Обґрунтування соціального знання в парадигмі філософії комунікації

Генеза трансцендентально-прагматичної теорії соціальних наук. Сутність апріорних інтересів пізнання та їхнє конститутивне значення для соціального знання. Епістемологічні засади соціальних наук та обґрунтування наявності в них нормативного компоненту.

Подобные документы

  • Характеристики емпіричного та теоретичного знання. Методи наукового пізнання: проблема, гіпотеза, теорія. Наукові і об’єктивні факти. Емпіричні та теоретичні методи, чуттєве та раціональне пізнання. Основні напрямки в теорії пізнання, їх характеристика.

    реферат, добавлен 28.10.2015

  • Природа феномена символу, механізм його функціонування в комунікативно-пізнавальній сфері соціальних систем. Вивчення можливості введення символу як динамічного параметра в синергетичну парадигму при використанні її на об'єктах гуманітарних наук.

    автореферат, добавлен 29.08.2013

  • Аналіз сучасного стану філософії у контексті співвідношення "академічність - публічність" при поширенні знання в умовах глобалізації та становлення медійної реальності. Виникнення нових публічних форм презентації філософії поза академічними інститутами.

    статья, добавлен 13.12.2020

  • Методологічні теорії української правознавчої науки й освіти. Вчення філософії науки "критичний розум". Проблеми індукції і меж наукового пізнання. Принцип погрішимості знання, об’єктивності науки. Критичне ставлення до методологій сутностей і визначень.

    статья, добавлен 23.08.2018

  • Розгляд особливостей зв’язку сучасної філософії природи з її попередніми історичними формами. Визначення основ онтологічного та епістемологічного вимірів філософії природи. Дослідження аксіологічних аспектів даної галузі в системі сучасного знання.

    автореферат, добавлен 26.09.2015

  • Англомовна традиція філософського дослідження соціальних норм як основного шляху визначення соціального ладу. Основні положення філософії соціального договору Томаса Гобса. Виокремлення у понятті справедливості формальної та змістової складових.

    статья, добавлен 10.05.2018

  • Висвітлення й оцінка методологічних, епістемологічних та філософських основ, що призвели до "риторичного повороту" в сучасній філософії. Критика класичної теорії прогресу та ідеалу загальнозначущого знання, гносеологічні принципи ідеалістичної філософії.

    статья, добавлен 07.09.2023

  • Синергетичне розуміння складного світу людини з погляду психології, когнітивістики, соціального знання. Синергетичне бачення сучасних наукових об’єктів - живого, соціальних мереж, віртуальності. Когнітивні складники сучасного трансформативного навчання.

    статья, добавлен 15.05.2018

  • Історія — це сукупність подій, процесів, людських діянь, стосунків, які для сучасного людства залишилися в минулому. Місце і значення філософії історії в суспільствознавстві, її співвідношення з іншими галузями. Природа філософсько-історичного пізнання.

    реферат, добавлен 01.06.2010

  • Проблематика визначення поняття "знання" та характеристика основних теорій. Головні риси класичного стилю наукового мислення. Сутність інформаційного-сеологічного розуміння знання, основні відмінності та співпадіння з філософським усвідомленням.

    статья, добавлен 15.08.2013

  • Сутність і методологічні можливості потенціалістичного розуміння цінності в наукознавстві. Феномен аксіологічного потенціалу наукового знання, його природа, внутрішня структура, спосіб актуалізації в контексті проблематики філософії та методології науки.

    автореферат, добавлен 13.07.2014

  • Дуалістичний характер сутності соціального захисту у суспільстві високих технологій та ринкового господарства. Вирішення дилеми ефективного співіснування діаметрально протилежних соціальних полюсів суспільства щодо встановлення соціального порозуміння.

    статья, добавлен 24.12.2012

  • Роль аксіологічного аспекту в сучасних методологіях вивчення гуманітарних і природничих наук. Дослідження зв’язку між появою нового методологічного інструментарію в сфері гуманітарного знання та аксіологічним аспектом компаративістського підходу.

    автореферат, добавлен 27.02.2014

  • Пізнання як предмет філософського аналізу та сутність пізнання у філософській традиції. Поняття "філософія пізнання" його сутність у німецькій класичній філософії та гносеологія російської філософії. Сучасне поняття та розуміння філософії та гносеології.

    реферат, добавлен 20.10.2008

  • Дослідження розвитку людини, її духовного світу в суспільствах перехідного типу як одна із актуальних проблем, що постала перед вітчизняним суспільствознавством. Особливості пошуків подібності історичного знання та природничо-наукового пізнання.

    статья, добавлен 26.01.2023

  • Особливості історичного аналізу розвитку наукового знання. Дослідження античних джерел зародження сучасної науки і філософії, суть їх взаємозв'язку і взаємовпливу, форми взаємодії. Первинність природничо-наукового знання у формуванні доказової науки.

    статья, добавлен 14.09.2010

  • Визначення сутності і значення інформаційно-комунікативного процесу для подальшого розвитку інформаційного суспільства. Розгляд методології, як моделі ідеального знання та програми (алгоритмів) діяльності пізнання інформаційно-комунікативного процесу.

    статья, добавлен 01.09.2018

  • Аналіз теоретичних підстав моделювання інформаційно-комунікативного процесу складних соціальних систем, що має велике значення для рефлексії зворотних зв’язків єдиного соціального організму. Аналіз здійснення комунікацій у складних соціальних системах.

    статья, добавлен 03.12.2018

  • Філософія науки про вплив соціогуманітарних наук на формування світогляду та визначення парадигм соціальної активності людини і практики соціуму. Проблема взаємозв'язку соціогуманітарного знання в умовах сучасної інформаційно-технологічної революції.

    реферат, добавлен 26.11.2017

  • Аналіз філософського розуміння знання як образу в пізньому періоді творчості Й.Ґ. Фіхте, а саме у його "Вченні про науку". Теологічна перспектива, над якою філософ надбудовує своє вчення про образ, та яка розширюється до розуміння знання як образу Бога.

    статья, добавлен 12.07.2023

  • Підвищення ролі суб’єкту пізнання у його взаєминах із об’єктом та перенесення центру уваги з пізнання загального на розуміння індивідуального, засвідченого постнекласичною наукою. Значення звернення науки до філософії як теорії людської особистості.

    статья, добавлен 26.10.2018

  • Філософія Нового часу. Обґрунтування знання і способів його досягнення. Наукові відкриття Галілео Галілея у сфері астрономії. Розвиток науки і суспільного життя. Матеріалістична думка епохи ранніх буржуазних революцій. Онтологічні концепції Нового часу.

    реферат, добавлен 12.12.2011

  • Дослідження понять і типів світогляду. Вивчення філософських поглядів Стародавнього Світу, Середньовіччя, Нового Часу. Розгляд класичної німецької філософії. Історія філософії України. Аналіз концепцій, методології, структури знання та пізнання.

    курс лекций, добавлен 16.07.2017

  • Концептуальний апарат для теорії соціальних дій із залученням методів логіки, аналітичної філософії свідомості і аналітичної філософії. Аналіз проблем, що виникають при побудові формальних теорій для міркувань у відкритому і непередбачуваному оточенні.

    автореферат, добавлен 20.07.2015

  • Суть проблеми істини як однієї з складних в історії філософії. Розгляд концепції кореспонденції, що трактується як відповідність знання предмету об’єктивного світу. Аналіз когеренції, в межах якої істина трактується як відповідність знання знанню.

    статья, добавлен 27.04.2023

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу и оценить ее, кликнув по соответствующей звездочке.