Соціокультурний статус астрології

Астрологія – складний культурний феномен зі своїм концептуальним апаратом. Синтез наукового й ненаукового знання, спираючись як на раціональні, так і на нераціональні форми мислення. Структуруюча функція астрології, наслідки зловживання її технологіями.

Подобные документы

  • Розкриття світоглядного змісту концепції самоорганізованої критичності. Аналіз особливостей її практичних імплікацій. Дослідження ґенези методологічних засад нелінійних підходів наукового пізнання та природознавства. Значення парадигми мислення для науки.

    автореферат, добавлен 20.07.2015

  • Закономірності функціонування й розвитку, позитивні й негативні наслідки реалізації мультикультурних практик у полікультурному суспільстві. Характеристики вітчизняного мультикультурного суспільства і напрями реалізації мультикультурних програм в Україні.

    автореферат, добавлен 29.09.2018

  • Сутність, природа, умови та форми прояву тероризму як виду соціального конфлікту в умовах глобалізації. Види тероризму та їх класифікація. Фактори, що обумовлюють ескалацію терористичної діяльності, її зв'язок з новими інформаційними технологіями.

    автореферат, добавлен 26.09.2015

  • Вплив розвитку техніки і технологій на людину, на характер її мислення і міжособистісних стосунків. Втрата духовності й людяності у взаємовідносинах та спілкуванні як наслідки технократизму мислення. Прищеплення учням загальнолюдських життєвих цінностей.

    статья, добавлен 08.05.2018

  • Соціокультурна обумовленість понять "фундаментальне" та "прикладне". Фундаментальне і прикладне знання як складова частина науки, через яку здійснюється опредметнення результатів наукових досліджень, та способи його включення в культуру суспільства.

    автореферат, добавлен 14.09.2013

  • Автор зазначає, що для розуміння процесів розвитку сучасного знання важливо враховувати поняття когнітивної складності. Показано, що істинне знання адекватне складному мисленню, яке допомагає усвідомити соціально-економічну та культурну реальність.

    статья, добавлен 21.05.2023

  • Деконструкція найбільш поширеного підходу до критичного мислення як форми участі та політичної дискусії. З’ясування специфіки критичного мислення сучасного соціального (політичного) суб’єкта в контексті понять "свобода совісті", "автономія особистості".

    статья, добавлен 02.10.2022

  • Визначення відмінного та спільного між поняттями "свідомість", "мислення" та "абстрактне мислення". Умови формування інформації про предмет. Характерні риси уявлення та чуттєвого пізнання. Сутність логічної форми. Механізм утворення умовиводів.

    реферат, добавлен 13.07.2017

  • Наука як соціокультурна діяльність, направлена на виявлення об'єктивних законів дійсності. Філосфсько-методологічна рефлексія над розвитком науково-теоретичного знання, критичний аналіз його змісту і методів пізнання, боротьба з псевдонауковими теоріями.

    реферат, добавлен 03.02.2013

  • Місце логіки у системі наук. Розуміння форми думки. Мислення як предмет логіки. Форми думки, предмет логіки. Поняття, найпростіші форми теоретичного пізнання та мислення. Види понять за обсягом та змістом. Характер зв’язку між обсягом і змістом поняття.

    реферат, добавлен 15.04.2017

  • Аналіз наукового статусу поняття художнього мислення і концепту цього феномена як образної стратегії людського мислення, необхідність виокремлення його самостійних видів. Основні детермінанти існування, пізнавальні та творчі можливості його різновидів.

    статья, добавлен 08.02.2019

  • Теоретичні витоки і засади феміністської епістемології. Її значеннєва спадкоємність із постпозитивізмом, соціологією знання, постмодерністською теорією. Евристичні можливості феміністського мислення. Постнекласичний етап у розвитку методології науки.

    автореферат, добавлен 31.01.2014

  • Принципи співвідношення герменевтичної процедури та інтерпретації в процесі трансформації фундаментального й прикладного інструментального знання. Роль останнього в сучасних інформаційних технологіях. Підходи до встановлення даного співвідношення.

    автореферат, добавлен 28.08.2015

  • Аналіз культурної динаміки як процесу зміни ціннісних орієнтацій. Роль девіантного мислення і його типів, антропологічний, філософський аналіз культурних "вибухів", еволюційних процесів в європейській культурі протягом двох з половиною тисячоліть.

    автореферат, добавлен 14.09.2013

  • Дослідження різноманітних підходів до проблеми співвідношення природничого та соціогуманітарного знання, їх можливостей у контексті сучасної постнекласичної філософії. Аналіз моделей наукового знання та універсальність виявлення їх спільних рис.

    автореферат, добавлен 27.08.2014

  • Аналіз дослідження сучасних наукознавчих інтерпретаціях явища неодетермінізму та узагальнення результатів вивчення науковцями нелінійних процесів самоорганізації складних систем. Характеристика феномену так званого "нелінійного мислення" у науці.

    статья, добавлен 17.07.2022

  • Логіка як наука про форми і закони правильного мислення. Сучасна логіка, засновником якої був Г. Лейбниць, її суттєві різниця від традиційної, основи якої заклав Арістотель. Предмети логіки як філософської науки. Основні властивості абстрактного мислення.

    реферат, добавлен 17.05.2016

  • Дослідження впливу електронних та цифрових медіа на життя сучасного соціуму, формування нової медіареальності. Аналіз проявів медіафілософії в соціокультурному середовищі західної цивілізації. Місце теорії комунікації в структурі філософського знання.

    статья, добавлен 04.03.2019

  • Аналіз ціннісного потенціалу наукового пізнання. Визначення внутрішніх цінностей "науки задля науки", а також її соціального призначення та оцінки. Необхідність подальшої філософської рефлексії щодо аксіологічного потенціалу наукового пізнання загалом.

    статья, добавлен 07.10.2021

  • Виявлення антропологічної, епістемологічної, гносеологічної і методологічної ролі категорії істини у розвитку гуманітарного знання. Специфіка функціонування істини в правовому і соціокультурному просторі. Пізнання людини як особлива гуманітарна проблема.

    автореферат, добавлен 20.07.2015

  • Історія взаємозв'язку математики і механіки, їх роль у становленні філософії і сучасного наукового знання. Розвиток гіпотеко-дедуктивного методу абстрактного мислення, суть методів "вичерпності" і "відношень", аксіоматичної побудови математичних теорій.

    статья, добавлен 14.09.2010

  • Загальна характеристика умовиводу як найбільш складної форми мислення, що об’єднує судження і поняття. Види умовиводів: дедуктивні (силогізм, полісилогізм, ентимема), умовні і розподільні, індуктивні і традуктивні, їх особливості, істинність та хибність.

    реферат, добавлен 12.05.2010

  • Особливості взаємозв’язку моралі та релігії у поглядах Аристотеля. Вчення про моральне виховання, поведінку і діяльність особистості, принципове значення її розуму та характеру в основі етики чесноти мислителя. Метафізичний статус знання як божества.

    статья, добавлен 04.03.2018

  • Розгляд наукових поглядів на проблему феномену "обмеження" в різних галузях науки. Мова як інструмент пізнання, постійного осмислення світу людиною й перетворення досвіду на знання. Аналіз процесу розширення фізичної та духовної орієнтації людини в світі.

    статья, добавлен 08.04.2019

  • Дослідження інструментального потенціалу мови як форми, котра віддзеркалює зміст соціокультурного буття. Аналіз здатності мови структурувати соціальний простір і регулювати соціальні відносини. Сутність корелятивної взаємодії мови та свідомості, мислення.

    статья, добавлен 30.11.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу и оценить ее, кликнув по соответствующей звездочке.