Обґрунтування соціального знання в парадигмі філософії комунікації
Генеза трансцендентально-прагматичної теорії соціальних наук. Сутність апріорних інтересів пізнання та їхнє конститутивне значення для соціального знання. Епістемологічні засади соціальних наук та обґрунтування наявності в них нормативного компоненту.
Подобные документы
Характеристики емпіричного та теоретичного знання. Методи наукового пізнання: проблема, гіпотеза, теорія. Наукові і об’єктивні факти. Емпіричні та теоретичні методи, чуттєве та раціональне пізнання. Основні напрямки в теорії пізнання, їх характеристика.
реферат, добавлен 28.10.2015Природа феномена символу, механізм його функціонування в комунікативно-пізнавальній сфері соціальних систем. Вивчення можливості введення символу як динамічного параметра в синергетичну парадигму при використанні її на об'єктах гуманітарних наук.
автореферат, добавлен 29.08.2013Аналіз сучасного стану філософії у контексті співвідношення "академічність - публічність" при поширенні знання в умовах глобалізації та становлення медійної реальності. Виникнення нових публічних форм презентації філософії поза академічними інститутами.
статья, добавлен 13.12.2020Методологічні теорії української правознавчої науки й освіти. Вчення філософії науки "критичний розум". Проблеми індукції і меж наукового пізнання. Принцип погрішимості знання, об’єктивності науки. Критичне ставлення до методологій сутностей і визначень.
статья, добавлен 23.08.2018Розгляд особливостей зв’язку сучасної філософії природи з її попередніми історичними формами. Визначення основ онтологічного та епістемологічного вимірів філософії природи. Дослідження аксіологічних аспектів даної галузі в системі сучасного знання.
автореферат, добавлен 26.09.2015Англомовна традиція філософського дослідження соціальних норм як основного шляху визначення соціального ладу. Основні положення філософії соціального договору Томаса Гобса. Виокремлення у понятті справедливості формальної та змістової складових.
статья, добавлен 10.05.2018Висвітлення й оцінка методологічних, епістемологічних та філософських основ, що призвели до "риторичного повороту" в сучасній філософії. Критика класичної теорії прогресу та ідеалу загальнозначущого знання, гносеологічні принципи ідеалістичної філософії.
статья, добавлен 07.09.2023Історія — це сукупність подій, процесів, людських діянь, стосунків, які для сучасного людства залишилися в минулому. Місце і значення філософії історії в суспільствознавстві, її співвідношення з іншими галузями. Природа філософсько-історичного пізнання.
реферат, добавлен 01.06.2010Синергетичне розуміння складного світу людини з погляду психології, когнітивістики, соціального знання. Синергетичне бачення сучасних наукових об’єктів - живого, соціальних мереж, віртуальності. Когнітивні складники сучасного трансформативного навчання.
статья, добавлен 15.05.2018Проблематика визначення поняття "знання" та характеристика основних теорій. Головні риси класичного стилю наукового мислення. Сутність інформаційного-сеологічного розуміння знання, основні відмінності та співпадіння з філософським усвідомленням.
статья, добавлен 15.08.2013Сутність і методологічні можливості потенціалістичного розуміння цінності в наукознавстві. Феномен аксіологічного потенціалу наукового знання, його природа, внутрішня структура, спосіб актуалізації в контексті проблематики філософії та методології науки.
автореферат, добавлен 13.07.2014Дуалістичний характер сутності соціального захисту у суспільстві високих технологій та ринкового господарства. Вирішення дилеми ефективного співіснування діаметрально протилежних соціальних полюсів суспільства щодо встановлення соціального порозуміння.
статья, добавлен 24.12.2012Пізнання як предмет філософського аналізу та сутність пізнання у філософській традиції. Поняття "філософія пізнання" його сутність у німецькій класичній філософії та гносеологія російської філософії. Сучасне поняття та розуміння філософії та гносеології.
реферат, добавлен 20.10.2008Роль аксіологічного аспекту в сучасних методологіях вивчення гуманітарних і природничих наук. Дослідження зв’язку між появою нового методологічного інструментарію в сфері гуманітарного знання та аксіологічним аспектом компаративістського підходу.
автореферат, добавлен 27.02.2014Дослідження розвитку людини, її духовного світу в суспільствах перехідного типу як одна із актуальних проблем, що постала перед вітчизняним суспільствознавством. Особливості пошуків подібності історичного знання та природничо-наукового пізнання.
статья, добавлен 26.01.2023Особливості історичного аналізу розвитку наукового знання. Дослідження античних джерел зародження сучасної науки і філософії, суть їх взаємозв'язку і взаємовпливу, форми взаємодії. Первинність природничо-наукового знання у формуванні доказової науки.
статья, добавлен 14.09.2010Визначення сутності і значення інформаційно-комунікативного процесу для подальшого розвитку інформаційного суспільства. Розгляд методології, як моделі ідеального знання та програми (алгоритмів) діяльності пізнання інформаційно-комунікативного процесу.
статья, добавлен 01.09.2018Аналіз теоретичних підстав моделювання інформаційно-комунікативного процесу складних соціальних систем, що має велике значення для рефлексії зворотних зв’язків єдиного соціального організму. Аналіз здійснення комунікацій у складних соціальних системах.
статья, добавлен 03.12.2018Філософія науки про вплив соціогуманітарних наук на формування світогляду та визначення парадигм соціальної активності людини і практики соціуму. Проблема взаємозв'язку соціогуманітарного знання в умовах сучасної інформаційно-технологічної революції.
реферат, добавлен 26.11.2017Аналіз філософського розуміння знання як образу в пізньому періоді творчості Й.Ґ. Фіхте, а саме у його "Вченні про науку". Теологічна перспектива, над якою філософ надбудовує своє вчення про образ, та яка розширюється до розуміння знання як образу Бога.
статья, добавлен 12.07.2023Підвищення ролі суб’єкту пізнання у його взаєминах із об’єктом та перенесення центру уваги з пізнання загального на розуміння індивідуального, засвідченого постнекласичною наукою. Значення звернення науки до філософії як теорії людської особистості.
статья, добавлен 26.10.2018Філософія Нового часу. Обґрунтування знання і способів його досягнення. Наукові відкриття Галілео Галілея у сфері астрономії. Розвиток науки і суспільного життя. Матеріалістична думка епохи ранніх буржуазних революцій. Онтологічні концепції Нового часу.
реферат, добавлен 12.12.2011Дослідження понять і типів світогляду. Вивчення філософських поглядів Стародавнього Світу, Середньовіччя, Нового Часу. Розгляд класичної німецької філософії. Історія філософії України. Аналіз концепцій, методології, структури знання та пізнання.
курс лекций, добавлен 16.07.2017Концептуальний апарат для теорії соціальних дій із залученням методів логіки, аналітичної філософії свідомості і аналітичної філософії. Аналіз проблем, що виникають при побудові формальних теорій для міркувань у відкритому і непередбачуваному оточенні.
автореферат, добавлен 20.07.2015Суть проблеми істини як однієї з складних в історії філософії. Розгляд концепції кореспонденції, що трактується як відповідність знання предмету об’єктивного світу. Аналіз когеренції, в межах якої істина трактується як відповідність знання знанню.
статья, добавлен 27.04.2023