Смисл та істинність знання в аргументах "Натуралістичної епістемології" У. Куайна
Положення концепції "прагматичного аналітизму". Дослідження проблеми смислу слова і висловлювання в епістемологічній концепції У. Куайна. Аналіз аргументів "pro" і "contra" філософа стосовно істинного знання в теоретичному і емпіричному контекстах.
Подобные документы
Розгляд проблеми взаємодії науки та високих технології у постнекласичній науці початку XXI століття. Формування постнекласичної раціональності, пов’язане зі зміною ролі науки в інформаційному суспільстві. Значення фундаментального та прикладного знання.
статья, добавлен 28.09.2021Філософська концепція знання як цілісної інтелектуальної форми, що репрезентує буття для свідомості. Особливості становища людини в світі. Вивчення компонентів знання в його зв’язках із пізнавальними процесами. Універсум людського бачення дійсності.
автореферат, добавлен 15.07.2014Відношення до юридичного знання з появою штучних інтелектуальних систем висвітило проблему витягу, подання і використання знань у сфері правознавства. Проаналізовано питання, як і яким чином суб’єкт може усвідомити неявні компоненти особистісного знання.
статья, добавлен 08.08.2022Виявлення нових тенденцій в розробці проблеми смислу історії в сучасній християнській філософії (неотомізм, неопротестантизм, російська релігійна філософія), їх порівняльний аналіз. Особливості постановки питання про сенс історії у східному християнстві.
автореферат, добавлен 26.09.2013Дослідження релігієзнавчої концепції Е. Фромма в єдності екзистенційних та персоналістичних характеристик. Проблеми концепції релігієзнавства, культури та соціуму, цілі пізнання людської особистості, як в філософських, так і в психологічних вимірах.
статья, добавлен 13.07.2017Аналіз концепції культури, створеній в межах філософії ХХ століття в аспекті підходу до визначення її суб’єктної або безсуб’єктної основи. Дослідження проблеми співвідношення культури, картини світу й особистості, визначеній філософами сучасності.
статья, добавлен 29.01.2016Аналіз медіафілософії, виділення основних її структурних елементів. Прояви її в соціокультурному середовищі західної цивілізації, в комунікативних актах, що формують специфічний медіа простір. Розвиток нової галузі філософського знання як медіареальність.
статья, добавлен 04.03.2019Особливості постнекласичного наукового дискурсу, згідно з яким розглядається наукове та релігійне знання як спрощена мислинєва конструкція значно більш складної об’єктивної реальності. Розуміння християнського віровчення та його історичного розвитку.
статья, добавлен 12.05.2024Витоки концепції прав людини як провідної політико-правової доктрини, формування філософського знання. Розгляд ідей мислителів античності, середньовіччя та Нового часу щодо людської гідності, що становлять принципи та цінності концепції прав людини.
статья, добавлен 06.09.2022Дослідження ролі онтології в обґрунтуванні естетики, як органічної складової філософського знання. Виявлення основоположних принципів інгарденівського окреслення предметної області естетичного пізнання. Розгляд екзистенціально-антропологічних аспектів.
автореферат, добавлен 28.06.2014Розкриття проблеми істини і істинності пізнання в контексті неоплатонічної концепції філософа Відродження Ніколи Кузанського. Вчення, що вплинули на концепцію. Роль розуму і інтуїтивно-нерозумового споглядання в процесі пізнання чуттєвого світу і Бога.
статья, добавлен 04.02.2019Аналіз Кантової "Критики чистого розуму". Ствердження простоти уявлення "Я". Розшук Фіхте найвищої засади всього людського знання та її стосунку до суб’єкта знання під назвою "Я". Сплутування Я як суб’єкта та як об’єкта рефлексії абсолютного суб’єкта.
статья, добавлен 31.07.2021Обґрунтування цілісності та несуперечливості історії філософії як науки у хронології європейського канону. Зміст наукової концепції американського філософа-мораліста Лоуренса Кольберга. Етичні вчення мислителя у контексті еволюційної епістемології.
автореферат, добавлен 14.07.2015Проблема смислу як одна з провідних тем сучасної філософії та методології наукового пізнання. Характеристика логіко-філософської думки ХІХ-ХХ століть. Способи визначення взаємозв'язку понятійно-категоріальних утворень "смисл", "значення" та "вираз".
автореферат, добавлен 05.11.2013Проблема плюралізму наукового пошуку в епістемології методологічного анархізму П. Фейєрабенда. Принцип "проліферації" і аналіз аргументів мови і метафори у визначенні раціональних смислів пізнання в контексті традицій культурно-інтелектуальної діяльності.
статья, добавлен 06.03.2018Філософські концепції суспільного прогресу. Історико-філософські дослідження проблеми суспільного розвитку. Концепції сучасних мислителів про сенс і призначення історії. Значення історичних досліджень Ясперса та Бердяєва в сучасній філософській науці.
контрольная работа, добавлен 30.05.2010Розробка цілісної соціально-філософської концепції економічних знань у дискурсі глобалізованого світу. Процедура формалізації проблемного поля економічного дослідження. визначення теоретико-методологічних засад дослідження природи і функцій знань.
автореферат, добавлен 25.08.2015- 93. Розвиток вищої освіти в умовах конфлікту: еволюція від суспільства знань до суспільства порозуміння
Аксіологічні орієнтири стратегії розвитку вищої освіти як інструменту миробудівництва. Обґрунтування переваг та недоліків концепції "суспільства знань" з позиції філософського аналізу. Співставлення цієї концепції з феноменом "суспільства порозуміння".
статья, добавлен 09.02.2022 Постнекласичний період становлення наукового знання, його парадигмальний вплив на вивчення етико-екологічної проблематики. Постнекласична раціональність екологічного знання як ментальне середовище, у якому поєднуються різні засади управління ресурсами.
статья, добавлен 04.03.2018Визначення концепції "Кінця історії" американського філософа, політолога, політичного економіста і письменника японського походження. Характеристика філософської проблеми книги "Кінець історії і остання людина" Ф. Фукуями. Реакція філософа на критику.
реферат, добавлен 17.08.2016Обґрунтування необхідності осмислення сучасної філософської антропології як метаантропології у двох фундаментальних теоретико-методологічних вимірах. Аналіз інтегрально-методологічного значення метаантропології для сучасного соціогуманітарного знання.
статья, добавлен 01.02.2018Характеристика основних теоретичних аспектів соціальної функціональності історичного знання й перспектив його легітимації в умовах поширення постмодерного релятивізму. Дослідження проблеми довіри у справі оновлення методологічних засад історичної науки.
статья, добавлен 09.01.2019Дослідження проблем екзистенціонального смислу корпоративної культури в умовах зростаючих процесів відчуженості. Відзначено, що процеси глобалізації, корпоратизація суспільства, мультикультуралізм стали причиною духовної кризи європейської культури.
статья, добавлен 08.01.2019Характерні риси та структура сучасного екологічного знання як певної системи. Особливості співвідношення раціонального та ірраціонального в структурі екологічного знання. Визначення функціональних можливостей екологічного стилю мислення в сучасній науці.
автореферат, добавлен 07.03.2014Дослідження співвідношення типу наукової раціональності зі способом філософського осмислення засад науки у їх стосунку щодо стратегій дисциплінарної демаркації наукового знання. Аналіз дисциплінарного поділу науки на сучасному етапі її функціонування.
статья, добавлен 14.09.2020