Класична, некласична та постнекласична моделі розвитку наукового знання
Проблематика визначення поняття "знання" та характеристика основних теорій. Головні риси класичного стилю наукового мислення. Сутність інформаційного-сеологічного розуміння знання, основні відмінності та співпадіння з філософським усвідомленням.
Подобные документы
Заперечення можливості пізнання світу філософами. Істина у філософії як достовірне, правильне знання. Критерії та об'єктивність істини. Основні способи і методи наукового пізнання. Наукове мислення і сучасна людина. Роль гіпотези в науковому пізнанні.
лекция, добавлен 25.06.2017Аналіз феномену забороненого антропологічного знання на протязі епохи Модерну, його популярність. Виявлення різних форм мистецтва, які актуалізують темне знання, інформують, застерігають і вчать сучасну людину контролювати свій потяг до забороненого.
статья, добавлен 09.01.2019Критичне переосмислення проблеми "апріорного" в концептуальному прагматизмі Льюїса. Обґрунтування засадничого положення: результатом міркувань є аргументація знання як "онтологічно реального", що розширює горизонти розвитку системи логічного мислення.
статья, добавлен 19.07.2018Розгляд концепції кореспонденції як відповідності знання предмету об’єктивного світу. Суть концепції когеренції, в межах якої істина трактується як відповідність знання знанню, людському чи божому. Розуміння істини в екзистенційному та життєвому сенсі.
статья, добавлен 24.01.2023Методологічне значення імовірнісних висновків в процесі розвитку знання. Обґрунтування постановки питання про універсалії, які забезпечують стабільність системам знання. Специфіка інтерпретації історичного процесу та його недетерміністський характер.
статья, добавлен 30.07.2013Сучасні форми наукового мислення. Розсуд істини у прямому вигляді без необхідності доводити чи впадати у міркування. Класифікація наук наукового мислення за предметними областями. Етапи розвитку, види інтуїції. Особливості наукового розумового процесу.
реферат, добавлен 13.12.2021Аналіз проявів натурфілософського знання у спадщині Г. Сковороди. Природничо-науковий потенціал і паралелі з філософським базисом "духовної алхімії" пізнього Середньовіччя і Нового часу. Інтеграція сковородинської філософії в контекст езотеричного знання.
статья, добавлен 23.10.2020Форми, методи і закономірності розвитку космологічного знання за весь час його існування, їх систематизація. Гносеологічна унікальність сучасного знання, його специфічність і різниця з попередніми парадигмами. Лінійно-послідовна космологічна матриця.
автореферат, добавлен 26.09.2013Сутність і етимологія терміну "Філософія". Предмет й специфіка філософського знання, його основні функції, а також структура та основні компоненти. Місце та значення філософії в культурі та освітньому процесі як форми світогляду, зв'язок з наукою.
лекция, добавлен 16.10.2021Наука як фактор регуляції суспільних відносин та процесів, що впливає на потреби суспільства, її складники. Характеристики науки, фактори її буття в системі інших суспільних відносин. Зв’язок науки з появою та продукуванням науково-теоретичного знання.
статья, добавлен 10.05.2018Аналіз феномену науки як системи, результатом якої є знання, еволюція котрих визначає формування культури творчого мислення. Акцентовано увагу, що в науковій освіті знання є умовою розширення культури творчого мислення, відповідного викликам сьогодення.
статья, добавлен 09.12.2022Суть проблеми істини як однієї з складних в історії філософії. Розгляд концепції кореспонденції, що трактується як відповідність знання предмету об’єктивного світу. Аналіз когеренції, в межах якої істина трактується як відповідність знання знанню.
статья, добавлен 27.04.2023Етимологія поняття ідентифікації. Комплексний аналіз складнопідрядних речень зі сполукою вказівного займенника й опорного слова або його аналогом, що виражають відношення ідентифікації. Спільні семантичні ознаки всіх дефініцій, поняття тотожності та ін.
статья, добавлен 29.10.2017Роль ідеї обґрунтування пропозиційних суджень у класичній, некласичній епістемології. Проблема Ґеттіера: визначення достатніх, необхідних умов знання. Релаєбілізм як дескриптивна теорія когнітивно-психологічного обґрунтування. Інтерналізм та екстерналізм.
автореферат, добавлен 29.09.2013Визначення змісту самодетермінації (самовизначення). Дослідження поняття епістемології — розділу філософського знання, філософсько-методологічної науки про знання. Характеристика сутності людської особистості, як осереддя людського початку в людині.
лекция, добавлен 20.08.2017Арістотель як засновник логічного знання. Характеристика етапів науки логіки. Дослідження системи об'єктивного ідеалізму Платона. Антична та середньовічна логіка. Тотожність законів буття і мислення. Наука про виведення знання дедуктивним способом.
реферат, добавлен 26.11.2016Висвітлення розвитку сучасних напрямів філософського знання та їхнього впливу на становлення нових галузей знань. Показ на прикладах, що кожна нова сфера суспільного життя має безпековий аспект. Переосмислення світорозуміння в аспекті новітніх підходів.
статья, добавлен 15.08.2022Пошук нових форм опису людського досвіду. Визначення філософських антропотрендів, експертиза статусу філософсько-антропологічного підходу як сфери філософського знання, унікального та релевантного цифровому світу, підходу для розуміння людського.
статья, добавлен 13.06.2023Сучасні підходи до розвитку співвідношення "особистість-інформація" в глобальному інформаційно-пізнавальному просторі. Методологія оптимізації в системі "інформація-знання". Застосування соціальної інформації на теренах інформаційного суспільства.
статья, добавлен 04.02.2019Методологія наукових теорій. Загальнонаукові принципи теорій. Конкретнонаукова методологія і техніка побудови теорій. Поняття та загальна характеристика емпіричних методів наукового дослідження. Сутність теоретичних методів побудови наукових теорій.
реферат, добавлен 24.06.2015Розгляд та аналіз значення знання й інформації, які стали найважливішими ресурсами влади, що дозволяють досягти бажаних цілей, мінімально витрачаючи ресурси влади. Характеристика потреби створення розвиненого інформаційного середовища суспільства.
статья, добавлен 12.04.2018Розгляд питань специфіки технічного знання та впливу техніки на суспільство, культуру, свідомість, мислення людей. Завдання та предмет вивчення науки "Філософія техніки". Осмислення специфіки науково-технічного прогресу в процесі технічного мислення.
статья, добавлен 05.10.2018Розгляд впливу інформаційно-комунікаційних і біотехнологій на становлення інформаційного суспільства. Аналіз необхідності морально-ціннісного виміру знання і технологій. Видозмінення всіх сторін соціального життя. Нові можливості для організації дозвілля.
статья, добавлен 31.08.2018Дослідження концепції діджиталізації. Аналіз найважливіших сфер розвитку і проблеми діджиталізації. Характеристика напрямів удосконалення розвитку соціально-філософського знання в умовах цифрової ери (діджиталізації) та аналіз її впливу на сучасну людину.
статья, добавлен 16.03.2020Соціокультурна обумовленість понять "фундаментальне" та "прикладне". Фундаментальне і прикладне знання як складова частина науки, через яку здійснюється опредметнення результатів наукових досліджень, та способи його включення в культуру суспільства.
автореферат, добавлен 14.09.2013