Ренесансна магія як оригінальна гносеологічна одиниця на перетині інтелектуальних епох
Історико-філософське наукове обґрунтування характерних епістемологічних сторін ренесансної натурфілософії. Спроба систематизації окультних практик епохи Відродження, встановлення головної лінії зламу тисячолітньої розумової традиції в цій галузі знання.
Подобные документы
Нанесення поразки противнику і досягнення однією із воюючих сторін політичних і воєнно-стратегічних цілей війни постіндустріальної епохи. Порушення принципу конвенціальності взаємодії країн у світі. Соціально-філософський аналіз феномену перемоги.
статья, добавлен 08.10.2018Принципи співвідношення герменевтичної процедури та інтерпретації в процесі трансформації фундаментального й прикладного інструментального знання. Роль останнього в сучасних інформаційних технологіях. Підходи до встановлення даного співвідношення.
автореферат, добавлен 28.08.2015Аналіз медіафілософії, виділення основних її структурних елементів. Прояви її в соціокультурному середовищі західної цивілізації, в комунікативних актах, що формують специфічний медіа простір. Розвиток нової галузі філософського знання як медіареальність.
статья, добавлен 04.03.2019Методологічні можливості потенціалістичного розуміння цінності, сфера його теоретичного та практичного застосування в наукознавстві. Світоглядно-смислопороджуюча роль аксіологічного потенціалізму в конструюванні сучасної загальнонаукової картини світу.
автореферат, добавлен 27.09.2013Висвітлення розвитку сучасних напрямів філософського знання та їхнього впливу на становлення нових галузей знань. Показ на прикладах, що кожна нова сфера суспільного життя має безпековий аспект. Переосмислення світорозуміння в аспекті новітніх підходів.
статья, добавлен 15.08.2022Історико-філософське значення комплексної гегелівської методології вивчення філософсько-правових проблем. Єдність процесу розвитку права і моралі у рамках моральності, відношення індивідуальної волі до загальної, як основні проблеми філософії Г. Гегеля.
статья, добавлен 30.07.2013Визначення аналітичної філософії, її предмету та методів. Висвітлення історико-філософської зумовленості логіко-математичної і семантичної проблематики системи світоглядно-філософських настанов Г. Фреге. Розвиток феноменологічних ідей Е. Гуссерля.
автореферат, добавлен 13.10.2013Розгляд становлення онтології через авторський конструкт "лінії онтології", що має за основу тему буття. Приділено увагу третій лінії онтології з визначенням специфіки, хронологічних меж, дослідницьких трендів і головних мислителів, авторських коментарів.
статья, добавлен 28.09.2022Піфагорійський союз, школа елеатів і Емпедокл. Вчення Арістотеля про пізнання. Ідеальний світ Платона. Оригінальність натурфілософії Епікура. Творча спадщина Р. Бекона, Д. Скотта і Уільяма Оккама. Гносеологія філософії Відродження. Філософія Нового часу.
реферат, добавлен 25.02.2015Аналіз філософсько-правових ідей епохи Відродження. Розкриття суті особистої свободи та відповідальності, повернення людини до естетичних ідеалів. Гармонізація суспільних і приватних інтересів. Суть індивідуалізму М. Монтеня, розум як критерій істини.
статья, добавлен 17.03.2021- 111. Логіка нового часу
Дослідження логіки епохи Відродження: логічна думка Англії (Френсіс Бекон, Джон-Стюарт Мілль, Томас Гоббс), Франції (Рене Декарт, Блез Паскаль), Голландії (Бенедикт Спіноза) та Німеччини (Готфрід Лейбніц, Іммануїл Кант, Георг-Вільгельм-Фрідріх Гегель).
реферат, добавлен 18.12.2010 Вплив справедливості на формування соціальної держави, її роль у життєдіяльності суспільства - ключовий предмет дослідження у стародавній грецькій філософії. Фома Аквінський - автор першої філософсько-правової концепції правди з позицій християнства.
статья, добавлен 21.12.2021Особливості та структура емпіричного дослідження. Наукове пізнання як система знання. Збір, систематизація та узагальнення фактів, поняття "факт". Різниця між даними спостереження і емпіричними фактами. Аналіз систематичних і випадкових спостережень.
реферат, добавлен 27.11.2013Розгляд концепції кореспонденції як відповідності знання предмету об’єктивного світу. Суть концепції когеренції, в межах якої істина трактується як відповідність знання знанню, людському чи божому. Розуміння істини в екзистенційному та життєвому сенсі.
статья, добавлен 24.01.2023Філософське осмислення онтологічних й епістемологічних фундацій мови як системи лінгвістичних одиниць. Роль і місце нормативних структур мови і мовлення у людській культурі і пізнанні. Аналіз співвідношення нормативності і оцінювання в історії філософії.
автореферат, добавлен 30.09.2013Основні труднощі, з якими стикається дослідник української філософської традиції епохи бароко. Аналіз потенціалу культурологічного підходу до її дослідження. Поняття філософської культури як ключового при дослідженні спадщини ранньомодерного періоду.
статья, добавлен 12.04.2018Філософський та культурно-історичний досвід епохи Просвітництва як періоду переосмислення традиційних естетичних категорій. Піднесення світової культури як наслідок усвідомлення історичного зв’язку поколінь на кожному етапі суспільного розвитку.
статья, добавлен 13.05.2018Феномен інтелектуальної спільноти у якості методологічної основи культурно-онтологічних та типологічних досліджень у межах філософії культури. Підхід Р Коллінза у дослідженні інтелектуальних спільнот сучасному постнекласичному стану наукового знання.
статья, добавлен 19.01.2023Велланський - представник вітчизняної натурфілософії ідеалістично-діалектичної традиції ХІХ ст., який значною мірою вплинув на розвиток української і російської філософії. Його внесок в справу культурної інтеграції в європейську і світову наукову думку.
статья, добавлен 14.08.2013Соціокультурна динаміка початку ХХІ ст. Розуміння маргінальності як соціальної та духовної позиції в різні історичні епохи від античної традиції впритул до ХІХ століття в європейській цивілізації. Значення маргінальності з точки зору соціальної філософії.
статья, добавлен 04.03.2019Визначення поняття "медіафілософія". Окреслення основних віх розвитку та елементів нової галузі філософського знання. Розкриття предмету та колу проблем, які постають у зв’язку з її появою. Розгляд перспектив її розвитку в сучасному суспільстві.
статья, добавлен 29.01.2017Еволюція політичних поглядів епохи середньовіччя. Фома Аквінський про форми правління. Політичні погляди Марсилія Падуанського. Напрямки руху Реформації, його ідеологи. Т. Мор, його твір “Утопія". Основні функції держави за Б. Спінозою. Учення Дж. Лока.
лекция, добавлен 20.11.2008Наслідування ідей стародавньої Греції і адаптація їх до реалій Київської Русі. Ідеї неоплатонізму, ареопатизму. Напрями у розвитку філософської думки в Україні. Створення перших філософських гуртків епохи Відродження. Філософ-гуманіст Григорій Сковорода.
реферат, добавлен 12.02.2012Зміни у світогляді під час переходу від античності до європейського Середньовіччя. Вихідні ідеї середньовічної патристики. Особливості світобачення в епоху Відродження. Схоластика, апологетика і містика як провідні напрями середньовічної філософії.
реферат, добавлен 09.12.2014- 125. Наукове знання
Аналіз тенденцій та шляхів розвитку наукового пізнання, його структура і методи дослідження. Характеристика основних особливостей пізнання та різні критерії науковості людини. Поняття та класифікація методології наукового знання, та форми його прояву.
реферат, добавлен 13.03.2013