Класична, некласична та постнекласична моделі розвитку наукового знання
Проблематика визначення поняття "знання" та характеристика основних теорій. Головні риси класичного стилю наукового мислення. Сутність інформаційного-сеологічного розуміння знання, основні відмінності та співпадіння з філософським усвідомленням.
Подобные документы
Реконструкція пізнавальних принципів, ціннісних орієнтацій систем знання, технологій і культури світової цивілізації. Загальне, особливе, несумірне генезису культурних кодів конфуціанського, буддійського, індуського, ісламського, християнського регіонів.
автореферат, добавлен 07.08.2014- 102. Генезис науки
Головні проблеми досліджень у філософії техніки. Генезис науки й закономірності її розвитку. Планетарні масштаби діяльності людини, що спирається на наукові знання. Універсальність, багатогранність і глибина впливу науки на сучасну людину і суспільство.
реферат, добавлен 11.05.2016 Узагальнення філософських аргументів з питань синергії вищої економічної освіти. Наука та бізнес як головні ресурси сучасного постіндустріального суспільства. Розгляд аспектів становлення наукового знання, визначення змісту поняття "економіка знань".
статья, добавлен 15.03.2020Розгляд особливостей зв’язку сучасної філософії природи з її попередніми історичними формами. Визначення основ онтологічного та епістемологічного вимірів філософії природи. Дослідження аксіологічних аспектів даної галузі в системі сучасного знання.
автореферат, добавлен 26.09.2015Порівняльна характеристика історичних типів світогляду. Специфіка філософського творчого процесу і знання як його результату. Місце філософії у загальному культурному середовищі, її основні функції (онтологічна, аксиологічна, гносеологічна, критична).
реферат, добавлен 03.11.2010Принципи співвідношення герменевтичної процедури та інтерпретації в процесі трансформації фундаментального й прикладного інструментального знання. Роль останнього в сучасних інформаційних технологіях. Підходи до встановлення даного співвідношення.
автореферат, добавлен 28.08.2015Всебічне дослідження апарату здобуття нового знання в різних галузях науки як головне завдання методології наукового пізнання. Сутність поняття "ландшафтна оболонка". Знайомство з властивостями системних об'єктів. Розгляд прикладів причинного пояснення.
лекция, добавлен 02.12.2018Місце та значення логіки як методу в аналізі теологічних проблем. Головні теологічні проблеми та методи їх логічного аналізу на традиційному етапі розвитку логічного знання. Підходи логічного аналізу класичних аргументів доведення божественного існування.
автореферат, добавлен 29.08.2015Поняття Bildung освіти як формування індивіда та суспільства, як набуття кожним індивідом та суспільством раціональної форми. Формування аристократичного знання в європейських університетах. Розділення між фундаментальними та прикладними дослідженнями.
статья, добавлен 27.09.2013Формування, розвиток та сутність філософії освіти. Визначення її залежності від менталітету суспільства, який не лише впливає на освітньо-виховну доктрину, але й сам змінюється під її впливом. Становлення філософії освіти як галузі наукового знання.
статья, добавлен 05.02.2019Поява ідеї розгляду нелінійності особистості в науковому дискурсі. Перехід науки від класичного до некласичного і постнекласичного етапів її розвитку. Формування складного та нелінійного стилів наукового мислення. Проблемний спектр терміну "особистість".
статья, добавлен 08.03.2023Аналіз функціонально-семантичного поля категорії "норма". Кореляція структури розуміння з науковими та соціокультурними нормативами виробництва. Характеристика герменевтичного потенціалу норми як чинника інтелектуального функціонування наукового знання.
автореферат, добавлен 10.10.2013Основні концепції соціального розвитку в межах класичної, некласичної та постнекласичної парадигм наукового знання. Використання синергетичної методології у дослідженні процесу соціальної еволюції. Тенденції та перспективи суспільного розвитку.
автореферат, добавлен 30.09.2013Аналіз Кантової "Критики чистого розуму". Ствердження простоти уявлення "Я". Розшук Фіхте найвищої засади всього людського знання та її стосунку до суб’єкта знання під назвою "Я". Сплутування Я як суб’єкта та як об’єкта рефлексії абсолютного суб’єкта.
статья, добавлен 31.07.2021Особливість визначення стиля наукового мислення І. Франка. Характеристика побудови ізоморфних моделей мислення й методологічних настанов, ґрунтованих на певних сталих світогляду й світорозуміння Франка як науковця кінця ХІХ - початку ХХ століть.
статья, добавлен 12.11.2021- 116. Філософія і наука
Філософія і наука як форми теоретичного знання, їх спільні риси. Огляд специфіки філософського знання. Відмінність між філософією і наукою. Характеристика форм суспільної свідомості, орієнтованої на непізнавальне сфери надприродного, божественного буття.
реферат, добавлен 20.10.2012 Поняття "ірраціональне" у рамках математичного знання, тобто галузі, де це поняття вперше з'явилося. Аналіз поняття "ірраціональне" в галузях: природознавчий, гуманітарній та філософській. Можливість існування позараціональної галузі ірраціонального.
автореферат, добавлен 29.09.2013Розкривається проблема методологічної бази філософської концепції німецького вченого. Визначаються онтологічними домінантами філософії вченого категорії віри та знання. Доводиться, що їх співвідношення розкриває екзистенціальний зміст вчення Ясперса.
статья, добавлен 02.06.2018- 119. Теорія пізнання
Поняття пізнання, його види, рівні та форми. Проблема істини в пізнанні. Роль розумової активності людини у створенні знання і у свідомій організації своїх пізнавальних дій. Основні типи умовиводів. Суттєві особливості наукового пізнання, його методи.
реферат, добавлен 13.12.2018 Особливості взаємозв’язку моралі та релігії у поглядах Аристотеля. Вчення про моральне виховання, поведінку і діяльність особистості, принципове значення її розуму та характеру в основі етики чесноти мислителя. Метафізичний статус знання як божества.
статья, добавлен 04.03.2018- 121. Філософія історії
Співвідношення діалектики із метафізикою, релятивізмом, софістикою, догматизмом і еклектикою. Філософія історії як напрямок філософського знання: формування проблематики. Аналіз історичного процесу як реальності. Підходи до розуміння сутності історії.
реферат, добавлен 28.07.2017 Абстрагування як виділення єдності найбільш істотних ознак, характерних зв'язків і відношень предметів і явищ з метою проникнення в сутність останніх. Проблема істини у філософській науці. Характеристика індуктивного і дедуктивного методів пізнання.
реферат, добавлен 17.02.2016Астрологія – складний культурний феномен зі своїм концептуальним апаратом. Синтез наукового й ненаукового знання, спираючись як на раціональні, так і на нераціональні форми мислення. Структуруюча функція астрології, наслідки зловживання її технологіями.
автореферат, добавлен 18.10.2013Обґрунтування необхідності осмислення сучасної філософської антропології як метаантропології у двох фундаментальних теоретико-методологічних вимірах. Аналіз інтегрально-методологічного значення метаантропології для сучасного соціогуманітарного знання.
статья, добавлен 01.02.2018Розгляд проблеми взаємодії науки та високих технології у постнекласичній науці початку XXI століття. Формування постнекласичної раціональності, пов’язане зі зміною ролі науки в інформаційному суспільстві. Значення фундаментального та прикладного знання.
статья, добавлен 28.09.2021