Смисл та істинність знання в аргументах "Натуралістичної епістемології" У. Куайна
Положення концепції "прагматичного аналітизму". Дослідження проблеми смислу слова і висловлювання в епістемологічній концепції У. Куайна. Аналіз аргументів "pro" і "contra" філософа стосовно істинного знання в теоретичному і емпіричному контекстах.
Подобные документы
Визначення чинників та особливостей трансформації різних моделей пізнання в сучасній епістемології. Дослідження ролі людиномірного компоненту у епістемології на прикладі трансформації неопозитивізму. Аналіз взаємин факту та смислу в процесі пізнання.
автореферат, добавлен 25.09.2013Дослідження аспекту соціокультурної зумовленості наукового знання. Аналіз історичних типів наукової раціональності. Проблема невідповідності сучасної науки змінам соціальних умов. Легітимація і канонізація від імені науки найбільш респектабельного знання.
статья, добавлен 04.03.2019Дослідження епістемології та філософії науки раціоналістичного напрямку. Реабілітація А. Тарським класичної теорії істини як відповідності висловлювання до дійсності, згідно з К. Попером. Ґрунтування принципу об’єктивізму на раціональному обмеженні.
статья, добавлен 05.03.2019Визначення змісту самодетермінації (самовизначення). Дослідження поняття епістемології — розділу філософського знання, філософсько-методологічної науки про знання. Характеристика сутності людської особистості, як осереддя людського початку в людині.
лекция, добавлен 20.08.2017Обґрунтування комунікативної природи смислу, оцінка перспектив формування оптимальної методології його дослідження. Порівняльний аналіз основних підходів до вивчення смислу в логічній і лінгвістичній семантиці, філософії мови, міждисциплінарних сферах.
автореферат, добавлен 29.01.2016Гносеологічне та філософське значення істини, парадигми її трактування. Концепції кореспонденції істини як відповідності знання предмету об’єктивного світу, та когеренції як відповідності знання знанню людському чи божому. Екзистенційний сенс істини.
статья, добавлен 09.02.2023Аналіз проблеми співвідношення природничого і соціогуманітарного знання мислителями різних напрямків зарубіжної і вітчизняної філософії. Особливості уявлень про каузальність на різних етапах розвитку науки. Методологічні моделі структури наукового знання.
автореферат, добавлен 16.10.2013Співвідношення знання та мислення, істинного та хибного - одна з найбільш важливих проблем античного філософського знання. Характеристика специфічних особливостей аналізу представниками німецької класичної філософії природи власності грошових знаків.
статья, добавлен 04.03.2019Розробка концепції освітньої культурної епістемології. Опис тенденцій і способів інтеграції діяльнісного і теоретичного аспектів освіти, зняття конфронтації між поліморфізмом знань і необхідністю конструктивно-реалістичного обмеження обсягів знання.
автореферат, добавлен 26.08.2015Співвідношення понять "наукове" і "позанаукове" знання з погляду становлення самої проблеми. Перехід від позиції наївного раціоналізму, що відстоював безальтернативність наукового знання, до позиції нового образу пізнання. Позитивне ставлення до знань.
статья, добавлен 08.10.2018Аналіз проблем референції та концептуальності знання, їх ролі в еволюції епістемології XIX-ХХ ст. Ефективність застосування методологічного принципу плюралізму для побудови нерепресивної конструктивістської епістемології та конструктивістської онтології.
автореферат, добавлен 25.04.2014Аналіз поняття "позанаукове знання"; класифікація та особливості окремих форм даних знань. Розкриття взаємодії в культуротворенні позанаукового і філософського знання. Опис та пояснення окультних культуротворчих практик та богословських текстів.
автореферат, добавлен 22.07.2014Наука як один із багатьох елементів сукупного знання, накопиченого людством. Легітимація і канонізація найбільш респектабельного знання. Виявлення корелятивної залежності та функціональної несумісності різних типів знання як важливе завдання філософії.
статья, добавлен 04.02.2017Дослідження специфіки інструментального знання як засобу, яким сучасна людина опосередковує свою діяльність. Обґрунтування наявності суперечностей в тенденціях розвитку сучасного інструментального знання, які обумовлені розвитком самої соціокультури.
статья, добавлен 16.09.2021Місце та значення логіки як методу в аналізі теологічних проблем. Головні теологічні проблеми та методи їх логічного аналізу на традиційному етапі розвитку логічного знання. Підходи логічного аналізу класичних аргументів доведення божественного існування.
автореферат, добавлен 29.08.2015Визначення місця позанаукових знань у функціонуванні різних форм культури. Дослідження ролі і значення позанаукового знання в цивілізаційних процесах, його можливий зв'язок з філософією. Наслідки культуротворчих функцій позанаукового знання в Україні.
автореферат, добавлен 28.08.2015Розгляд концепції постнаукової метафізики, аналіз у філософсько-гносеологічному аспекті проблеми відповідності пізнавальних засобів дослідження метафізичної соціально-гуманітарної реальності. Взаємозв’язки гуманітарної науки з метафізичним мисленням.
статья, добавлен 13.05.2024Філософія науки як нова галузь філософського знання. Історичні коріння взаємозв’язку філософії та науки, позитивіські концепції. Неокантіанство: концепції методів наукового пізнання. Проблеми пізнання у контексті феноменології, особливості герменевтики.
реферат, добавлен 02.12.2014Специфікація понять технічного знання. Технічний об'єкт, закономірності розвитку. Формування технічних дисциплін. Предмет технічних наук і компоненти технічного знання. Проблеми пізнавального процесу при взаємодії людини з ЕОМ, розподіл функцій між ними.
курсовая работа, добавлен 20.10.2010Філософський аналіз конструктивізму як методології науки. Концептуальні розбіжності трактування наукового пізнання посткласичною та постнекласичною раціональностями. Критика релятивістського трактування істинного знання як загрози наукового дискурсу.
статья, добавлен 28.09.2022Дослідження соціогуманітарного і природничого наукового знання як центральна проблема у філософський творчості К. Поппера. Осмислення епістемології, пошук джерел наукового знання в історично-антропологічному аспекті концепцій філософії науки К. Поппера.
статья, добавлен 06.03.2019Сучасна філософія знання. Нові образи дійсного та можливих світів. Конкуренція фундаменталізму та релятивізму. Місце конструктивізму та релятивізму на території епістемології релігії. Захисники об’єктивності та кумулятивної парадигми розвитку науки.
статья, добавлен 29.01.2016Критичне переосмислення проблеми "апріорного" в концептуальному прагматизмі Льюїса. Обґрунтування засадничого положення: результатом міркувань є аргументація знання як "онтологічно реального", що розширює горизонти розвитку системи логічного мислення.
статья, добавлен 19.07.2018- 49. Філософія Бекона
Короткі біографічні дані про життя Ф. Бекона - першого філософа Нового часу. Визначення роли науки в подальшому розвитку суспільства у творах "Новий Органон" та "Нова Атлантида". Вплив "ідолів" на формування істинного знання. Процес пізнання по Декарту.
реферат, добавлен 16.12.2013 Науковий потенціал концепту "мовчазне знання", що набув розвитку в західній філософії у другій половині ХХ ст. Вплив ідей Полані на історизацію та соціологізацію пізнання. Співставність і взаємодоповнюваність "мовчазного" та експліцитного знання.
статья, добавлен 12.05.2018