Засади та суперечності гусерлевої феноменології
Протиріччя гуссерлівского трансценденталізму. Судження як повноцінна форма пізнання. Утвердження в судженні значущості приписування або заперечення предиката щодо суб'єкта. Теоретико-пізнавальний фундаменталізм. Феноменологічна концепція досвіду.
Подобные документы
Можливості синергетичної парадигми нелінійного мислення щодо підвищення якості вищої економічної освіти в Україні. Сучасна економічна освіта як форма знання і пізнання, необхідність активного застосування синергетичних методів для її модернізації.
статья, добавлен 08.04.2019Аналіз стереотипів, що перешкоджають правильному розумінню питання щодо шляхів розвитку критичного мислення. Самоповага та контроль над культурою мислення. Вміння перевіряти концептуальні засади суджень та висновків, користуватись зваженими аргументами.
статья, добавлен 09.05.2018Орієнтація на пізнання дійсності, що опиралася на відчуття, як риса філософії Нового часу. Пізнавальний процес та метод пізнання (ідеальне освоєння реального світу). Характеристика методології Френсіса Бекона. Нові принципи філософії Рене Декарта.
реферат, добавлен 19.12.2011- 79. Наукове пізнання
Наукове розуміння процесу пізнання, відмінність наукового та буденного пізнання. Форми наукового пізнання, його скерованість на нові відкриття. Вихідні основи діалектичної теорії пізнання. Чуттєве відображення, постановка проблеми та складання гіпотези.
реферат, добавлен 20.10.2010 Пізнання як предмет філософського аналізу. Філософія в якості гносеології. Сутність пізнання у філософській традиції. Шлях павука, мурахи та бджоли. Ф. Бекон. Засада пізнання – досвід. Поняття емпіризму. Пізнання німецької класичної філософії. Е. Кант.
реферат, добавлен 23.11.2008- 81. Наукове пізнання
Основні форми раціонального мислення. Ідея в науковому пізнанні. Осягнення в мисленні явищ об'єктивної дійсності. Пізнавальні установки, які регулюють процес відображення об’єкта в різних формах наукового знання. Зміна типів наукової раціональності.
реферат, добавлен 10.10.2016 Поняття пізнання та його види. Сутність людського пізнання, його можливості, рівні, форми, ознаки достовірності. Що штовхає людину до пізнання. Проблема істини в пізнанні. Істина та якісні характеристики знання. Методи і форми наукового пізнання.
реферат, добавлен 19.03.2015Обґрунтування провідної ролі осіб з вищою освітою в забезпеченні сталого розвитку. Критичний аналіз теоретичного дискурсу з проблематики соціальної відповідальності. Суперечності методологічного характеру у теорії і практиці соціальної відповідальності.
статья, добавлен 23.12.2022Особливості наукової діяльності і взаємодія науки з іншими сферами матеріальної і духовної діяльності суспільства. Наукове пізнання об’єктивного світу як самовизначення людини у цьому світі, самореалізація її як суб’єкта. Етичний імператив ученого.
доклад, добавлен 08.06.2024Дослідження сутності трансцендентального повороту у розвитку феноменологічної філософії, засновник феноменології Едмунд Гусерль здійснив у своєму творі "Ідеї чистої феноменології і феноменологічної філософії. Книга перша: вступ до чистої феноменології".
статья, добавлен 11.07.2023Розгляд питання щодо визначення специфіки методології соціально-філософського пізнання у постмодернізмі. Логіка розгортання методології соціогуманітарного пізнання ХХ ст. Філософія репресивно-дисциплінарного суспільства у Фуко, його антропологічне вчення.
статья, добавлен 06.04.2019Аналіз сучасних когнітивних та філософських досліджень патологічності суб’єкта. Онтологічні умови конституювання суб’єкта у філософсько-клінічному дискурсі. Філософський дискурс патології суб’єкта в руслі екзистенціально-феноменологічної традиції.
статья, добавлен 20.12.2022Характеристика теоретико-методологічних підходів у філософії права, джерельної бази щодо творчості Б. Кістяківського. Дослідження наукового доробку та перспективи подібного аналізу. Розгляд проблем у філософсько-правових вченнях Б. Кістяківського.
статья, добавлен 30.10.2016Аналіз ідеалістичних систем Йогана Ґотліба Фіхте та Фридриха Вільгельма Йозефа Шелінґа. Знайомство з особливостями розвитку програми історії самосвідомості. Характеристика предикатів суб’єкта станів свідомості. Розгляд Кантової критичної теорії пізнання.
статья, добавлен 20.07.2021Біографія Сократа: становлення вченого. Внутрішній закон, якому підкоряється людина. Зародження філософських поглядів Сократа. Релігійні погляди та поняття про загробне життя. Доброчесність в поняттях філософа. Його концепція знання та пізнання.
реферат, добавлен 02.10.2013Основні етапи становлення сучасної філософії історії. Проблеми утворення теоретичної моделі історичного процесу та його сенсу в християнській філософії. Концепція кругооберту локальних цивілізацій. Характеристика методів історичного пізнання минулого.
реферат, добавлен 18.09.2010Інтерпретації з боку Мартина Гайдеґера та Ойґена Фінка Геґелевого поняття досвіду свідомості у "Феноменології духу", які розглядаються як частина історії розвитку геґелезнавства в Німеччині. Розгляд та зіставлення цих ориґінальних інтерпретацій поняття.
статья, добавлен 28.04.2023Характеристики емпіричного та теоретичного знання. Методи наукового пізнання: проблема, гіпотеза, теорія. Наукові і об’єктивні факти. Емпіричні та теоретичні методи, чуттєве та раціональне пізнання. Основні напрямки в теорії пізнання, їх характеристика.
реферат, добавлен 28.10.2015Культуроантропогенні основи досвіду та рефлексії як категоріальних елементів системи соціальної практики і метафізичного пізнання. Сакральні та раціональні орієнтації середньовічної метафізики. Метафізичний дискурс культури як екзистенціального цілого.
автореферат, добавлен 06.11.2013Методологічні теорії української правознавчої науки й освіти. Вчення філософії науки "критичний розум". Проблеми індукції і меж наукового пізнання. Принцип погрішимості знання, об’єктивності науки. Критичне ставлення до методологій сутностей і визначень.
статья, добавлен 23.08.2018- 96. Філософсько-наукові засади ноосферного пізнання в методологічній системі ноонаукового зросту знань
Показано можливість розробки методології ноосферного пізнання на філософсько-наукових засадах та представлено цей процес у відповідній методологічній системі, в котрій ноосферний зріст наукових знань набуває номонологічно-законопокладеного характеру.
статья, добавлен 08.03.2023 Автор стверджує, що критика Куайном кантовского аналітичного відмінності, а також трансценденталістского редукционизма не зовсім адекватна. Автор заявляє, що теорії досвіду і пізнання Канта і Куайна засновані на загальній догмі - догмі послідовності.
статья, добавлен 23.07.2021Концептуальні засади проблематики свободи в межах теоретичного трансценденталізму І. Канта. Аналіз інтерпретації Кантового поняття свободи Л.У. Беком та концепцію "свободи емпіричного мислення" М. Коля. Зв’язок між чинниками свободи і помилковості.
статья, добавлен 08.01.2023Ознаки суспільства як об’єкта з’ясування соціальної філософії. Поняття "соціальне пізнання". Завдання соціального типу знання — аналіз суспільних процесів і виявлення в них закономірних, з необхідністю повторюваних явищ. Розвиток ідей в суспільстві.
статья, добавлен 04.03.2019Аналіз ціннісного потенціалу наукового пізнання. Визначення внутрішніх цінностей "науки задля науки", а також її соціального призначення та оцінки. Необхідність подальшої філософської рефлексії щодо аксіологічного потенціалу наукового пізнання загалом.
статья, добавлен 07.10.2021