Логіка як наука

Логіка як одна з найдавніших галузей наукового знання, що є суттєвим загальнокультурним феноменом від початку її виникнення як науки. Предмет і методи її вивчення, видатні постаті та напрямки їх досліджень. сучасні досягнення та перспективи логіки.

Подобные документы

  • Поняття формальної логіки та її елементи, які трактував Аристотель. Поняття "індукції" з точки зору вченого. Закони мислення традиційної логіки. Принципи об’єктивного мислення та особливості силогізму Аристотеля. Паралогізм і софізм як логічні помилки.

    реферат, добавлен 23.04.2015

  • Сучасні методологічні уявлення про наукове знання. Дослідження зі штучного інтелекту та проблема моделювання знання. Класифікація засобів імітаційного моделювання. Перспективи розвитку й використання методів імітаційного моделювання знання у філософії.

    автореферат, добавлен 21.11.2013

  • Розвиток теоретичного наукового знання у вітчизняному освітньому просторі. Швидкий розвиток економіки, централізація і налагодження міжнародних контактів. Розвиток експериментальної дослідної науки. Філософська освіта у Києво-Могилянській академії.

    статья, добавлен 13.09.2016

  • Коротка біографія Аристотеля як відомого древньогрецького філософа та вченого. Особливості та підходи до вивчення ним категорій матерії та форми. Теорія пізнання та логіка, а також етичні погляди. Категорії філософії та ідея душі, суспільство та держава.

    реферат, добавлен 27.10.2014

  • Дослідження соціогуманітарного і природничого наукового знання як центральна проблема у філософський творчості К. Поппера. Осмислення епістемології, пошук джерел наукового знання в історично-антропологічному аспекті концепцій філософії науки К. Поппера.

    статья, добавлен 06.03.2019

  • Викладання діалектики та риторики в братських школах на рубежі XVI ст. Діяльність вченого гуртка друкарні Києво-Печерської лаври по поширенню логіки. Зв’язок між предметом та його властивостями. Писемні пам'ятки ХV ст. науково–природничого змісту.

    контрольная работа, добавлен 29.03.2013

  • Пізнавальна роль аналогії. Встановлення розподіленості термінів у судженнях (зображення відношення між термінами за допомогою кругових схем). Характеристика основних ознак та елементів обсягу логіки. Приклади дилеми стосовно майбутньої спеціальності.

    контрольная работа, добавлен 24.03.2014

  • Місце індукції у процесі обгрунтування наукових теорій. Можливість застосування індукції як базового методу та залучення у якості допоміжних методів теорію індуктивного виводу та імовірнісної логіки. Побудова імовірнісного числення для гіпотези.

    статья, добавлен 23.07.2017

  • Аналіз логічних концепцій аргументації на традиційному етапі розвитку логічного знання. Основні підходи до аналізу поняття "аргументація". Виявлення особливостей і взаємозв’язку формального і неформального підходів до аналізу аргументації в логіці.

    автореферат, добавлен 06.07.2014

  • Наука як фактор регуляції суспільних відносин та процесів, що впливає на потреби суспільства, її складники. Характеристики науки, фактори її буття в системі інших суспільних відносин. Зв’язок науки з появою та продукуванням науково-теоретичного знання.

    статья, добавлен 10.05.2018

  • Уточнення методологічного інструментарію проведення дослідження взаємозв’язку логіки та риторики. Аналітичний і сутнісний види мереологічних визначень. Логічні засади аргументації у філософському знанні. Складові взаємозв’язку логіки та риторики.

    статья, добавлен 10.03.2020

  • Компаративістський аналіз видів діалогу у філософських і логічних концепціях епох Античності, Середньовіччя, Відродження та Модерну. Вплив мотивів Постмодерну на сучасні філософські та логічні дослідження діалогу. Напрями розвитку інтеррогативної логіки.

    автореферат, добавлен 08.11.2013

  • Аналіз тенденцій та шляхів розвитку наукового пізнання, його структура і методи дослідження. Характеристика основних особливостей пізнання та різні критерії науковості людини. Поняття та класифікація методології наукового знання, та форми його прояву.

    реферат, добавлен 13.03.2013

  • Аналіз поняття евристика. Виокремлення найбільш універсальних тлумачень. Утилітарність евристичного апарату для логіки та дисциплін логічного циклу. Мисленнєвий процес, спрямований на пропонування нових ідей та гіпотез. Логіка інтелектуальної діяльності.

    статья, добавлен 30.10.2016

  • Визначення місця логіки, як моделі для аналізу юридичної аргументації, виходячи з виділення зовнішнього та внутрішнього аспектів логічного моделювання та з "модельного" підходу до ролі логіки у праві. Характеристика теорії семантичних категорій.

    статья, добавлен 08.04.2019

  • Загальна характеристика основних законів логіки. Закон тотожності, формули. Незастосовний закон суперечності. Зміст та сфера дії закону виключення третього. Забезпечення обґрунтованості, доказовості нашого мислення за допомогою закону достатньої підстави.

    практическая работа, добавлен 16.12.2020

  • Проблема можливості використання логічного інструментарію при інтерпретації деяких понять філософії XX - початку XXI ст. Поняття "симулякр" та його онтологічний статус. Використання мегастверджувальної логіки як засобу аналізу квазі множини симулякрів.

    статья, добавлен 29.07.2013

  • Філософія науки та її рефлексія. Самосвідомість і свідомість, рефлексія і реконструкція, метод і мислення. Модель наукового знання. Загальна характеристика індуктивізму та його основоположення. Емпіричне і теоретичне. Істина і система наукового знання.

    автореферат, добавлен 16.09.2013

  • Висловлення - речення, про яке стверджують, що воно є істинним або хибним, як основне поняття логіки. Правила запису висловлень у вигляді формул. Таблиці істинності формул і закони. Нормальні форми висловлень. Тавтології, суперечності та логічні висновки.

    реферат, добавлен 26.02.2012

  • Математичний апарат філософії. Теорія нечітких множин та нечітка логіка як найбільш адекватний математичний апарат. Дисципліна "Теорія нечітких множин та нечітка логіка" - обов’язкова в планах університетів для студентів з спеціальності філософія.

    статья, добавлен 06.02.2019

  • Основні напрямки розрізнення та співвіднесення позанаукового і наукового гуманітарного знання. Наративні і ненаративні пояснення в рамках гуманітарних теорій. Квантитативний, квалітативний підхід в історичних дослідженнях та в теорії літератури.

    статья, добавлен 07.02.2019

  • Вивчення біографії Аристотеля — давньогрецького вченого-енциклопедиста, філософа і логіка, засновника класичної (формальної) логіки. Опис педагогічної спадщини Аристотеля, його провідних державотворчих ідей, філософських та морально-етичних постулатів.

    реферат, добавлен 28.04.2016

  • Практика застосування функціонального підходу в логіці. Висловлювання, що виражають судження. Аргументи для предикату та квантора. Мова як засіб пізнання логіки як науки. Залежність промови від місця її проголошення. Субстанціональна ознака промови.

    реферат, добавлен 16.07.2017

  • Готлоб Фреге - один з основоположників сучасної логіки. Моделювання відразу кілька процесів - виникнення, функціонування і трансформацію знаків в комунікативних взаємодіях, а також використання трикутника Ферге суб'єктом в різних ситуаціях комунікації.

    презентация, добавлен 22.02.2021

  • Простий категоричний силогізм, доведення, види та прийоми в суперечці. Особливості становища людини у світі, філософія Китаю та Індії. Вчення Сократа, Платона, Аристотеля, погляди Локка Гоббаса Паскаля. Психоаналіз, неофрейдизм, екзистенціалізм.

    шпаргалка, добавлен 21.11.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу и оценить ее, кликнув по соответствующей звездочке.