науки та соціуму. Особливості міждисциплінарних формальних засобів наукової комунікації "цифрових гуманітарних наук".

    статья, добавлен 06.03.2018

  • Типи екологічної свідомості, які надають їх цілісну характеристику. Відображення природних об'єктів і реальних явищ у їх взаємодії, що зумовлює цілеспрямовану діяльність людини. Врегулювання проблем антропогенного та техногенного забруднення довкілля.

    статья, добавлен 05.12.2023

  • Освіта та її сприйняття як сфери постійного продукування та перегляду знань, які повсякчас виникають у принципово нових умовах і є релевантними у мінливих ситуаціях-переходу. Культивування продуктивного мислення за умови ліквідації авторитету правил.

    творческая работа, добавлен 24.12.2020

  • Форсайт в умовах невизначеності та нестійкості процесів сучасного світу - фактор і наслідок формування суспільства знань, яке засноване на спільному управлінні. Характеристика специфічних особливостей щодо розвитку сучасного глобалізованого соціуму.

    статья, добавлен 08.10.2018

  • Досліджується стилістичне втілення новітніх урбаністичних стратегій як матеріалізація низки теоретичних ідей гуманітарних знань і практичних вимог сучасних мегаполісів. Мета – аналіз нових тенденцій сучасної архітектури як втілення естетичного дискурсу.

    статья, добавлен 28.07.2023

  • Роль самоосвіти в передачі історичного досвіду, що становить важливішу умову щодо розвитку людського суспільства, а також ролі у засвоєнні знань, навичок, звичаїв, норм поведінки, ідеалів, що вплинуло на адаптацію людини до умов навколишнього середовища.

    статья, добавлен 30.03.2018

  • Розгляд гендерних досліджень у контексті постнекласичної раціональності як системи знань, епістемологічних і методологічних практик та сукупності ціннісних настанов. Вивчення специфіки їх структурної організації, методології і соціокультурних можливостей.

    автореферат, добавлен 22.07.2014

  • Актуалізація створення відкритого інформаційно—освітнього простору, використання відкритих дистанційних форм навчання. Розгляд проблем структурної, функціональної організації освітнього процесу. Регіональні відмінності у діяльності освітніх закладів.

    статья, добавлен 28.03.2017

  • Виявлення особливостей та закономірностей генезису знань про ідеологію. Визначення гносеологічно-епістемологічних критеріїв оперування ідеологічною проблематикою. Аналіз гносеологічного потенціалу філософії в контексті пізнання ідеологічної дійсності.

    автореферат, добавлен 27.07.2015

  • Особливий тип предметної реальності, яка за допомогою комунікації формує та модернізує культурні способи опредмечування вироблених наукою знань. Дослідження морального вектора в освіті та розкриття цінностей соціуму. Філософська конструктивна критика.

    автореферат, добавлен 26.08.2015

  • Наука як система знань, пізнавальна діяльність, вид духовного виробництва і соціальний інститут. Роль філософії в обґрунтуванні наукового світорозуміння, розробці світоглядних універсалій і ціннісних орієнтацій. Культурно-виховна та освітня функція науки.

    контрольная работа, добавлен 10.04.2015

  • Філософська антропологія як особливий різновид філософування – антропологізм. Системне представлення антропології в культурі та методи застосування атрибутивного і реляційного синтезів. Системоутворюючі та методологічні властивості наук про людину.

    автореферат, добавлен 14.10.2015

  • Етапи розвитку європейського класичного мислення. Особливості системи знань про фундаментальні принципи буття й пізнання світу в період Нового часу. Сутність раціоналізму й емпіризму у філософії XVII-XIX ст. Тенденції пізнання епохи просвітництва.

    контрольная работа, добавлен 25.10.2015

  • Огляд основних складових світогляду: знань, переконань, вірувань, прагнень, надій, цінностей, норм та ідеалів. Дослідження пізнавального, ціннісного і практичного компонентів світогляду. Аналіз історичних особливостей міфологічно-релігійного світогляду.

    реферат, добавлен 20.11.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу и оценить ее, кликнув по соответствующей звездочке.