Засади та суперечності гусерлевої феноменології
Протиріччя гуссерлівского трансценденталізму. Судження як повноцінна форма пізнання. Утвердження в судженні значущості приписування або заперечення предиката щодо суб'єкта. Теоретико-пізнавальний фундаменталізм. Феноменологічна концепція досвіду.
Подобные документы
Розгляд антропологічних ідей у фундаментальній онтології Мартіна Гайдеґґера. Розрізнення феноменології М. Гайдеґґера та Е. Гуссерля. Сутнісні моменти гуссерлівської феноменології, що служать теоретичним підґрунтям для можливого аналізу ситуації людини.
статья, добавлен 28.10.2017Скептицизм - інтелектуальна культурна традиція, аргументи якої використовувалися філософським мисленням для подолання суперечностей в процесі пізнання. Достовірність - вимір адекватності відображення об`єкту, що може бути перевірено емпіричним шляхом.
статья, добавлен 29.03.2017Філософія науки як нова галузь філософського знання. Історичні коріння взаємозв’язку філософії та науки, позитивіські концепції. Неокантіанство: концепції методів наукового пізнання. Проблеми пізнання у контексті феноменології, особливості герменевтики.
реферат, добавлен 02.12.2014- 54. Антрополого-екзистенціальні виміри соціального пізнання: відповідальність і творчість особистості
Морально-етичні питання відповідальності, зобов’язальності соціального суб’єкта. Екзистенціально-антропологічна спрямованість суспільного пізнання. Дослідження особливостей взаємодії соціального й індивідуального буття. Самопізнання суспільства і людини.
статья, добавлен 29.02.2020 Особливості відображення в людській свідомості об’єктивного світу і суспільної практики пізнання. Визначення основних етапів еволюції поняття "досвіду" у німецькому ідеалізмі. Аналіз бачення неокантіанства та прагматизму на філософію мови та науки.
автореферат, добавлен 28.09.2014Логіко-гносеологічні пошуки філософів Київської духовної академії у часи післякантівських реформ традиційної логіки і теорії пізнання. Духовно-академічний ідеалізм, загальнофілософські засади академістів щодо можливостей традиційних законів мислення.
автореферат, добавлен 16.10.2013Аналіз продуктивної діяльності мислення, пізнавальні функції якого визначаються логікою і способами міркувань. Дослідження методологічної свідомості, в контексті якої формується стиль і метод продуктивного пізнання. Концептуалізація досвіду і свідомості.
статья, добавлен 08.10.2018- 58. Наукове пізнання
Пізнання як філософська проблема. Діалектика процесу пізнання. Практика і її роль у процесі пізнання. Вчення про істину та проблема її критерію. Наукове пізнання як найвищий рівень пізнавальної діяльності. Поняття науки, форми і методи наукового пізнання.
контрольная работа, добавлен 09.05.2013 Розмежування соціальних та гносеологічних, позанаукових та внутрішньо наукових детермінацій пізнання наприкінці ХХ сторіччя. Усвідомлення мети і проектування подальшого пізнання й перетворення світу. Ідеологія як критерій класифікації політичних партій.
статья, добавлен 27.03.2018Філософська думка середньовічної України. Аналіз наявних у могилянських філософських курсах концепцій інтелектуального пізнання, використання"Traktat o duszy" Касіяна Саковича. Особливість людської природи, як схильність і здатність ставити питання.
статья, добавлен 31.07.2021Особливості пізнання історичного процесу. Філософія життя і суспільні науки. Історія розвитку і загибелі культур. Культурологічна концепція історичного процесу в працях історика і соціолога Арнольда Тойнбі. Психоаналіз Фрейда як філософська концепція.
реферат, добавлен 28.07.2017Розмежування в сфері методів пізнання в Середні віки та епоху Відродження, Нового часу й німецькій класичній філософії. Гносеологічні засади формування філософії як форми суспільної свідомості, що започаткувало діалектико-матеріалістичний метод.
автореферат, добавлен 15.11.2013Найсуттєвіша особливість філософії Нового часу - орієнтація на природознавство, тісний зв'язок з проблемами методології наукового пізнання. Головне завдання - розробка та обгрунтування методів наукового пізнання, що отримані із чуттєвого досвіду.
реферат, добавлен 28.02.2009Осмислення специфіки функціонування демократії в біоетичній парадигмі. Розкриття авторського розуміння біоетики як нового виду фундаменталізму ХХІ ст., що виправдовує демократію еліт. Переваги існування біоетики та проблеми, пов’язані з її становленням.
статья, добавлен 12.09.2022Методологія та методи наукового дослідження та класифікація його пізнання. Спостереження як первинний і елементарний пізнавальний процес на емпіричному рівні дізнання. Розробка принципів та створення технічних засобів для проведення експерименту.
реферат, добавлен 13.12.2016Методологія системного дослідження. Поняття і класифікація системотворчих чинників. Аналіз механізму розвитку систем. Світ у світлі системних уявлень. Системність органічної та неорганічної природи. Вивчення ролі людини як суб'єкта в розвитку природи.
реферат, добавлен 15.02.2012Концепція пізнання у філософії марксизму. Проблема істини і її критерію. Неопозитивізм і проблеми наукового знання. Становлення постпозитивістської філософії. Сучасна релігійна філософія і наука. Релігійно-містичне тлумачення даних сучасної науки.
реферат, добавлен 20.09.2010Розробка адекватної історико-філософської концепції дослідження еволюції поняття досвіду в західній філософії. Визначення основних методологічних положень дескрипції досвіду в неокантіанстві, прагматизмі, аналітичній філософії мови, феноменології.
автореферат, добавлен 29.01.2016Аналіз досліджень евристичних можливостей тілесного в сучасних феноменології та епістемології, що дає можливість більш широкого розуміння раціональності, а саме - звернути увагу на феномен тілесної раціональності. Складові сучасної феноменології.
статья, добавлен 18.11.2023Аналіз пізнавального ставлення до соціальних феноменів, що супроводжується глибоким переосмисленням комунікативної природи соціальної реальності, змін у соціально-комунікативній сфері. Дослідження парадигми інтерсуб’єктивного розуміння і комунікації.
статья, добавлен 08.10.2018Аналіз Кантової "Критики чистого розуму". Ствердження простоти уявлення "Я". Розшук Фіхте найвищої засади всього людського знання та її стосунку до суб’єкта знання під назвою "Я". Сплутування Я як суб’єкта та як об’єкта рефлексії абсолютного суб’єкта.
статья, добавлен 31.07.2021Питання співвідношення категорій цивілізація і культура. Характеристика "цивілізації" як подолання "варварства". Критика буржуазного суспільства. Виникнення марксизму як послідовного вчення, що розкриває формаційні суперечності типів суспільного устрою.
статья, добавлен 10.09.2013Взаємозв’язок між світоглядною позицією Б. Кістяківського та його політичною концепцією, в рамках якої вчений осмислив проблеми розбудови правової соціально-справедливої держави, реального утвердження у житті моральних цінностей та правових норм.
автореферат, добавлен 29.09.2013Особливості філософської методології Г.В.Ф. Гегеля у питаннях пізнання права. Питання пізнання і права і його реалізації як єдина сфера духу. Думки Гегеля щодо правової проблематики. Закони права та їх вивчення з точки зору приналежності до сфери духу.
статья, добавлен 24.07.2013Можливості синергетичної парадигми нелінійного мислення щодо підвищення якості вищої економічної освіти в Україні. Сучасна економічна освіта як форма знання і пізнання, необхідність активного застосування синергетичних методів для її модернізації.
статья, добавлен 08.04.2019