Предмет, структура і завдання логіки
Аристотель - засновник логіки, який вперше в історії античної філософії зробив людську думку предметом наукового дослідження. Мислення – процес пізнавальної діяльності індивіда, що визначається узагальненим і опосередкованим відображенням дійсності.
Подобные документы
Дослідження античної і християнської концепцій філософії історії для встановлення їх місця у генезі сучасної гуманістичної філософсько-історичної парадигми. Вивчення впливу філософії постмодерну на формування нових уявлень про феномен людини в історії.
автореферат, добавлен 06.07.2014Розгляд античної філософії в контексті комічного дискурсу. Обґрунтування категоріального статусу останнього в античній естетиці з точки зору в логіки космоцентризму. Естетична репрезентація сміху як засіб філософування античних багатьох мислителів.
статья, добавлен 09.01.2019Мислення як процес опосередкування та узагальнення відображення дійсності під час її аналізу й синтезу, що виникає на основі практичної діяльності й досвіду. Аналіз умов задачі. Індуктивний та дедуктивний умовивід. Індивідуальні відмінності в мисленні.
реферат, добавлен 23.04.2016Дослідження сучасних проблем методології в розумінні феномена свідомості. Вивчення етапу раціоналізму і емпіризму в історії філософії. Проблема відмінності методів феноменології духу і науки логіки. Аналіз другої свідомості та свідомості як предмета.
статья, добавлен 07.07.2022Сутність феномена мислення та його визначення. Зведення та узагальнення філософських поглядів на мислення як людську властивість. Процеси відчуття та сприйняття. Процесуальність функціонування свідомості. Трансцендентальна феноменологія Е. Гуссерля.
статья, добавлен 27.09.2013Поняття античної філософії. Етапи її розвитку та загальні особливості. Розвиток ідей у натурфілософських школах Стародавньої Греції. Ідеї та представники високої класики в розвитку античної філософії. Завершальний цикл розвитку античної філософії.
реферат, добавлен 19.03.2015Акцентована увага на формах дослідження закономірності наукового мислення. Зазначена різниця між методами вивчення науки, її орієнтованістю та націленістю на практичне застосування здобутих результатів. Зауважено на орієнтації науки, на її об’єктивність.
статья, добавлен 14.08.2022Поняття світогляду, його суспільно-історичний характер. Буття як основна онтологічна категорія. Філософські концепції свідомості. Основні форми і методи пізнання. Предмет і функції логіки. Основні аксіологічні концепції. Соціальні функції релігії.
курс лекций, добавлен 29.09.2015Філософія — особлива форма пізнання світу, людини та їх відносини. Філософія як спосіб людського мислення, теоретичний тип світогляду; соціокультурні передумови її виникнення і функціонування; етапи розвитку. Завдання та структура філософського знання.
шпаргалка, добавлен 30.05.2012Розвиток філософії Нового часу у ХVІІ-ХVІІІ ст. та вивчення природи як її основної парадигми. Сутність необмеженого раціоналізму. Основні форми відображення дійсності. Єдність чуттєвого та раціонального, поняття логіки та інтуїції у пізнанні.
контрольная работа, добавлен 10.03.2013Становлення проблеми повсякденності в історії філософії. Призначення предметно-речового оточення людини у повсякденній сфері іі існування, її обґрунтування. Феноменологічний аналіз буденного мислення, особливості та головні напрямки його проведення.
автореферат, добавлен 15.11.2013Риси постнекласичної методології: усвідомлення того, що наука це соціальний інститут, і тому наукові картини світу значною мірою визначають цілі і цінності наукової діяльності. З’ясування впливу сучасної "філософії історії" на вітчизняну суспільну думку.
статья, добавлен 31.01.2018Знайомство з особливостями виникнення і розвитку давньокитайської філософії. Конфуцій як засновник етичної філософсько-релігійної доктрини. Загальна характеристика докласичної античної давньогрецької філософії. Аналіз філософської системи Платона.
дипломная работа, добавлен 22.09.2013Життя та досягнення великого давньогрецького вченого, енциклопедиста, філософа і засновника класичної (формальної) логіки. Ступені пізнання: наука, мудрість, розум, вміння та розміркування. Спроби Аристотеля детально вивчити форм і законів мислення.
презентация, добавлен 17.02.2012- 90. Наукове пізнання
Основні форми раціонального мислення. Ідея в науковому пізнанні. Осягнення в мисленні явищ об'єктивної дійсності. Пізнавальні установки, які регулюють процес відображення об’єкта в різних формах наукового знання. Зміна типів наукової раціональності.
реферат, добавлен 10.10.2016 Філософія, її походження, проблематика, функції. Значення ідейної спадщини давньосхідної та античної філософії. Роль середньовічної схоластики у формуванні змісту сучасного філософського осмисленні дійсності. Стиль та проблематика сучасної філософії.
учебное пособие, добавлен 26.09.2017Логіка як наука про форми і закони правильного мислення. Сучасна логіка, засновником якої був Г. Лейбниць, її суттєві різниця від традиційної, основи якої заклав Арістотель. Предмети логіки як філософської науки. Основні властивості абстрактного мислення.
реферат, добавлен 17.05.2016Здійснення концептуального розмежування наукових, методологічних складників пізнавальної діяльності як раціонального різновиду людського інформаційного досвіду. Встановлення світоглядних підстав філософії науки, інструментарію наукового дослідження.
статья, добавлен 23.12.2021Особливості конструювання історичних образів. Виявлення логічних закономірностей їхньої побудови. Історичні образи як результат систематизованого логічного мислення. Дослідження логіки історичних образів для розуміння історичного процесу в цілому.
статья, добавлен 02.12.2018Обґрунтування регулятивної ролі стилю наукового мислення в науці. Окреслення методологічного апарату його дослідження. Уточнення впливу соціокультурних та соціально-психологічних чинників на стиль наукового мислення в умовах постнекласичної науки.
автореферат, добавлен 13.08.2015Дослідження схеми основних змістовних акцентів у філософії Платона. Вихідні початки буття за Арістотелем. Огляд завершального циклу розвитку античної філософії: школи, ідеї та представники. Заснування епікуреїзму, скептицизму, неоплатонізму та стоїцизму.
лекция, добавлен 19.08.2017Аристотель, як основоположник нових наук: фізики, біології, психології, логіки, етики. Його навчання у Платона в Афінах, тісна дружба між ними. Заснування їм перипатетичної школи. Вчення про основні принципи буття у "Першій філософіі". Заповіт філософа.
реферат, добавлен 16.11.2009Функції філософії. "Філософія життя". Діалектика та її альтернативи. Людина як міра усіх речей. Проблема пізнання у філософії Ф. Бекона. Загальна класифікація релігій: фетишизм, іудаїзм, буддизм, орієнталістські релігії. Поняття формалізації у логиці.
контрольная работа, добавлен 05.11.2008З'ясування логіки, специфіки та якісного характеру методологічних змін, що відбуваються у сучасній філософії. Відокремлення онтології від її метафізичного коріння. Роль запущеного М. Хайдеггером проекту "фундаментальної онтології" у розвитку філософії.
статья, добавлен 31.03.2023- 100. Логіка як наука
Логіка як одна з найдавніших галузей наукового знання, що є суттєвим загальнокультурним феноменом від початку її виникнення як науки. Предмет і методи її вивчення, видатні постаті та напрямки їх досліджень. сучасні досягнення та перспективи логіки.
статья, добавлен 22.07.2017