Предмет, структура і завдання логіки
Аристотель - засновник логіки, який вперше в історії античної філософії зробив людську думку предметом наукового дослідження. Мислення – процес пізнавальної діяльності індивіда, що визначається узагальненим і опосередкованим відображенням дійсності.
Подобные документы
Онтологічний (філософське вчення про буття), гносеологічний (пізнавальний) та формально-логічний аспекти при визначенні предмета науки логіки. Пізнання (гносеологія) як процес активного та цілеспрямованого відображення дійсності в свідомості людини.
контрольная работа, добавлен 31.08.2009Дослідження проблеми можливості існування історії філософії як теоретичної дисципліни. Аналіз побудови діалектичної логіки як необхідної умови існування історії філософії. Обґрунтування модифікованої версії діалектики у вигляді функціональної діалектики.
статья, добавлен 16.12.2020Головні особливості античної філософії, її видані представники. Вивчення життя, творчості і соціально-політичних поглядів Аристотеля - найбільшого з давньогрецьких філософів, основоположника дуалізму, "батька логіки", учня і рішучого супротивника Платона.
реферат, добавлен 21.10.2010Дослідження поглядів на розвиток логіки в діалектичну осциляторну логіку. Роль у логіці метафізики, формальної логіки, діалектичної логіки. Роль і значення запровадження двоєдиного конструкту та, як наслідок, надання йому найосновніших його смислів.
статья, добавлен 20.03.2024Аналіз аргументів про неможливість індуктивної логіки в науковому правовому дослідженні. Необхідність вважати в межах критично-правового мислення усі правові теорії припущеннями, які можна перевіряти критично з допомогою чіткої дедуктивної логіки.
статья, добавлен 04.03.2019- 31. Відомі філософи
Кримський Сергій Борисович - український філософ, фахівець у галузі методології науки, культурології. Внесок в розробку логіки наукового дослідження і культурологічного підходу до з’ясування філософських проблем. Давньогрецький філософ Аристотель.
книга, добавлен 24.09.2016 Логіка як сфера наукового пізнання, галузі та особливості використання її принципів. Сутність та зміст основних законів логіки: тотожності, суперечності, виключеного третього, достатньої підстави. Використання законів логіки в науці, повсякденному житті.
контрольная работа, добавлен 08.12.2010Визначення методології, методики, методу. Особливості становлення та розуміння логіки як "другої" методології. Логічне пізнання дійсності. Усвідомлення логіки як методології пізнання державно-правових явищ і процесів. Діалектична логіка, логічні прийоми.
статья, добавлен 28.08.2016Особливості розвитку давньосхідної філософії на прикладі Стародавньої Індії. Дослідження античної філософії, етапів її розвитку. Характеристика філософських поглядів давньогрецького вченого-енциклопедиста, засновника класичної логіки - Арістотеля.
контрольная работа, добавлен 15.11.2014- 35. Логіка як наука
Вивчення онтологічного, гносеологічного та формально-логічного аспектів визначення предмета науки логіки у філософській літературі. Розгляд її соціального призначення і функції. Характеристика взаємозв'язку логіки та формування культури мислення.
реферат, добавлен 19.02.2014 - 36. Закони логіки
Поняття про закон мислення. Базові закони формальної логіки, їх головні ознаки. Закон тотожності, суперечності (несуперечності), достатньої підстави, виключеного третього. Найбільш розповсюджені логічні помилки. Ознаки (вимоги) вірного мислення.
реферат, добавлен 14.09.2010 Розгляд філософії науки як специфічного виду пізнавальної діяльності, її ознак та завдань, форм дослідження закономірностей наукового мислення. Аналіз орієнтації науки, її об’єктивності та закономірністі предметів, явищ і подій, які досліджуються.
статья, добавлен 18.09.2022Ознайомлення з сутністю логіки Ф. Бекона, яка тісно переплетена з гносеологією. Визначення та характеристика його поглядів на схоластизовану логіку Арістотеля. Дослідження та аналіз етапів процесу розробки логіки, як теорії обґрунтування математики.
реферат, добавлен 13.07.2017Періодизація історії античної філософії: Сократ, Платон, Аристотель як три стовпи античної класики. Перші натурфілософи і онтологічні проблеми. Пошук матеріальної першооснови всього сущого. Період раннього еллінізму. Представники неопіфагорейства.
реферат, добавлен 03.05.2014Розгляд сутності процесу становлення світоглядної та методологічної аксіоматики філософії історії в Августина внаслідок розкриття логіки інтерпретації основних історіософських проблем. Визначення місце мислителя у генезі ідей християнської філософії.
автореферат, добавлен 25.07.2014Викладання діалектики та риторики в братських школах на рубежі XVI ст. Діяльність вченого гуртка друкарні Києво-Печерської лаври по поширенню логіки. Зв’язок між предметом та його властивостями. Писемні пам'ятки ХV ст. науково–природничого змісту.
контрольная работа, добавлен 29.03.2013Методологія філософії Нового часу як одна із суттєвих передумов розробки нової теорії пізнання. Бекон як засновник емпіризму, розробка методу наукового пізнання. Розгляд правил нової індуктивної логіки. Особливості використання дедуктивного методу.
доклад, добавлен 30.09.2012Дослідження проблеми співвідношення логіки і філософії в історико-філософському контексті та на сучасному етапі розвитку науки. Особливості розвитку традиційної та класичної формальної та некласичної неформальної логіки, металогічної аргументації.
статья, добавлен 24.07.2024Уточнення методологічного інструментарію проведення дослідження взаємозв’язку логіки та риторики. Аналітичний і сутнісний види мереологічних визначень. Логічні засади аргументації у філософському знанні. Складові взаємозв’язку логіки та риторики.
статья, добавлен 10.03.2020Аналіз поняття евристика. Виокремлення найбільш універсальних тлумачень. Утилітарність евристичного апарату для логіки та дисциплін логічного циклу. Мисленнєвий процес, спрямований на пропонування нових ідей та гіпотез. Логіка інтелектуальної діяльності.
статья, добавлен 30.10.2016- 46. Основи логіки
Теоретичні засади поняття про умовивід: сутність та його структура, характеристика дедуктивного та індуктивного мислення, аналогія. Основи формальної логіки: закон тотожності, закон достатньої підстави, закон суперечності, закон виключеного третього.
контрольная работа, добавлен 05.12.2010 - 47. Специфіка курсів логіки у Києво-Могилянській академії (кінець XVII ст. – перша половина XVIII ст.)
Комплексний порівняльний аналіз філософського змісту курсів логіки професорів академії у контексті тогочасної європейської академічної філософії. Найголовніші та найрепрезентативніші питання, які порушувались на навчальних заходах. Структура цих курсів.
автореферат, добавлен 29.09.2014 Простий категоричний силогізм, доведення, види та прийоми в суперечці. Особливості становища людини у світі, філософія Китаю та Індії. Вчення Сократа, Платона, Аристотеля, погляди Локка Гоббаса Паскаля. Психоаналіз, неофрейдизм, екзистенціалізм.
шпаргалка, добавлен 21.11.2010Розгляд різниці праксеологічної соціальної теорії та теорії суспільства, їх стосунку. Суть логіки загального та особливого, їх співвідношення. Опис того, як ці логіки можуть бути способом інтерпретації підстав суспільних практик різних етапів Модерну.
статья, добавлен 07.09.2024З’ясування витоків й сутності процесу становлення світоглядної та методологічної аксіоматики філософії історії в Августина внаслідок розкриття логіки інтерпретації. Проведення аналізу історіософських поглядів Августина на основі його головних праць.
автореферат, добавлен 05.11.2013