Верифікація істинних висловлювань: логіка, критерії, аргументи
Аналіз принципу верифікації, який виступає критерієм осмислення і аргументом в доказах істинності наукового знання. Відмінність між емпіризмом і метафізикою. Історія формування принципу верифікації, його розробка в якості аргументу перевірки істинності.
Подобные документы
Зміст і сутнісні характеристики поняття історицизму в західному варіанті філософування, специфіка його еволюції. Аспекти критичної інтенції постмодерністської філософії. Нові тенденції у переосмисленні принципу історизму в сучасній історіографії.
автореферат, добавлен 27.09.2013Уточнення поняття неявного знання з урахуванням сучасних філософсько-методологічних концепцій. Розкриття природи та виявлення особливостей феномена особистісного неявного знання і визначення його ролі в процесі наукового пізнання в сучасної епістемології.
автореферат, добавлен 17.09.2013Етимологія поняття ідентифікації. Комплексний аналіз складнопідрядних речень зі сполукою вказівного займенника й опорного слова або його аналогом, що виражають відношення ідентифікації. Спільні семантичні ознаки всіх дефініцій, поняття тотожності та ін.
статья, добавлен 29.10.2017- 54. Основні моделі раціональної справедливості в сучасному контрактуалістичному філософському дискурсі
Сутність проблеми раціональної справедливості в аспекті ідеї суспільної угоди. Зв’язок та відмінність між теоріями суспільної угоди Дж. Ролза і Д. Готьє. Осмислення принципів вільного досягнення справжньої згоди, що конституюється силою кращого аргументу.
статья, добавлен 08.10.2018 - 55. Основи філософії
Світогляд, його структура та функції. Співвідношення світогляду та філософії. Специфіка філософського знання. Метафізичний метод, його історична зумовленість. Сфери буття та їх особливості. Матерія як філософська категорія, її відмінність від субстанції.
шпаргалка, добавлен 25.09.2017 Принцип верховенства права має особливу значущість, через то що він передбачає рівність усіх перед законом та неминуче покарання для тих, хто його порушив. Тема появи та становлення даного принципу є актуальною в умовах сучасних викликів та загроз.
статья, добавлен 28.04.2024Наука як один із багатьох елементів сукупного знання, накопиченого людством. Легітимація і канонізація найбільш респектабельного знання. Виявлення корелятивної залежності та функціональної несумісності різних типів знання як важливе завдання філософії.
статья, добавлен 04.02.2017Аналіз проблеми співвідношення природничого і соціогуманітарного знання мислителями різних напрямків зарубіжної і вітчизняної філософії. Особливості уявлень про каузальність на різних етапах розвитку науки. Методологічні моделі структури наукового знання.
автореферат, добавлен 16.10.2013Обґрунтування можливості застосування індукції як базового методу. Залучення у якості допоміжних методів теорії індуктивного виводу та імовірнісної логіки. Оцінка актуальності використання індукції для сучасної логіки та філософії як наукового методу.
статья, добавлен 01.12.2017Методологічні, концептуальні інтерпретації соціального знання в сучасному суспільствознавстві. Природа соціального знання, його відмітні риси. Нормативно-регулятивний потенціал соціального знання. Аналіз ролі соціального знання в аксіосфері суспільства.
автореферат, добавлен 29.10.2013- 61. Історія логіки
Загальний характер середньовічної логіки, періоди її розвитку: старе мистецтво, нове мистецтво, логіка сучасних. Логіка Боеція та Абеляра. Тенденції до математизації філософії, рух до схоластики та формалізації. Особливості течій реалізму та номіналізму.
реферат, добавлен 30.03.2014 Огляд центральної тези Андерсона, що догматичну дрімоту Канта перервала критика Г’юмом метафізики в "Дослідженні про людське розуміння", а саме його критика раціоналістичного принципу достатньої підстави, що закладає підвалини доведень існування Бога.
статья, добавлен 22.05.2022Дослідження довели, що неусвідомлені складові пізнання можуть суттєво впливати на хід та результати пізнавальної роботи науковців. Одним з елементів неусвідомленої когнітивності є неявні знання, які приймають участь в процесі наукового дослідження.
статья, добавлен 09.09.2024Арістотель як засновник логічного знання. Характеристика етапів науки логіки. Дослідження системи об'єктивного ідеалізму Платона. Антична та середньовічна логіка. Тотожність законів буття і мислення. Наука про виведення знання дедуктивним способом.
реферат, добавлен 26.11.2016Дослідження різноманітних підходів до проблеми співвідношення природничого та соціогуманітарного знання, їх можливостей у контексті сучасної постнекласичної філософії. Аналіз моделей наукового знання та універсальність виявлення їх спільних рис.
автореферат, добавлен 27.08.2014Аналіз п'яти основних ступенів розвитку: ступені невизначеного, визначеного, наявного, реального і дійсного буття. Основні їх ознаки. Обґрунтування тези, що логіка Гегеля і логіка "Капіталу" Маркса є крайнощі, які однобічно відображають дійсність.
статья, добавлен 30.08.2016Досліджено культуру як багатогранне соціальне явище. Шляхом залучення методологічних стратегій філософського та історичного наукового знання обґрунтовано головні методологічні засади осмислення феномена людини в історико-культурологічному дослідженні.
статья, добавлен 09.01.2019Аналіз проблем сучасного суспільства, які стосуються взаємозв’язку науки і свободи з позиції людиновимірності. Суть ціннісної нейтральності природничих наук, їхньої неупередженості і об'єктивності. Основні ціннісні критерії сучасного наукового знання.
статья, добавлен 20.08.2021Огляд центральної тези Андерсона, що догматичну дрімоту Канта перервала критика Г’юмом метафізики в "Дослідженні про людське розуміння", а саме його критика раціоналістичного принципу підстави, що закладає підвалини догматичних доведень існування Бога.
статья, добавлен 30.07.2021Особливості наукового доробку українських логіків досліджуваного періоду та класифікація основних напрямів у вітчизняній науці. Аналіз і оцінка місця та ролі математичної логіки в науково-педагогічному доробку українських вчених. Специфіка психологізму.
автореферат, добавлен 29.09.2014Виявлення тенденцій зміни тематики наукового дискурсу і проблематичності зв’язків природничих наук з науками про дух, спроби емансипації спеціальних галузей наук. Специфіка підходів Г.І. Челпанова і Б.О. Кістяківського до філософського і наукового знання.
статья, добавлен 16.09.2024- 72. Аналіз знання як стратегічного ресурсу трансформації суспільства (світоглядно-методологічний аспект)
Осмислення та виокремлення знання як стратегічного ресурсу трансформації суспільства та його ролі в забезпеченні інноваційного соціального прогресу, включаючи розвиток людини з врахуванням запитів соціальних перетворень, що відбуваються в Україні.
автореферат, добавлен 26.09.2013 Аналіз феномену забороненого антропологічного знання на протязі епохи Модерну, його популярність. Виявлення різних форм мистецтва, які актуалізують темне знання, інформують, застерігають і вчать сучасну людину контролювати свій потяг до забороненого.
статья, добавлен 09.01.2019Аналіз проблем референції та концептуальності знання, їх ролі в еволюції епістемології XIX-ХХ ст. Ефективність застосування методологічного принципу плюралізму для побудови нерепресивної конструктивістської епістемології та конструктивістської онтології.
автореферат, добавлен 25.04.2014Історико-філософський та компаративістський аналіз проблеми взаємозв`язку логіки і філософії на традиційному та сучасному етапах розвитку логічного знання, на підставі якого виділяються дві основні парадигми щодо вирішення досліджуваної проблеми.
автореферат, добавлен 04.03.2014