Емотивний потенціал лексеми серце в художньому дискурсі Богдана Лепкого
Аналіз виражального потенціалу лексеми серце як репрезентанта емоцій і почуттів в художньому дискурсі Богдана Лепкого. Використання емотивних фразеологізмів із компонентом серце, у яких фразеологізація емоцій і почуттів досягається шляхом персоніфікації.
Подобные документы
Особливості квіткових символів у поетичних текстах Івана Франка. Символічне наповнення флоролексем зазначеного мікрополя. Роль лексем з актуалізованими символічними семами в переданні світобачення письменника, його думок, емоцій, почуттів, переживань.
статья, добавлен 05.03.2019Дослідження художніх особливостей творчості В. Нестайка крізь призму духовності. Характеристика духовного смислу кожного окремого творчого вирішення. Головний аналіз процесу самостановлення та перетворення дитини на особистість в творах письменника.
статья, добавлен 25.03.2018Закономірності, особливості функціонування і стилістична роль прізвищних номінацій персонажів у художньому творі на матеріалі прози О.Ю. Кобилянської: відповідне і розмаїте використання прізвищ, їх семантична роль в утворенні авторських коннотацій.
статья, добавлен 16.11.2012Аналіз вимірів рецепції Львова у творчій спадщині та в житті Івана Франка. Зображення міста в прозі та поезії Франка-письменника. Львів історицизму й сецесії як місце раціональних розмислів, драматичних емоцій і радикальних ідей Франкової молодості.
статья, добавлен 05.06.2022Розгляд ключових мотивів та образів земного тяжіння у поетичній збірці І. Небеленчук. Ідейно-естетична природа віршів, закорінена у систему світоглядних ідеалів, мрій, цілей, сподівань, бажань, надій, вірувань, переконань, емоцій, почуттів, поглядів.
статья, добавлен 17.09.2023Аналіз наукового і художнього дискурсу рецепції І. Франком творчості М. Сервантеса, стану вивченості проблеми в діахронії з акцентуванням уваги на сучасному українському літературознавстві. Причини вибірковості в іспанських зацікавленнях І. Франка.
статья, добавлен 12.01.2023Статтю присвячено лінгвістичній характеристиці навчально-методичної праці А. Крушельницького, О. Поповича, Б. Лепкого "Перша читанка для народних шкіл", що вийшла у Відні 1918 р. Мета дослідження – охарактеризувати правописно-граматичні риси "Читанки".
статья, добавлен 26.10.2024Аналіз екслібрису як складової культурно-мистецької спадщини Богдана Хаварівського у 1990-х рр. Причини долучення автора до культурно-мистецької справи, а також популяризація ним творчого доробку відомих митців Тернопільщини у досліджуваній сфері.
статья, добавлен 31.10.2023Розгляд слов’янських старожитностей в художньому зображенні автора з точки зору сучасної палеославістики. Дослідження мовних одиниць, в яких відображались реалії праслов’янського життя і смерті, звичаї предків, що збереглися і є свідченнями про давнину.
статья, добавлен 27.07.2016Особливість визначення основних функцій щоденникового фрагмента у художньому творі. З’ясування сюжетно-композиційних прийомів, що можуть бути використані для включення його у твір. Розкриття внутрішніх почуттів героїв і їхнього погляду на події.
статья, добавлен 30.09.2024Типологічні параметри символу в англомовному художньому дискурсі. Китайська символіка в романі американської письменниці П. Бак "Сини". Глибинні смисли, закладені авторкою у творі. Аналіз генезисної, семантичної та функціональної типології символів.
статья, добавлен 31.12.2017Поняття "опис природи", аналіз його предметно-логічних параметрів на основі лексико-тематичних угруповань. Виокремлення фреймової лексичної групи "пейзаж" і мовностилістичний аналіз складових компонентів, функціональне навантаження у художньому дискурсі.
автореферат, добавлен 30.09.2013Авторські засоби мовного вияву психології героя як однієї з визначальних ознак індивідуального стилю Лесі Українки. Вербальні й невербальні інструменти розгортання письменницею світу почуттів та емоцій персонажа в поемі Лесі Українки "На полі крові".
статья, добавлен 18.11.2020Дослідження вітчизняної історичної прози. Версія національно-визвольної війни українського народу та його вождя Богдана Хмельницького у романі В. Бахревського. Національний колорит у творі, відповідність мови персонажів їхньому національному статусу.
статья, добавлен 09.12.2020- 115. Українські маркери ідентичності в емоційно-експресивному наративі: соціально-філософський вимір
Вживання демінутивів в усному, художньому, медійному наративі. Ключові маркери національної ідентичності Аксіологічний та антропологічний контексти демінутивів. Ментальність усної народної творчості. Вербалізація різних емоцій засобами мови в мовленні.
статья, добавлен 18.06.2023 Аналіз лексичних одиниць на позначення гендерних субконцептів, що функціонують у художньому дискурсі Загребельного. Аксіологічна маркованість відокремлених номінативних одиниць, що зумовлена екстралінгвальними чинниками, сприйняття жінки в суспільстві.
статья, добавлен 29.08.2016Дослідження реалізації семантичної структури лексеми "ліс" у творах О. Кобилянської. Вивчення інтерпретацій образу лісу, що дозволяє визначити його функціонування в різноманітних контекстах. Художнє бачення Кобилянської, її розуміння моделі світобудови.
статья, добавлен 08.04.2019Характеристика іменникових авторських неологізмів у романі, їх семантика, творення та особливості функціонування. Основні способи творення неологізмів: суфіксація і словоскладання. Аналіз стилістично навантажених неолексем у художньому дискурсі Барки.
статья, добавлен 18.05.2022Внесок поетів українсько-польського прикордоння в національний фольклор. Образ гетьмана як визволителя слов'янського народу у трагедії Тімана Заборовського "Богдан Хмельницький". Аналіз образу Богдана Хмельницького в польській та українській літературі.
статья, добавлен 07.05.2019Аналіз репрезентації травми втрати в епістолярному дискурсі І. Франка. Типологічні тенденції моделювання репрезентації. Показ взаємозв’язків і взаємозалежностей, притаманних для розгортання символічної автобіографії в епістолярному і художньому наративах.
статья, добавлен 06.03.2018Розгляд категорії емотивності й засобів її вираження в англійському художньому тексті та його українському перекладі з урахуванням національно-культурної специфіки інтерпретації світу. Усвідомлення мовного вираження емоцій у межах певної культури.
статья, добавлен 13.10.2022Аналіз інтертекстуальності в художньому дискурсі Барнса. Вживання прецедентних імен біблійного походження, пов’язаний з використанням як культурний знак для найменування певного місця або ситуації. Алюзії на Творця, Диявола, Святу церкву, Панування Бога.
статья, добавлен 24.07.2020Емоції і їх вплив на стан людського організму. Використання мовних засобів для вираження відчуттів і емоцій на прикладі творів Агати Крісті: уособлень, епітетів, метафор, антитези. Мовні одиниці як засіб впливу на читача та відображення стилю автора.
курсовая работа, добавлен 30.11.2015Жизненный путь украинского поэта Богдана-Игоря Антонина. Мотивы античности (Египетской, Индийской) и языческой мифологии славян о большом круговороте жизни во Вселенной в творчестве Антонича, образ земли как основа основ среди образов Антоничевой поэзии.
реферат, добавлен 14.01.2010Функціональна специфіка та особливості міфологічного імені в художньому тексті. Поняття міфоніма, його сутність та свідоме й підсвідоме використання письменниками. Розвиток теорії міфу, принцип міфологічного іменування та його роль в літературі.
статья, добавлен 02.10.2012