Внутрішня форма як категорія філософсько-гуманітарного пізнання
Дослідження концепцій внутрішньої форми, які представлені в європейській філософській думці. Етапи розвитку і когнітивна природа поняття. Осмислення категорії у якості елемента процесів символізації, засобу інтерпретації та "діалогічної" моделі пізнання.
Подобные документы
Поняття наукового методу пізнання дійсності та його основні риси. Дослідження філософських, загальнонаукових, приватно-наукових, дисциплінарних та міждисциплінарних методів. Характеристика відповідності методу об’єктові дослідження і рівню пізнання.
реферат, добавлен 22.10.2020Види знань у гносеології Платона. Аристотелізм у європейській гносеологічній традиції. Зв'язок гносеології і логіки Аристотеля, основні типи знань. Пізнання як згадка. Неоплатонізм як продовження і розвиток теорії ідей Платона в європейській філософії.
реферат, добавлен 03.10.2014Аналіз концепту "інформація" як категорії науки. Доведення багатовимірність цього поняття. Розмежування реальності на суб’єктивну та об’єктивну, що, безумовно, є основою для пізнання та інтерпретації інформації та перетворення її на якісні знання.
статья, добавлен 21.07.2018Дослідження феномену Української козацької держави другої половини XVII століття. Герменевтика як метод пізнання, що передбачає інтерпретацію предмету дослідження. Політичний портрет Б. Хмельницького. Філософсько-теоретичні основи побудови знання.
статья, добавлен 02.08.2017Розвиток мислення в гуманітарному пізнанні. Теорії інтерпретації щодо виявлення сутності історичного та культурного процесу. Досвід інтерпретації як способу реалізації творчих інтенцій мислення. Типи історичних текстів. Види ціннісної інтерпретації.
статья, добавлен 13.10.2018Пізнання як предмет філософського аналізу. Риси і обмеженість донаукових концепцій суспільного розвитку (СР). Поняття суспільно-економічної формації, його роль в матеріалістичному розумінні історії. Географічне середовище як постійна і необхідна умова СР.
курс лекций, добавлен 25.09.2017Поняття гносеології — як розділу філософії, що вивчає природу пізнання, закономірності пізнавальної діяльності людини; передумови, засоби та форми пізнання, а також відношення знання до дійсності, закони функціонування та умови й критерії достовірності.
реферат, добавлен 25.02.2014Дослідження питання про сутність і зміст часового поступу в природі. Вивчення різноманіття концепцій стосовно самого часового плину та його зв'язку з явищами матеріального світу. Аналітична оцінка існуючих теорій пізнання темпорального поступу.
статья, добавлен 30.08.2022Поняття сучасної філософії як науки. Її зміст, специфіка, об'єкт та предмет дослідження. Функції, та культурно-історичні передумови виникнення філософії. Розкриття проблеми свідомості та пізнання у філософії. Поняття природи пізнання, життя і смерті.
курс лекций, добавлен 08.11.2012Визначення чинників та особливостей трансформації різних моделей пізнання в сучасній епістемології. Дослідження ролі людиномірного компоненту у епістемології на прикладі трансформації неопозитивізму. Аналіз взаємин факту та смислу в процесі пізнання.
автореферат, добавлен 25.09.2013Виявлення антропологічної, епістемологічної, гносеологічної і методологічної ролі категорії істини у розвитку гуманітарного знання. Специфіка функціонування істини в правовому і соціокультурному просторі. Пізнання людини як особлива гуманітарна проблема.
автореферат, добавлен 20.07.2015Узагальнення суперечливих процесів та тенденцій у сучасній епістемології. Аналіз трансформації поглядів на розуміння процесів концептуалізації в контексті впливу різноманітних чинників, які зумовлюють процес пізнання. Людиномірність цього процесу.
автореферат, добавлен 24.06.2014Форми пізнання всезагальних основ буття: універсалізм і субстанціоналізм. Основні ідеї позитивізму та герменевтики. Неокантіантво: концепції методів наукового пізнання. Методологічні концепції прагматизму. Проблеми пізнання у контексті феноменології.
контрольная работа, добавлен 06.08.2017Предмет, категорії та історія розвитку релігієзнавства як галузі філософського знання. Роль науки як засобу пізнання. Основні історичні етапи розвитку вільнодумства, його гносеологічні джерела та соціальні потреби. Закономірності розвитку вільнодумства.
реферат, добавлен 02.11.2014Наукове теоретичне пізнання як різновид раціонального мислення, дослідження явищ природи та суспільства. Види та етапи теоретичного пізнання, постановка проблеми та висування гіпотези. Конкретизація методів мислення за загальнонауковими методами.
реферат, добавлен 01.12.2012Становлення, утвердження біографістики як повноправної форми історико-філософського пізнання, що має свої стратегії, принципи, методики. Тенденції та віхи у розвитку уявлень щодо біографічних складових історії філософії від античності до наших днів.
автореферат, добавлен 30.07.2015Особливості викладання філософсько-методологічих дисциплін, які дають можливість досліджувати теорію пізнання та його будову. Представлено міркування над людським знанням через постаті відомих філософів та запропоновано пояснення цілей і методів науки.
статья, добавлен 06.12.2022Логіко-історичний аналіз поняття та концепцій соціальної утопії. Специфіка утопії як форми соціального пізнання й духовно-практичного освоєння світу, її співвідношення з наукою і соціальною міфологією. Соціальні функції утопії в переламно-кризові періоди.
автореферат, добавлен 14.09.2013Аналіз ґенези та еволюції категорії "річ" (res) як первинної цеглини реальності, тобто буття в європейській континентальній філософській традиції. Обґрунтування тези про те, що саме вона відіграла визначну роль у формуванні європейської метафізики.
статья, добавлен 29.01.2017Аналіз генези та еволюції категорії "річ" в європейській континентальній філософській традиції. З’ясовування семантики терміна річ у діалогах Платона, Аврелія Августина, Лоренцо Валла та Аристотеля. Застування метафізиці на початку XVIII сторіччя.
статья, добавлен 04.03.2019Наукове пізнання як цілеспрямований процес, що вирішує чітко визначені пізнавальні завдання, що визначаються цілями пізнання, його форми, засоби, методи та компоненти. Методи емпіричного й теоретичного рівня наукового та стихійно-емпіричного пізнання.
контрольная работа, добавлен 05.10.2009Біофілософія як форма світоглядно-аксіологічного та науково-теоретичного осмислення живого в постнекласичній науці. Визначення суттєвих моментів розуміння аксіологічних аспектів наукового пізнання на підставі аналізу сучасних філософських поглядів.
автореферат, добавлен 15.07.2014Етапи розвитку європейського класичного мислення. Особливості системи знань про фундаментальні принципи буття й пізнання світу в період Нового часу. Сутність раціоналізму й емпіризму у філософії XVII-XIX ст. Тенденції пізнання епохи просвітництва.
контрольная работа, добавлен 25.10.2015- 49. Наукове пізнання
Форми і методи наукового пізнання, його рівні: емпірічний та теоретичний. Формування і розвиток знань. Інтуїція як важливий фактор творчої свідомості, її структура та форми. Розуміння як процес духовно-практичного та пізнавального освоєння дійсності.
контрольная работа, добавлен 26.08.2013 Основна філософія, як мудрість та форма суспільної свідомості. Альтернативні способи осмислення проблем буття. Особливості діалектики і метафізики. Характеристика світогляду, науки, релігії та права. Процес пізнання зміни розвитку та всього сутнісного.
реферат, добавлен 26.02.2015