Ренесансна магія як оригінальна гносеологічна одиниця на перетині інтелектуальних епох
Історико-філософське наукове обґрунтування характерних епістемологічних сторін ренесансної натурфілософії. Спроба систематизації окультних практик епохи Відродження, встановлення головної лінії зламу тисячолітньої розумової традиції в цій галузі знання.
Подобные документы
Перші визначення та підходи до розуміння буття, відображені в давньогрецькій натурфілософії. Категоріальні визначення поняття буття у класичній та некласичній філософії. Сучасна наука про рівні та форми виявлення його сутності (філософське окреслення).
статья, добавлен 20.08.2017Гуманістичний зміст історії виникнення і розвитку філософії. Знання європейського середньовіччя та епохи відродження, нового часу. Філософська думка в Україні: онтологія і гносеологія. Духовний вимір людського буття і зміст пізнавальної діяльності.
учебное пособие, добавлен 28.02.2014Риси епохи Відродження, які споріднюють її із Середньовіччям та з Новим часом. Розгляд ідей та акцентів у світобаченні Відродження. Провідні напрями ренесансного філософування, характеристика їх особливостей та філософські погляди їх представників.
реферат, добавлен 29.07.2017Розгляд основних етапів розвитку середньовічного містицизму в християнській традиції. Розвиток містико-інтуїтивних практик в опозиції офіційній церкві через ідею безпосереднього духовного контакту з божественним. Самозаглиблення, єдність духу і любові.
статья, добавлен 11.01.2023Дослідження натурфілософії, як системиа умоглядних уявлень про природу, яка поєднувала деякі наукові здогадки і філософські узагальнення. Зникнення і виникнення речей за незнищуваності субстанції. Розвиток натурфілософії пов'язаний з Гераклітом.
реферат, добавлен 26.11.2022Аналіз впливу філософії міжкультурного діалогу на розвиток компаративістики, міжкультурної філософії, нейронаук. Розуміння форм, атрибутів та модусів міжкультурного діалогу. Переосмислення впливу філософської традиції сходу на сучасне філософське знання.
статья, добавлен 28.07.2022- 32. Свобода віросповідання як правова категорія у філософії мислителів епохи Відродження та Реформації
Аналіз свободи віросповідання як правової категорії у філософії мислителів епохи Відродження і Реформації. Формування підходів до питань свободи віросповідання у творах прогресивних вчених Німеччини, Франції, Швейцарії, їх спільні і відмінні риси.
статья, добавлен 28.02.2016 Розмежування в сфері методів пізнання в Середні віки та епоху Відродження, Нового часу й німецькій класичній філософії. Гносеологічні засади формування філософії як форми суспільної свідомості, що започаткувало діалектико-матеріалістичний метод.
автореферат, добавлен 15.11.2013Аналіз традиційних підходів до проблеми обґрунтування знання, зокрема фундаменталізму. Сучасні аргументи і приклади (мисленнєві експерименти) підходів аналітичної філософії до обґрунтування знання, їх переваги і недоліки, можливості синтезу в термінах.
статья, добавлен 05.03.2018Загальна характеристика етапів розвитку світоглядних і філософських ідей європейського Відродження. Б. Клервоський та Дж. Бонавентура як найвідоміші містики. Знайомство з особливостями культури і філософії Відродження. Аналіз філософії Середньовіччя.
реферат, добавлен 04.11.2013Аналіз сфери позанаукового знання, міфології, релігії та езотеричного знання. Донаукове, класичне наукове та холістичне постнаукове типи знання. Застосування теоретико-системної методології у вигляді параметричної загальної теорії систем А.І. Уйомова.
автореферат, добавлен 30.10.2013Аналіз впливу магії та магічних практик на свідомість, поведінку сучасної людини. Дослідження особливостей способів з’єднання людини із природою, характеристика засобів підкорення надприродних сил задля отримання деяких благ чи виконання бажань.
статья, добавлен 10.04.2023Персоналізація англійської гуманістики, починаючи від межі ХVII-ХVIII століття. Проведено систематизацію найбільших досягнень гуманітарного знання, які зумовили його беззастережний естетико-мистецтвознавчий злет в умовах другої половини ХІХ століття.
статья, добавлен 11.05.2023Сучасні методологічні уявлення про наукове знання. Дослідження зі штучного інтелекту та проблема моделювання знання. Класифікація засобів імітаційного моделювання. Перспективи розвитку й використання методів імітаційного моделювання знання у філософії.
автореферат, добавлен 21.11.2013Узагальнення досвіду застосування поняття парадигми в сучасному філософському дискурсі. Спроба метааналізу підходів щодо парадигмації знання. Обґрунтування доцільності виокремлення на основі плюралістичності пізнавальних підходів парадигм філософії.
статья, добавлен 12.04.2017Роль ідеї обґрунтування пропозиційних суджень у класичній, некласичній епістемології. Проблема Ґеттіера: визначення достатніх, необхідних умов знання. Релаєбілізм як дескриптивна теорія когнітивно-психологічного обґрунтування. Інтерналізм та екстерналізм.
автореферат, добавлен 29.09.2013Аналіз провідних філософських ідей доби Відродження таких як антропоцентризм, пантеїзм, панпсихізм, гілозоїзм, залучення геометрично-математичного апарату до розв'язання натурфілософських проблем. Основні постулати натурфілософії Дж. Бруно та Г. Галілея.
реферат, добавлен 16.05.2018Порівняльна характеристика історичних типів світогляду. Специфіка філософського творчого процесу і знання як його результату. Місце філософії у загальному культурному середовищі, її основні функції (онтологічна, аксиологічна, гносеологічна, критична).
реферат, добавлен 03.11.2010Відношення до юридичного знання з появою штучних інтелектуальних систем висвітило проблему витягу, подання і використання знань у сфері правознавства. Проаналізовано питання, як і яким чином суб’єкт може усвідомити неявні компоненти особистісного знання.
статья, добавлен 08.08.2022Обґрунтування історико-українознавчих ідей Д. Чижевського. Аналіз особливостей науково-педагогічної діяльності вченого в контексті систематизації історико-філософського процесу в Україні. Роль науковця у розвитку нових напрямів в університетській освіті.
статья, добавлен 28.02.2023Знання - один з головних ресурсів, актуалізація соціального потенціалу якого забезпечує розвиток суспільства. Вивчення латинської мови, літератури - досягнення Каролінгського ренесансу. Поступова демократизація освіти - ознака першої доби Відродження.
статья, добавлен 14.08.2020Створення спеціалізованих словників на базі певної національної мови у процесі її кодифікації. Створення нових практик і наукових об’єктів для опису, класифікації, систематизації, екстраполяції застосування наявної термінології на нові наукові царини.
статья, добавлен 27.04.2023Аналіз поняття "магія" як способу з’єднання людини із природою, засобу підкорення надприродних сил задля отримання благ чи виконання бажань. Особливості звернення до релігії і магії в періоди "смути", нестабільності у суспільно-політичному розвитку.
статья, добавлен 12.08.2023Характеристика соціального аспекту категорій як основних засобів виникнення знання та перетворення його на наукове. Теоретичне переосмислення знання в усіх його формах на рівні соціально-філософського узагальнення і в руслі сучасних соціальних тенденцій.
статья, добавлен 07.10.2018Філософське дослідження проблем соціокультурних і культурно-антропологічних джерел метафізичного знання й вибору соціумом своєї онтології історії. Застосування концепції архетипів і синхронності К.Г. Юнга відповідно до російської соціокультурної системи.
автореферат, добавлен 29.09.2013