Соціокультурний статус астрології
Астрологія – складний культурний феномен зі своїм концептуальним апаратом. Синтез наукового й ненаукового знання, спираючись як на раціональні, так і на нераціональні форми мислення. Структуруюча функція астрології, наслідки зловживання її технологіями.
Подобные документы
- 76. Герменевтичне коло нормативної структури науки: між професійним етосом і екзистенційним досвідом
Герменевтичний сенс питань нормативної структури науки в філософії ХХ-ХХІ ст. Методологічні та етичні норми наукового мислення з точки зору герменевтики онтології Гадамера. Цитати відомих вчених, які доводять релігійні витоки наукового світогляду.
статья, добавлен 02.03.2018 Філософська концепція знання як цілісної інтелектуальної форми, що репрезентує буття для свідомості. Особливості становища людини в світі. Вивчення компонентів знання в його зв’язках із пізнавальними процесами. Універсум людського бачення дійсності.
автореферат, добавлен 15.07.2014Закономірності функціонування й розвитку, позитивні й негативні наслідки реалізації мультикультурних практик у полікультурному суспільстві. Характеристики вітчизняного мультикультурного суспільства і напрями реалізації мультикультурних програм в Україні.
автореферат, добавлен 29.09.2018Рушійні сили пізнавального процесу. Основні особливості мислення суб'єкта, що пізнає, у науковому і художньому пізнанні. Характер взаємодії і взаємодоповнення наукового і художнього пізнання. Роль художньо-образного мислення в пізнавальній діяльності.
автореферат, добавлен 29.09.2013Розкриття світоглядного змісту концепції самоорганізованої критичності. Аналіз особливостей її практичних імплікацій. Дослідження ґенези методологічних засад нелінійних підходів наукового пізнання та природознавства. Значення парадигми мислення для науки.
автореферат, добавлен 20.07.2015Сутність, природа, умови та форми прояву тероризму як виду соціального конфлікту в умовах глобалізації. Види тероризму та їх класифікація. Фактори, що обумовлюють ескалацію терористичної діяльності, її зв'язок з новими інформаційними технологіями.
автореферат, добавлен 26.09.2015Соціокультурна обумовленість понять "фундаментальне" та "прикладне". Фундаментальне і прикладне знання як складова частина науки, через яку здійснюється опредметнення результатів наукових досліджень, та способи його включення в культуру суспільства.
автореферат, добавлен 14.09.2013Вплив розвитку техніки і технологій на людину, на характер її мислення і міжособистісних стосунків. Втрата духовності й людяності у взаємовідносинах та спілкуванні як наслідки технократизму мислення. Прищеплення учням загальнолюдських життєвих цінностей.
статья, добавлен 08.05.2018Автор зазначає, що для розуміння процесів розвитку сучасного знання важливо враховувати поняття когнітивної складності. Показано, що істинне знання адекватне складному мисленню, яке допомагає усвідомити соціально-економічну та культурну реальність.
статья, добавлен 21.05.2023Деконструкція найбільш поширеного підходу до критичного мислення як форми участі та політичної дискусії. З’ясування специфіки критичного мислення сучасного соціального (політичного) суб’єкта в контексті понять "свобода совісті", "автономія особистості".
статья, добавлен 02.10.2022Визначення відмінного та спільного між поняттями "свідомість", "мислення" та "абстрактне мислення". Умови формування інформації про предмет. Характерні риси уявлення та чуттєвого пізнання. Сутність логічної форми. Механізм утворення умовиводів.
реферат, добавлен 13.07.2017Наука як соціокультурна діяльність, направлена на виявлення об'єктивних законів дійсності. Філосфсько-методологічна рефлексія над розвитком науково-теоретичного знання, критичний аналіз його змісту і методів пізнання, боротьба з псевдонауковими теоріями.
реферат, добавлен 03.02.2013Місце логіки у системі наук. Розуміння форми думки. Мислення як предмет логіки. Форми думки, предмет логіки. Поняття, найпростіші форми теоретичного пізнання та мислення. Види понять за обсягом та змістом. Характер зв’язку між обсягом і змістом поняття.
реферат, добавлен 15.04.2017Аналіз наукового статусу поняття художнього мислення і концепту цього феномена як образної стратегії людського мислення, необхідність виокремлення його самостійних видів. Основні детермінанти існування, пізнавальні та творчі можливості його різновидів.
статья, добавлен 08.02.2019Принципи співвідношення герменевтичної процедури та інтерпретації в процесі трансформації фундаментального й прикладного інструментального знання. Роль останнього в сучасних інформаційних технологіях. Підходи до встановлення даного співвідношення.
автореферат, добавлен 28.08.2015Теоретичні витоки і засади феміністської епістемології. Її значеннєва спадкоємність із постпозитивізмом, соціологією знання, постмодерністською теорією. Евристичні можливості феміністського мислення. Постнекласичний етап у розвитку методології науки.
автореферат, добавлен 31.01.2014Дослідження різноманітних підходів до проблеми співвідношення природничого та соціогуманітарного знання, їх можливостей у контексті сучасної постнекласичної філософії. Аналіз моделей наукового знання та універсальність виявлення їх спільних рис.
автореферат, добавлен 27.08.2014Аналіз культурної динаміки як процесу зміни ціннісних орієнтацій. Роль девіантного мислення і його типів, антропологічний, філософський аналіз культурних "вибухів", еволюційних процесів в європейській культурі протягом двох з половиною тисячоліть.
автореферат, добавлен 14.09.2013Аналіз дослідження сучасних наукознавчих інтерпретаціях явища неодетермінізму та узагальнення результатів вивчення науковцями нелінійних процесів самоорганізації складних систем. Характеристика феномену так званого "нелінійного мислення" у науці.
статья, добавлен 17.07.2022Логіка як наука про форми і закони правильного мислення. Сучасна логіка, засновником якої був Г. Лейбниць, її суттєві різниця від традиційної, основи якої заклав Арістотель. Предмети логіки як філософської науки. Основні властивості абстрактного мислення.
реферат, добавлен 17.05.2016Дослідження впливу електронних та цифрових медіа на життя сучасного соціуму, формування нової медіареальності. Аналіз проявів медіафілософії в соціокультурному середовищі західної цивілізації. Місце теорії комунікації в структурі філософського знання.
статья, добавлен 04.03.2019Аналіз ціннісного потенціалу наукового пізнання. Визначення внутрішніх цінностей "науки задля науки", а також її соціального призначення та оцінки. Необхідність подальшої філософської рефлексії щодо аксіологічного потенціалу наукового пізнання загалом.
статья, добавлен 07.10.2021Виявлення антропологічної, епістемологічної, гносеологічної і методологічної ролі категорії істини у розвитку гуманітарного знання. Специфіка функціонування істини в правовому і соціокультурному просторі. Пізнання людини як особлива гуманітарна проблема.
автореферат, добавлен 20.07.2015Історія взаємозв'язку математики і механіки, їх роль у становленні філософії і сучасного наукового знання. Розвиток гіпотеко-дедуктивного методу абстрактного мислення, суть методів "вичерпності" і "відношень", аксіоматичної побудови математичних теорій.
статья, добавлен 14.09.2010Загальна характеристика умовиводу як найбільш складної форми мислення, що об’єднує судження і поняття. Види умовиводів: дедуктивні (силогізм, полісилогізм, ентимема), умовні і розподільні, індуктивні і традуктивні, їх особливості, істинність та хибність.
реферат, добавлен 12.05.2010