Логіка як наука
Логіка як одна з найдавніших галузей наукового знання, що є суттєвим загальнокультурним феноменом від початку її виникнення як науки. Предмет і методи її вивчення, видатні постаті та напрямки їх досліджень. сучасні досягнення та перспективи логіки.
Подобные документы
- 101. Специфіка курсів логіки у Києво-Могилянській академії (кінець XVII ст. – перша половина XVIII ст.)
Комплексний порівняльний аналіз філософського змісту курсів логіки професорів академії у контексті тогочасної європейської академічної філософії. Найголовніші та найрепрезентативніші питання, які порушувались на навчальних заходах. Структура цих курсів.
автореферат, добавлен 29.09.2014 - 102. Філософія як наука
Філософія як теоретично сформульований світогляд. Точки зору на предмет філософії і її статус в системі наукового знання. Вивчення закономірностей абстрактного мислення. Специфіка філософських питань осягнення істини. Підхід до вивчення світу як процесу.
курсовая работа, добавлен 15.05.2014 Розглядається проблема формування системи аргументації в процесі ствердження логіки нового мислення в аналітичній філософії. Новий "образ" логіки в концептах представників Віденського гуртка. Пошук продуктивних шляхів доказу істини в науковому пізнанні.
статья, добавлен 20.09.2021Теоретико-методологічне підґрунтя логіки Балея, семіотична концепція філософії його вчителя – Казимежа Твардовського. Теорія знаку та метод семіотичного аналізу понять. Застосування методу семіотичного аналізу понять у вирішенні проблеми особистості.
статья, добавлен 25.02.2016- 105. Роздуми над книгою
Логіка та методологія науки, започатковані у попередніх розвідках В.А. Рижка. Парадигма дослідження проблематики концептуалізації. Тлумачення філософії як "концептології". Проектування (проектне мислення) та мережева організація наукових практик.
статья, добавлен 14.10.2018 - 106. Закони логіки
Поняття про закон мислення. Базові закони формальної логіки, їх головні ознаки. Закон тотожності, суперечності (несуперечності), достатньої підстави, виключеного третього. Найбільш розповсюджені логічні помилки. Ознаки (вимоги) вірного мислення.
реферат, добавлен 14.09.2010 Розвиток філософії Нового часу у ХVІІ-ХVІІІ ст. та вивчення природи як її основної парадигми. Сутність необмеженого раціоналізму. Основні форми відображення дійсності. Єдність чуттєвого та раціонального, поняття логіки та інтуїції у пізнанні.
контрольная работа, добавлен 10.03.2013Ідеї та особливості, які лежать в основі теорії Модерну. Розглянуто, що Андреас Реквіц розробляє свою теорію на двох рівнях. Історія розвитку західного модерного суспільства розглядається з точки зору конфлікту між логікою загальності та сингулярності.
статья, добавлен 02.08.2024Дослідження класичної проблеми доксатичної логіки та формальної епістемології. Філософська суть проблеми, її відношення до різних формальних систем. Слабкі й сильні сторони методів вирішення. Новий метод вирішення проблеми, позбавлений зазначених мінусів.
статья, добавлен 08.10.2018Аналіз принципу верифікації, який виступає критерієм осмислення і аргументом в доказах істинності наукового знання. Відмінність між емпіризмом і метафізикою. Історія формування принципу верифікації, його розробка в якості аргументу перевірки істинності.
статья, добавлен 28.03.2017Об’єктивні і суб’єктивні фактори формування духовної особистості. Реконструкція стихійно-сформованої системи категорій мислення. Принцип єдності історичного і логічного. Логіка розвитку семантики поняття "дух" та основи досліджуваної термінології.
статья, добавлен 29.01.2016Наука як один із багатьох елементів сукупного знання, накопиченого людством. Легітимація і канонізація найбільш респектабельного знання. Виявлення корелятивної залежності та функціональної несумісності різних типів знання як важливе завдання філософії.
статья, добавлен 04.02.2017- 113. Основи філософії
Філософія як світогляд, її призначення в сучасному суспільстві. Філософія античного світу. Філософська антропологія. Релігія як форма світогляду. Складові форми мислення. Логіка суджень та умовиводів. Логічні і методологічні принципи аргументації.
курс лекций, добавлен 20.05.2012 Розвиток семіотичної концепції філософії К. Твардовського у працях Степана Балея. Основи семіотичної концепції Твардовського у праці Балея "Нарис логіки". Приклад застосування Балеєм методу семіотичного аналізу понять у вирішенні проблеми особистості.
статья, добавлен 03.12.2018Теоретичні здобутки представниці канадської школи неформальної логіки Труді Говьє в сфері теорії аргументації, бачення сутності неформальної логіки та процесу аргументації, ключові моменти критики логічного формалізму, поняття раціональної конфронтації.
статья, добавлен 04.03.2019Дослідження теорії аргументації через бінарні позиції: формальну та неформальну логіку. Структура, умови та система аргументації. Нові підходи до її дослідження. Поняття релевантності, допустимості або достатності для переконання для визначення її успіху.
статья, добавлен 24.11.2021Характеристика основних передумов виникнення науки. Визначення компонентів наукового пізнання. Перша геометрична модель Космосу, її розроблення Евдоксом. Основні етапи розвитку науки. Основний зміст механістичної картини світу, створеної Ньютоном.
контрольная работа, добавлен 14.07.2017Аналіз ідеї отримання наукового знання та природи знання Ентоні Флю у філософсько-антропологічному контексті. Дослідження теми критицизму, яким людина повинна користуватися, щоб отримати надійне знання. Характеристика проблеми росту наукового знання.
статья, добавлен 14.09.2020Філософський аналіз конструктивізму як методології науки. Концептуальні розбіжності трактування наукового пізнання посткласичною та постнекласичною раціональностями. Критика релятивістського трактування істинного знання як загрози наукового дискурсу.
статья, добавлен 28.09.2022Погляди Аристотеля на волю і свободу, полеміка з Демокрітом, Емпедоклом. Вчення про душу. Дослідження зв’язку волі з свободою і сваволею, зв’язок цих понять з розумом та почуттями. Логіка взаємозв’язку в душі розумового, вольового й чуттєвого начал.
статья, добавлен 31.01.2018Обґрунтування найбільш адекватного математичного апарату для філософії: теорії нечітких множин (НМ). Особливості введення в начальні плани університетів для студентів з спеціальності філософія дисципліни "Теорія нечітких множин та нечітка логіка".
статья, добавлен 27.12.2016Постнекласичний період становлення наукового знання, його парадигмальний вплив на вивчення етико-екологічної проблематики. Постнекласична раціональність екологічного знання як ментальне середовище, у якому поєднуються різні засади управління ресурсами.
статья, добавлен 04.03.2018Концепція пізнання у філософії марксизму. Проблема істини і її критерію. Неопозитивізм і проблеми наукового знання. Становлення постпозитивістської філософії. Сучасна релігійна філософія і наука. Релігійно-містичне тлумачення даних сучасної науки.
реферат, добавлен 20.09.2010Сущность и характеристика науки как формы духовной деятельности людей. Философия науки: понятие, предмет, цели, задачи. Метод, идеалы и нормы научного познания, его эталоны. Современная наука в ее взаимодействие с различными сферами жизни человека.
доклад, добавлен 29.05.2013Механізми міркування та природа творчого мислення. Аналіз процесів мислення та їх закономірностей. Релігійні та наукові погляди про сутність речей та побудову Всесвіту навколо терміну "логіка". Зародження свідомості як наслідок логічних взаємодій.
статья, добавлен 30.07.2013