Емотивний потенціал лексеми серце в художньому дискурсі Богдана Лепкого
Аналіз виражального потенціалу лексеми серце як репрезентанта емоцій і почуттів в художньому дискурсі Богдана Лепкого. Використання емотивних фразеологізмів із компонентом серце, у яких фразеологізація емоцій і почуттів досягається шляхом персоніфікації.
Подобные документы
Аналіз ролі авторської примітки у створенні комічного в гумористично-фентезійному романі британського письменника Террі Пратчетта. Вираження форм комічного в дискурсі з використанням різнорівневих мовних засобів. Його вживання в художньому дискурсі.
статья, добавлен 18.04.2023З’ясовано коди психоаналізу в образотворенні Г. Тютюнника. Аналіз корпусу думок, емоцій і почуттів головного персонажа, причини його настроєвих перепадів, важких психічних станів, само занурення, самокопирсання. Художнє моделювання ранніх психічних травм.
статья, добавлен 10.08.2023Текстовий аналіз мислеобразу "мова" в романі Ліни Костенко "Записки українського самашедшого". Семантика лексеми мова як маркера національної ідентичності українців і як системи мовних засобів вербалізації думок і почуттів у спілкуванні персонажів.
статья, добавлен 22.10.2024Пророчі мотиви поезій Б. Лепкого "Голос зневіри" та "Голос надії", антимілітаристський пафос малої прози періоду Першої світової війни, історіософічність "Ноктюрна". Образ загубленого українця, людини на чужині, без родини та з невідомим майбутнім.
статья, добавлен 20.07.2018Теоретичні засади творчості китайських драматургів ХХ століття, розгляд жанрових особливостей класичної та розмовної драм на основі теорій драм у Європі. Висвітлення новаторства китайських драматургів у зображенні почуттів та емоцій закоханих героїв.
статья, добавлен 16.11.2020Спроба на прикладі творів Т. Шевченка та Б. Лепкого простежити тенденції до поглиблення психологізму та філософського підтексту осінніх мотивів в українській ліриці. Осінь як найпопулярніший образ у світовій поезії. Розуміння осені у творах поетів.
статья, добавлен 05.02.2019Аналіз головних особливостей художнього сприйняття Г. Сковородою образів і мотивів класичної спадщини пов’язано зі встановленням типології їх використання, з’ясуванням характеру творчої рецепції, специфіки розуміння "вічних образів" античного походження.
статья, добавлен 26.04.2021Жіночі постаті у творах про козацьку добу. Аналіз специфіки характеротворення художнього образу Мотрони Кочубей з історичної повісті Б. Лепкого, етапи трансформації образу, що відбуваються в зовнішніх змінах, поведінці героїні, її самоусвідомленні.
статья, добавлен 12.10.2022Рання есеїстика Богдана Кравціва, яку автор опублікував уперше ще в пластовому часописі "Молоде життя". Есеїстика Богдана Кравціва 20-30-х років відображає цілий історичний і духово-культурний пласт - те, що Гегель визначив, як "Zeitgeist" - "дух епохи".
статья, добавлен 28.01.2023Головні структурні особливості оповідань Богдана Жолдака. Розгляд найбільш поширених критичних поглядів щодо цієї проблеми. Ключові типи оповідних структур в оповіданнях Богдана Жолдака. Особливості співвідношення понять "абсурдний", "безглуздий".
статья, добавлен 24.08.2018Відображення реалій суспільства початку ХІХ ст. в спогадах і щоденниках українських письменниць. Дослідження мемуарів Ганни Барвінок, розкриття в них духовного стану, емоцій, почуттів авторки, переживань, пов’язаних з її чоловіком Пантелеймоном Кулішом.
статья, добавлен 03.12.2022Визначення особливостей функціонування емотивної лексики в художньому творі аналіз її відображення в перекладі українською мовою. Дослідження частотності використання у англомовному художньому творі різних лексичних груп у якості емотивної лексики.
статья, добавлен 28.07.2023Основні тенденції розвитку малої прози в українській літературі (кінець ХІХ – початок ХХ ст.), тематичне розмаїття і жанрова система. Умови формування світоглядної позиції Б. Лепкого. Психологізм, як визначальна ознака його повістей "Каяла", "Вадим".
курсовая работа, добавлен 07.10.2010Історико-літературний дискурс жанрової специфіки прози. "Подвійність" художньої структури історичного твору, викликана синтезом літературних та історичних парадигм. Модель художньої системи пенталогії Б. Лепкого в єдності літературознавчих проблем.
статья, добавлен 20.07.2018- 90. Синтаксичні маркери емотивності в художньому дискурсі (контекст "Щоденника страченої" Марії Матіос)
Характеристика синтаксичних маркерів актуалізації емотивності в творі Марії Матіос. Їх функційний потенціал в аспекті реалізації емоційно-чуттєвого простору мовної особистості, у контексті посутніх ідіолектних складників письменницького мовостилю.
статья, добавлен 17.01.2023 Аналіз використання та впливу застосування синестезійних метафор у художньому дискурсі на прикладі бестселера 2013 року – роману "Щиголь". Аналіз синестезії, яка пов’язана із психічними процесами сприйняття і відчуття і є актуальною проблемою психології.
статья, добавлен 26.08.2020Оцінка широких виражальних можливостей різних структурно-семантичних типів складних прикметників у відтворенні найхарактерніших зовнішніх рис і внутрішніх ознак персонажів, створенні певного психологічного стану, породженні різних емоцій і почуттів.
статья, добавлен 31.08.2023Історія пісень на слова Б. Лепкого, які були спопуляризовані у час Першої світової війни та міжвоєнний період. Уточнення та доповнення щодо датування, жанрово-тематичної атрибуції текстів. Перспективи фольклоризаційних процесів над авторськими піснями.
статья, добавлен 20.07.2018Виявлення семантики емоцій у сучасній німецькій мові через художнє порівняння як стилістичний прийом. Два різновиди образів емоцій: реальні й уявні. Класифікація емоцій за різними критеріями, як-от: форма, вияв, виразна функція, модальність, семантика.
статья, добавлен 28.12.2022Вивчення гендерних особливостей мовної реалізації асоціативно-семантичної структури концепту "любов" в індивідуально-авторській картині світу. Дослідження концептуальних смислів кохання у творах Роздобудько та Винничука. Розгляд емоцій і почуттів жінки.
статья, добавлен 18.03.2018Проблема становлення індивідуальних стилів на тлі загальнонаціональної мови. Семантично-стилістична класифікація афоризмів в романі Мирослава Дочинця "Мафтей", Особливості їх використання у художньому дискурсі та роль в мовній картині письменника.
статья, добавлен 18.05.2022Засоби мовного вияву психології героя як ознаки індивідуального стилю Л. Українки. Вербалізація почуттів та емоцій персонажа у ремарках і мовленні на лексичному й морфологічному рівнях, синтаксичні й стилістичні прийоми висвітлення мотивів його поведінки.
статья, добавлен 20.05.2022Характеристика функційного потенціалу топонімів у романі С. Андрухович "Амадока". Збагачення художнього мовлення й увиразнення авторського задуму за допомогою власних ойконімів, урбанонімів та гідронімів. Специфіка актуалізації імпліцитної семантики.
статья, добавлен 25.12.2022Розглянуто підходи до проблеми вербалізації емоцій та почуттів одиницями фразеологічного рівня для створення психологічного портрету героїв, творенню образів та сюжету, а також опису навколишнього середовища та місцевого колориту у творах Марії Матіос.
статья, добавлен 19.04.2023Характеристика місця паратексту як теоретичної проблеми в сучасному художньому літературно-критичному дискурсі. Аналіз різновидів і основних функцій паратекстуальних аспектів та дослідження їх парагматики у виданнях повісті І. Франка "Захар Беркут".
автореферат, добавлен 13.08.2015