Соціокультурний статус астрології
Астрологія – складний культурний феномен зі своїм концептуальним апаратом. Синтез наукового й ненаукового знання, спираючись як на раціональні, так і на нераціональні форми мислення. Структуруюча функція астрології, наслідки зловживання її технологіями.
Подобные документы
Сутність та атрибути феномена глокалізації. Засади соціально-філософського аналізу феномена глокалізації. Особливості українського контексту проблеми взаємозв’язку глобального і локального. Детермінанти оптимізації українського формату глокалізації.
автореферат, добавлен 14.07.2015- 52. Форми мислення
Процес опосередкованого й узагальненого відображення у мозку людини предметів об'єктивної дійсності в їх істотних властивостях, зв'язках і відношеннях. Поняття, судження, умовивід як форми абстрактного мислення. Типи відношень між сумісними поняттями.
реферат, добавлен 19.02.2014 Специфіка гносеологічних засад і соціокультурні детермінанти процесу становлення ідеї науковості гуманітарного знання. Особливості і характеристика трансформації основних епістемних критеріїв науковості в структурі гуманітарного пізнання та знання.
автореферат, добавлен 14.10.2015Філософський аналіз конструктивізму як методології науки. Концептуальні розбіжності трактування наукового пізнання посткласичною та постнекласичною раціональностями. Критика релятивістського трактування істинного знання як загрози наукового дискурсу.
статья, добавлен 28.09.2022Розробка соціально-філософської концепції біографії як соціокультурного феномена. Специфіка соціально-філософського аналізу феномена біографії, що передбачає розгляд біографічного та автобіографічного досвіду і традицій як соціокультурного буття.
автореферат, добавлен 14.08.2015Дослідження соціогуманітарного і природничого наукового знання як центральна проблема у філософський творчості К. Поппера. Осмислення епістемології, пошук джерел наукового знання в історично-антропологічному аспекті концепцій філософії науки К. Поппера.
статья, добавлен 06.03.2019Співвідношення понять "наукове" і "позанаукове" знання з погляду становлення самої проблеми. Перехід від позиції наївного раціоналізму, що відстоював безальтернативність наукового знання, до позиції нового образу пізнання. Позитивне ставлення до знань.
статья, добавлен 08.10.2018Культурологічний аналіз культурної динаміки як процесу зміни ціннісних орієнтацій під впливом девіантного мислення. Типи девіантного мислення. Антропологічний та філософський аналіз культурних "вибухів", еволюційних процесів в європейській культурі.
автореферат, добавлен 31.01.2014Феномен інтелектуальної спільноти у якості методологічної основи культурно-онтологічних та типологічних досліджень у межах філософії культури. Підхід Р Коллінза у дослідженні інтелектуальних спільнот сучасному постнекласичному стану наукового знання.
статья, добавлен 19.01.2023Опис реального світу через збагачення структурою метафізичних переваг і богословських інструкцій. Характеристика розуміння інтенсивності процесу розвитку свободи мислення в середньовічному теолого-метафізичному світогляді й релігійній онтології.
статья, добавлен 05.04.2018Поняття про мислення та його відмінності від відчуття, сприйняття та уявлення. Поняття терміну "культура мислення". Предмет логіки: абстрактне мислення та його характерні особливості. Істинність і правильність, поняття про форми і закони мислення.
реферат, добавлен 31.03.2015Дослідження розвитку людини, її духовного світу в суспільствах перехідного типу як одна із актуальних проблем, що постала перед вітчизняним суспільствознавством. Особливості пошуків подібності історичного знання та природничо-наукового пізнання.
статья, добавлен 26.01.2023Реконструкція пізнавальних принципів, ціннісних орієнтацій систем знання, технологій і культури світової цивілізації. Загальне, особливе, несумірне генезису культурних кодів конфуціанського, буддійського, індуського, ісламського, християнського регіонів.
автореферат, добавлен 07.08.2014Характеристика екологічної ситуації в Україні та стратегія її розвитку у XXI ст. Аналіз гносеологічних особливостей постнекласичної науки та їх вплив на екологізацію наукового знання. Зміни у соціокультурних та духовних пріоритетах екологічного виховання.
автореферат, добавлен 22.06.2014Мислення як процес опосередкування та узагальнення відображення дійсності під час її аналізу й синтезу, що виникає на основі практичної діяльності й досвіду. Аналіз умов задачі. Індуктивний та дедуктивний умовивід. Індивідуальні відмінності в мисленні.
реферат, добавлен 23.04.2016Характеристика проблеми комп’ютеризації за новими технологіями. Аналіз трансформації соціального мислення в суспільстві. Зміна конфігурації громадянської пам’яті під дією віртуальної реальності. Особливість перетворення глобальної інформаційної системи.
автореферат, добавлен 24.07.2014Проблеми мислення в контексті духовного освоєння соціокультурної дійсності. Розуміння предмета пізнання в процесі інтерпретації. Аналіз символічних форм соціальної реальності. Особливості мисленнєвої діяльності, спрямованої на символічний універсум.
статья, добавлен 15.12.2017Особливості постнекласичного наукового дискурсу, згідно з яким розглядається наукове та релігійне знання як спрощена мислинєва конструкція значно більш складної об’єктивної реальності. Розуміння християнського віровчення та його історичного розвитку.
статья, добавлен 12.05.2024Аналіз-синтез як форма людського мислення. Роль індукції в емпіричному пізнанні. Спосіб міркування, заснований на виведенні наслідків-висновків з гіпотез. Оцінка ймовірності узагальнень, пошук критеріїв обґрунтування гіпотез, встановлення достовірності.
реферат, добавлен 14.05.2012Поняття пізнання та його види. Сутність людського пізнання, його можливості, рівні, форми, ознаки достовірності. Що штовхає людину до пізнання. Проблема істини в пізнанні. Істина та якісні характеристики знання. Методи і форми наукового пізнання.
реферат, добавлен 19.03.2015Філософське мислення та його специфіка. Історичні форми постановки основного питання філософії. Форми діяльності людини. Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу. Ідеологія та утопія як форми організації соціуму. Основні рівні буття.
шпаргалка, добавлен 09.04.2012Здійснення розгляду аспектів взаємозв'язку життєво-досвідного знання з науково-емпіричним і науково-теоретичним дослідженням. Аналіз даного взаємозв'язку не тільки як необхідного і важливого компоненту наукового знання, але й складного соціального явища.
статья, добавлен 08.04.2019Проаналізовано феномен науки як системоутворюючий елемент людської екзистенції. Охарактеризовано взаємозв’язок наукового прогресу та його впливу на соціокультурну ситуацію в суспільстві в контексті формування наукою світоглядних установок суб’єкта.
статья, добавлен 12.07.2022Виявлення основних філософських стратегій розвитку інтелекту, мислення в процесах когнітивності. Актуальність питання про філософський і освітній статус концепції когнітивності, в контексті якої визначають можливості інтелекту і діяльності мислення.
статья, добавлен 02.11.2018Аналіз проблеми співвідношення природничого і соціогуманітарного знання мислителями різних напрямків зарубіжної і вітчизняної філософії. Особливості уявлень про каузальність на різних етапах розвитку науки. Методологічні моделі структури наукового знання.
автореферат, добавлен 16.10.2013