Обґрунтування соціального знання в парадигмі філософії комунікації
Генеза трансцендентально-прагматичної теорії соціальних наук. Сутність апріорних інтересів пізнання та їхнє конститутивне значення для соціального знання. Епістемологічні засади соціальних наук та обґрунтування наявності в них нормативного компоненту.
Подобные документы
Дослідження впливу електронних та цифрових медіа на життя сучасного соціуму, формування нової медіареальності. Аналіз проявів медіафілософії в соціокультурному середовищі західної цивілізації. Місце теорії комунікації в структурі філософського знання.
статья, добавлен 04.03.2019Закономірності соціального розвитку щодо перетворення особового складу військового підрозділу в колектив. Зміст та сутність соціальних станів та процесів, що протікають у військовому колективі. Основні фактори, які впливають на зміну соціального стану.
автореферат, добавлен 09.06.2012Неофреґеанський проект авторства Кріспіна Райта та Боба Гейла з обґрунтування арифметики, аналіз розв’язку "проблеми Цезаря". Обґрунтування математичного знання. Системи логіки сучасного типу і семантичний трикутник. Підходи до поняття числа Фреґе.
статья, добавлен 14.08.2016Дослідження категорії "організаційне знання" як соціально-філософського феномену. Перетворення знання на невід’ємний елемент існування людини на всіх рівнях. Суттєві риси, що характеризують організаційне знання, яке еволюціонує у суспільстві знань.
статья, добавлен 16.11.2018Аналіз проблеми співвідношення природничого і соціогуманітарного знання мислителями різних напрямків зарубіжної і вітчизняної філософії. Особливості уявлень про каузальність на різних етапах розвитку науки. Методологічні моделі структури наукового знання.
автореферат, добавлен 16.10.2013Сутність методології як процесу інтеграції методів наукового пізнання та приросту нового знання. Сутність сучасного міждисциплінарного підходу. Нові методи пізнання: абдукція, комп’ютеризація, метод "кейсів", метод дослідження куматоїдних об’єктів.
статья, добавлен 21.03.2016Специфіка гносеологічних засад і соціокультурні детермінанти процесу становлення ідеї науковості гуманітарного знання. Особливості і характеристика трансформації основних епістемних критеріїв науковості в структурі гуманітарного пізнання та знання.
автореферат, добавлен 14.10.2015Характеристика нормативізму в якості методологічної основи поточного соціального пізнання та творення соціального майбутнього, а також аналіз ціннісних параметрів інтерпретації пріоритетів соціального розвитку в сфері культури, економіки та політики.
статья, добавлен 10.05.2018Особливості становища людини в світі та необхідність її самовизначення. Ідеї та представники високої класики в розвитку античної філософії. Філософські ідеї в українській літературі та громадсько-політичних рухах. Істина та якісні характеристики знання.
учебное пособие, добавлен 04.04.2014Заперечення можливості пізнання світу філософами. Істина у філософії як достовірне, правильне знання. Критерії та об'єктивність істини. Основні способи і методи наукового пізнання. Наукове мислення і сучасна людина. Роль гіпотези в науковому пізнанні.
лекция, добавлен 25.06.2017Онтологія істини, її зв'язок з шарами дійсності та із складовими пізнавального процесу. Виявлення ролі кожного компонента в забезпеченні статусу істинності певного конкретного знання. Системний характер форм, що мають забезпечити формування знання.
статья, добавлен 03.12.2018Філософія як особлива сфера людського знання і пізнання. Питання про людину та її становище в світі - один з найглавніших вопросів філософії. Світогляд є формою людського самовизначення в світі. Співвідношення філософії, науки, релігії та мистецтва.
реферат, добавлен 24.02.2009Філософський аналіз конструктивізму як методології науки. Концептуальні розбіжності трактування наукового пізнання посткласичною та постнекласичною раціональностями. Критика релятивістського трактування істинного знання як загрози наукового дискурсу.
статья, добавлен 28.09.2022Обґрунтування специфіки спроб оновлення філософії у постмодерністському дискурсі. Дослідження історичного та філософського аналізу інваріантів постановки проблеми завершення процесу пізнання. Огляд концепцій, спрямованих на перетворення філософії.
автореферат, добавлен 26.09.2013Постнекласичний період становлення наукового знання, його парадигмальний вплив на вивчення етико-екологічної проблематики. Постнекласична раціональність екологічного знання як ментальне середовище, у якому поєднуються різні засади управління ресурсами.
статья, добавлен 04.03.2018Полісемантичність дефініції поняття "метафізика" в історії філософської думки. Проблематика змістовних аспектів розуміння метафізики у німецькій філософії кінця XVIII - початку XIX ст. Застосування метафізичного методу на прикладі систем знання.
дипломная работа, добавлен 10.10.2017Пізнання як необхідна сторона відносин людини і світу. Особливості природи і джерел пізнання, його можливості і межі, відношення знання і реальності, суб'єкта й об'єкта. Погляди раціоналістів. Взаємозалежність раціонального з чуттєвими формами пізнання.
контрольная работа, добавлен 23.09.2010Уривки в "Ізборнику Святослава" з "Діалектики" візантійського філософа VІІ–VІІІ ст. Іоанна Дамаскіна. Платонівський мотив філософії як "любомудрія", "софійне" розуміння знання. Здобутки античної філософії в культурі Русі через християнських авторів.
доклад, добавлен 19.03.2013Сутність феномену ідентичності соціального суб’єкта. Форми його прояву в умовах сучасних соціокультурних трансформацій. Дослідження динаміки маргінальної свідомості соціальних суб’єктів транзитивних суспільств. Рекомендації щодо способів їх модернізації.
автореферат, добавлен 29.07.2015Виявлення можливих шляхів поєднання ідей кінця історії та історичної альтернативності в контексті глобалізації і нової методологічної ситуації, пов’язаної з релятивізацією соціального знання. Обґрунтування сутності "коперніканського перевороту".
автореферат, добавлен 26.08.2015Значення віри, уточнення розуміння віри філософом у системі колективного раціонально-морального пізнання. Сутність та значення віри в системі колективного раціонально-морального пізнання та індивідуальної свободи вибору у філософії С. К’єркегора.
статья, добавлен 12.01.2023Аналіз історичних періодів розвитку людського пізнання та встановлення змісту понять "наукове "і "позанаукове" знання. Побудова алгоритму надійного метода дізнання, який би виключав оману. Протиставлення науки та традиційних форм освоєння світу.
статья, добавлен 25.09.2017На засадах міждисциплінарного підходу обґрунтування світоглядного значення соціального проектування для самоздійснення людини. Визначення ролі освіти у проектуванні змісту життя, у формуванні особистісно-орієнтованої, цілеспрямованої, небайдужої людини.
статья, добавлен 12.04.2018Роль реального та віртуального в житті сучасної людини в контексті біофілософського знання. Аналіз сутності біофілософії як продукту цивілізаційної культури. Обґрунтування залежності розвитку біофілософії від розвитку біологічних наук в сучасному світі.
статья, добавлен 08.01.2023Розкривається проблема методологічної бази філософської концепції німецького вченого. Визначаються онтологічними домінантами філософії вченого категорії віри та знання. Доводиться, що їх співвідношення розкриває екзистенціальний зміст вчення Ясперса.
статья, добавлен 02.06.2018