Верифікація істинних висловлювань: логіка, критерії, аргументи
Аналіз принципу верифікації, який виступає критерієм осмислення і аргументом в доказах істинності наукового знання. Відмінність між емпіризмом і метафізикою. Історія формування принципу верифікації, його розробка в якості аргументу перевірки істинності.
Подобные документы
Проблема плюралізму наукового пошуку в епістемології методологічного анархізму П. Фейєрабенда. Принцип "проліферації" і аналіз аргументів мови і метафори у визначенні раціональних смислів пізнання в контексті традицій культурно-інтелектуальної діяльності.
статья, добавлен 06.03.2018Методологічні можливості потенціалістичного розуміння цінності, сфера його теоретичного та практичного застосування в наукознавстві. Світоглядно-смислопороджуюча роль аксіологічного потенціалізму в конструюванні сучасної загальнонаукової картини світу.
автореферат, добавлен 27.09.2013Історія розвитку логіки як науки, розробка дедуктивної логіки Декартом і Лейбніцом. Значення деонтичної логіки для правознавства, використання в ній математичних методів вичислення. Закони і форми, прийоми і операції мислення як основний предмет логіки.
контрольная работа, добавлен 30.03.2009Проблема глобальної свідомості як одної з найважливіших компонентів глобалізації, що презентує ще одну форму осмислення сучасних процесів. Критерії даного явища - глобальна самоідентифікація та громадська думка, а також його раціональний зміст і роль.
статья, добавлен 11.04.2018Приведення багатоманіття соціально-психологічних практик, способів опанування світу до можливої єдності (принципу суперечливості) психологічного дискурсу з філософським. Реалізація діалектичного принципу суперечливості в ситуації кризи особистості.
статья, добавлен 04.12.2023Аналіз політичних, церковних і соціально-економічних змін останніх півтора десятиліття в Україні. Демократизація українського суспільства, утвердження свободи совісті. Релігійне розуміння принципу свободи віросповідань. Головна трагедія лібералізму.
реферат, добавлен 24.05.2017Аналіз ціннісного потенціалу наукового пізнання. Визначення внутрішніх цінностей "науки задля науки", а також її соціального призначення та оцінки. Необхідність подальшої філософської рефлексії щодо аксіологічного потенціалу наукового пізнання загалом.
статья, добавлен 07.10.2021Специфіка еволюції історизму на різних етапах розвитку класичної західноєвропейської та марксистської філософської думки. Аспекти критичної інтенції постмодерністської філософії в її ставленні до історизму. Тенденції у переосмисленні принципу історизму.
автореферат, добавлен 15.07.2014Характеристика соціального аспекту категорій як основних засобів виникнення знання та перетворення його на наукове. Теоретичне переосмислення знання в усіх його формах на рівні соціально-філософського узагальнення і в руслі сучасних соціальних тенденцій.
статья, добавлен 07.10.2018- 110. Логічний доказ
Значення, структура, види та закони доказу. Логічна операція обґрунтування істинності якого-небудь судження. Сутність та загальна схема дії закону: тотожності, суперечності, протиріччя, виключеного третього, достатньої підстави та логічного доказу.
реферат, добавлен 25.11.2013 Практика застосування функціонального підходу в логіці. Висловлювання, що виражають судження. Аргументи для предикату та квантора. Мова як засіб пізнання логіки як науки. Залежність промови від місця її проголошення. Субстанціональна ознака промови.
реферат, добавлен 16.07.2017Аналіз гегелівської логіки стосовно його вчення про право. Особливі і характерні риси гегелівської філософії. Поняття права, що розглядається Гегелем через суб’єктивність, об’єктивність і ідею. Буття як сутність, його риси та зміст, трактування.
статья, добавлен 27.09.2013Аналіз сфери позанаукового знання, міфології, релігії та езотеричного знання. Донаукове, класичне наукове та холістичне постнаукове типи знання. Застосування теоретико-системної методології у вигляді параметричної загальної теорії систем А.І. Уйомова.
автореферат, добавлен 30.10.2013Сутність судження як форми мислення та їх види за кількістю та якістю. Розподілення термінів у категоричних судженнях. Графічне зображення між обсягами суб’єкта в різних судженнях. Визначення їх істинності й хибності за допомогою логічного квадрата.
контрольная работа, добавлен 06.07.2009Зміст філософської системи гносеологічного оптимізму Г. Лейбніца, її відмінність від концептуальних підходів інших новочасних філософів. Обґрунтування принципу нескінченності пізнавального процесу. Роль розуму та віри у пізнанні істини і сутності буття.
статья, добавлен 22.07.2013Виявлення мотивів та значення появи філософії ірраціоналізму. Зміна підходу до предметної сфери, принципів пізнання і визначення критеріїв істинності. Виявлення специфіки і значення ірраціоналістичного підходу в осмисленні можливостей мислення.
статья, добавлен 11.07.2018Місце індукції у процесі обгрунтування наукових теорій. Можливість застосування індукції як базового методу та залучення у якості допоміжних методів теорію індуктивного виводу та імовірнісної логіки. Побудова імовірнісного числення для гіпотези.
статья, добавлен 23.07.2017Розвиток теоретичного наукового знання у вітчизняному освітньому просторі. Швидкий розвиток економіки, централізація і налагодження міжнародних контактів. Розвиток експериментальної дослідної науки. Філософська освіта у Києво-Могилянській академії.
статья, добавлен 13.09.2016Основные положения концепции Э. Фромма, который был одним из первых философов, рассматривающих такие категории, как обладание и бытие в социально-психологическом и философском аспектах. Особенности существования по принципу Бытия и по принципу Обладания.
контрольная работа, добавлен 27.02.2013Співвідношення понять "наукове" і "позанаукове" знання з погляду становлення самої проблеми. Перехід від позиції наївного раціоналізму, що відстоював безальтернативність наукового знання, до позиції нового образу пізнання. Позитивне ставлення до знань.
статья, добавлен 08.10.2018Логіка як сфера наукового пізнання, галузі та особливості використання її принципів. Сутність та зміст основних законів логіки: тотожності, суперечності, виключеного третього, достатньої підстави. Використання законів логіки в науці, повсякденному житті.
контрольная работа, добавлен 08.12.2010Сутність некласичного осмислення поняття "істини", його парадоксально-неоднозначного варіанту, який пропонує постмодернізм. Акцент на невкоріненості, релятивності всього, що стосується істини. Дослідження поверхневих постмодерністських концепцій істини.
статья, добавлен 02.02.2019Дослідження розвитку людини, її духовного світу в суспільствах перехідного типу як одна із актуальних проблем, що постала перед вітчизняним суспільствознавством. Особливості пошуків подібності історичного знання та природничо-наукового пізнання.
статья, добавлен 26.01.2023Характерні риси та структура сучасного екологічного знання як певної системи. Особливості співвідношення раціонального та ірраціонального в структурі екологічного знання. Визначення функціональних можливостей екологічного стилю мислення в сучасній науці.
автореферат, добавлен 07.03.2014Сутнісні риси раціональності. Аналіз історичних типів наукової раціональності, причини їх виникнення. Епістемологічний аналіз форм позанаукового знання. Моделі раціональності в позанауковому знанні. Можливість трансформації стилю наукового мислення.
автореферат, добавлен 29.10.2013