Внутрішня форма як категорія філософсько-гуманітарного пізнання
Дослідження концепцій внутрішньої форми, які представлені в європейській філософській думці. Етапи розвитку і когнітивна природа поняття. Осмислення категорії у якості елемента процесів символізації, засобу інтерпретації та "діалогічної" моделі пізнання.
Подобные документы
Історико-філософський огляд різноманітних інтерпретацій віртуального, які існували у філософській і соціальній думці в минулому і мають певні конотації із сучасним аналізом процесів віртуалізації суспільства та створення віртуальної реальності.
статья, добавлен 11.07.2022Аналіз основних параметрів концепції "проліферації". Смисл раціонального пізнання по П. Фейєрабенду. Методологічні правила і норми сучасного атомізму. Принцип "спонтанності" австрійського мислителя Ф. фон Гайєка. Кумулятивістська модель розвитку науки.
статья, добавлен 31.05.2018Необхідність сутнісного розрізнення між філософією й теологією Марітеном. Дослідження неосяжної величі та незбагненності найвищого, містичного рівня пізнання в інтерпретації Марітена Ю.Т. Характеристика фізико-математичного та спекулятивного знання.
статья, добавлен 16.06.2024- 104. Феномен творчості: трансформація смислових вимірів в європейській історико-філософській традиції
Категоріально-дефінітивне осмислення поняття "творчість" в історико-філософській перспективі. Зміст феномену творчості як іманентно-духовного виміру людського буття, світоглядні детермінанти прояву та значення у самоздійсненні й самоствердженні особи.
автореферат, добавлен 13.08.2015 - 105. Філософія історії
Основні етапи становлення сучасної філософії історії. Проблеми утворення теоретичної моделі історичного процесу та його сенсу в християнській філософії. Концепція кругооберту локальних цивілізацій. Характеристика методів історичного пізнання минулого.
реферат, добавлен 18.09.2010 Визначення терміну "ідентифікація". Особливості застосування методу ідентифікації у біології, математиці, хімії, психології, криміналістиці. Соціальна актуалізація процесів ідентифікації, її аналіз. Структура ідентифікації як методу соціального пізнання.
статья, добавлен 21.09.2016Обґрунтування специфіки спроб оновлення філософії у постмодерністському дискурсі. Дослідження історичного та філософського аналізу інваріантів постановки проблеми завершення процесу пізнання. Огляд концепцій, спрямованих на перетворення філософії.
автореферат, добавлен 26.09.2013Базові поняття філософії історичного пізнання — історичної дійсності та історичного факту — у світлі філософсько-методологічних ідей Л. Вітгенштейна. Проект "некласичної історіографії" польського історика В. Вжосека як ціннісний вимір історичної оповіді.
статья, добавлен 06.05.2019Методологія наукових досліджень: історичний аспект, принципи, рівні пізнання (теоретичний, емпіричний). Дедукція й індукція – найважливіші способи теоретичних досліджень, експеримент – емпіричних. Сутність, мета, функції, етапи наукового експерименту.
реферат, добавлен 01.12.2014Аналіз розуму в персоналістичному вченні Ч.С. Бартніка як структури особи, що обумовлює процес пізнання, який бере початок в особі, виражає її, реалізує і співвідносить із дійсністю. Реальність дійсності як передумова способу пізнання, його прояву і суті.
статья, добавлен 15.05.2018Філософсько-методологічний аналіз концепту "складність" та розгляд проблематичності єдиного визначення цього терміну через багатоманітність його смислів в різних контекстах застосування. Проблеми, що виникають під час дослідження терміну "складність".
статья, добавлен 08.01.2019Аналіз суті пізнання - процесу цілеспрямованого, активного відображення дійсності в свідомості людини, зумовленого суспільно-історичною практикою людства. Відчуття, сприйняття, уявлення, чуттєве відображення, мислення, судження, як основні форми пізнання.
реферат, добавлен 23.07.2011- 113. Філософсько-наукові засади ноосферного пізнання в методологічній системі ноонаукового зросту знань
Створення методологічного підґрунтя для розвитку ноосферного світорозуміння, ноосферного типу наукової раціональності та з’єднання онтології, гносеології в епістемології науки в єдину науково-пізнавальну реальність. Головні складові ноосферного пізнання.
статья, добавлен 11.01.2023 Визначення методології, методики, методу. Особливості становлення та розуміння логіки як "другої" методології. Логічне пізнання дійсності. Усвідомлення логіки як методології пізнання державно-правових явищ і процесів. Діалектична логіка, логічні прийоми.
статья, добавлен 28.08.2016Створення системи пізнання, яка розкриває зв’язки між порізненими числами, звуками, словами і кольорами як головними умовами прогресивного розвитку людства. Організація вищих, середніх і нижчих засобів пізнання як поєднання органічного і духовного буття.
статья, добавлен 01.12.2018Аналіз істинності і правильності міркування в логіці. Зміст мисленої, природної, штучної і формалізованої мови. Етапи розвитку пізнання. Відбиття дійсності думок людей у формі умовиводів. Судження, як характер відображення предметів і явищ реальності.
контрольная работа, добавлен 26.07.2015Соціальна ідентифікація як спосіб пізнання. Соціальна роль людини як елемента соціальних систем. Зміст поняття "ідентифікація особистості". Ідентифікація особистості як об'єкт соціологічного аналізу, основні течії та підходи до вивчення ідентифікації.
реферат, добавлен 27.03.2011Виявлення особливостей філософсько-методологічних підходів до визначення соціогуманітарної категорії "повсякдення" та розвитку дискусії її осмислення. Розгляд ґенези поняття "повсякденне життя" як об’єкта феноменології, структуралізму та екзистенціалізму.
статья, добавлен 28.09.2023Аналіз системи методів та форм, засобів та видів наукового пізнання та застосування наукової методології. Особливості третього метатеоретичного рівня пізнання та його важливість для сучасних досліджень. Функції опису, пояснення, розуміння, передбачення.
статья, добавлен 24.05.2020Особливості та структура емпіричного дослідження. Наукове пізнання як система знання. Збір, систематизація та узагальнення фактів, поняття "факт". Різниця між даними спостереження і емпіричними фактами. Аналіз систематичних і випадкових спостережень.
реферат, добавлен 27.11.2013Історичний екскурс у розв’язання проблем людини, сутність антропологізації та її значення для історичного пізнання. Характеристика розвитку філософського знання, системне вивчення й обґрунтування сутності людського буття та людської індивідуальності.
статья, добавлен 04.03.2019Перші філософські визначення матерії, що даються через узагальнення її побутового розуміння. Розкриття Декартом змісту поняття матерії за допомогою категорій: субстанції, атрибута і аксиденсу. Спосіб і форми існування матерії. Методи наукового пізнання.
реферат, добавлен 14.12.2014Розкриття ґенези поняття "праксеологія". Визначення еволюції її становлення як науки. Характеристика витоків праксеології конфлікту як окремого напрямку наукового пізнання. Уточнення даного поняття при формуванні правосвідомості в сучасному суспільстві.
статья, добавлен 01.02.2018Структура наукового пізнання. Наукові методи емпіричного дослідження: спостереження, опис, вимірювання, найпростіший вид експерименту та вимірювальний або кількісний експеримент. Методи пізнавальної активності, їх роль в практичній діяльності суспільства.
задача, добавлен 27.05.2014Основні ознаки "сродної праці" як однієї з ключових філософських концепцій Г. Сковороди, її вплив на формування особистості. Теологічні, соціологічні, містичні, релігійні ідеї концепції. Аналіз поняття щастя, пізнання внутрішньої сутності і духовності.
статья, добавлен 20.04.2016