Роль індукції у побудові наукового обґрунтування
Обґрунтування можливості застосування індукції як базового методу. Залучення у якості допоміжних методів теорії індуктивного виводу та імовірнісної логіки. Оцінка актуальності використання індукції для сучасної логіки та філософії як наукового методу.
Подобные документы
Предикат як одне із фундаментальних понять логіки, а також математичної логіки, умова сформульована в термінах деякої точної логіко-математичної мови. Теорія предикатів та аналіз граматичної будови простих висловлень. Відмітні риси логіки предикатів.
реферат, добавлен 24.03.2013Особливості наукового доробку українських логіків досліджуваного періоду та класифікація основних напрямів у вітчизняній науці. Аналіз і оцінка місця та ролі математичної логіки в науково-педагогічному доробку українських вчених. Специфіка психологізму.
автореферат, добавлен 29.09.2014Філософський аналіз конструктивізму як методології наукового дослідження крізь призму проектування на стан сучасного наукового дискурсу. Основні концептуальні розбіжності трактування наукового пізнання посткласичною та постнекласичною раціональностями.
статья, добавлен 23.12.2022Пізнавальна роль аналогії. Встановлення розподіленості термінів у судженнях (зображення відношення між термінами за допомогою кругових схем). Характеристика основних ознак та елементів обсягу логіки. Приклади дилеми стосовно майбутньої спеціальності.
контрольная работа, добавлен 24.03.2014Уточнення методологічного інструментарію проведення дослідження взаємозв’язку логіки та риторики. Аналітичний і сутнісний види мереологічних визначень. Логічні засади аргументації у філософському знанні. Складові взаємозв’язку логіки та риторики.
статья, добавлен 10.03.2020Еволюція класифікації сучасного наукового знання від сепаратизму до глобальності, утворення міждисциплінарних галузей, виникнення комплексного методу дослідження. Принцип побудови системи сучасних наук по предмету, методу і практичному застосуванню.
реферат, добавлен 26.11.2012Найсуттєвіша особливість філософії Нового часу - орієнтація на природознавство, тісний зв'язок з проблемами методології наукового пізнання. Головне завдання - розробка та обгрунтування методів наукового пізнання, що отримані із чуттєвого досвіду.
реферат, добавлен 28.02.2009Розкриття розуміння читання в несучасній філософії. Розгляд сучасної класифікації видів філософського читання. Обґрунтування необхідності залучення корпусної лінгвістики до конкретизації функціонування посткритичного читання, її корисність для філософії.
статья, добавлен 26.01.2023Характеристика викладання логіки в духовних навчальних закладах України. Основні ознаки логічних поглядів О.М. Новицького. Застосування математичних позначень в роботі П.Д. Юркевича. Аналіз наукової спадщини професорів Київської духовної академії.
статья, добавлен 25.03.2016Розгляд античної філософії в контексті комічного дискурсу. Обґрунтування категоріального статусу останнього в античній естетиці з точки зору в логіки космоцентризму. Естетична репрезентація сміху як засіб філософування античних багатьох мислителів.
статья, добавлен 09.01.2019Виявлення ідейно-теоретичних джерел різних варіантів теорії соціального конфлікту й обґрунтування особливостей формування її основних конструктів. Аналіз напрямків розвитку сучасної західної теорії конфлікту в системі соціально-філософських знань.
автореферат, добавлен 29.07.2014- 87. Культура наукового мислення як передумова успішності діяльності науково-педагогічних працівників
Роль наукового знання у різних сферах життєдіяльності людини. Підходи до визначення специфіки наукового мислення. Характеристики культури наукового мислення як важливої передумови успішності дослідницької діяльності молодих науковців педагогічної галузі.
статья, добавлен 02.03.2018 Методологічні можливості потенціалістичного розуміння цінності, сфера його теоретичного та практичного застосування в наукознавстві. Світоглядно-смислопороджуюча роль аксіологічного потенціалізму в конструюванні сучасної загальнонаукової картини світу.
автореферат, добавлен 27.09.2013- 89. Логіка як наука
Логіка як одна з найдавніших галузей наукового знання, що є суттєвим загальнокультурним феноменом від початку її виникнення як науки. Предмет і методи її вивчення, видатні постаті та напрямки їх досліджень. сучасні досягнення та перспективи логіки.
статья, добавлен 22.07.2017 Сутність і методологічні можливості потенціалістичного розуміння цінності в наукознавстві. Феномен аксіологічного потенціалу наукового знання, його природа, внутрішня структура, спосіб актуалізації в контексті проблематики філософії та методології науки.
автореферат, добавлен 13.07.2014- 91. Відомі філософи
Кримський Сергій Борисович - український філософ, фахівець у галузі методології науки, культурології. Внесок в розробку логіки наукового дослідження і культурологічного підходу до з’ясування філософських проблем. Давньогрецький філософ Аристотель.
книга, добавлен 24.09.2016 Абстрагування як виділення єдності найбільш істотних ознак, характерних зв'язків і відношень предметів і явищ з метою проникнення в сутність останніх. Проблема істини у філософській науці. Характеристика індуктивного і дедуктивного методів пізнання.
реферат, добавлен 17.02.2016У статті в трьох аспектах досліджено феномен народження риторики з духу філософії за доби старших софістів. Розглянуто передумови застосування риторичних навичок і вмінь, викладені у "аксіоматиці Арістотеля", і з’ясовано специфіку риторичної логіки.
статья, добавлен 30.10.2016Розгляд загального для різних наук значення поняття екстраполяції. Розкриття її значення у соціогуманітарних науках, її зв'язку з методами творчого наукового пошуку. Описання форм екстраполяції як методу соціального пізнання: пророцтва, утопії, прогнозу.
статья, добавлен 31.05.2017Філософське обґрунтування наукового прогнозування і основних його різновидів. Специфіка соціального прогнозування, об'єктом якого є нестабільна динамічна система, що самоорганізується. Наукове передбачення на засадах безперервності та поліваріантності.
статья, добавлен 09.01.2019Аналіз традиційних підходів до проблеми обґрунтування знання, зокрема фундаменталізму. Сучасні аргументи і приклади (мисленнєві експерименти) підходів аналітичної філософії до обґрунтування знання, їх переваги і недоліки, можливості синтезу в термінах.
статья, добавлен 05.03.2018Аналіз системи методів та форм, засобів та видів наукового пізнання та застосування наукової методології. Особливості третього метатеоретичного рівня пізнання та його важливість для сучасних досліджень. Функції опису, пояснення, розуміння, передбачення.
статья, добавлен 24.05.2020Зміст основного й опорного поняття "наукової картини світу" у філософії і науці. Значення концепції позаціннісного статусу наукового пізнання та її роль у формуванні класичної наукової картини світу. Процес становлення філософії науки, етапи її розвитку.
автореферат, добавлен 29.07.2015Функції філософії. "Філософія життя". Діалектика та її альтернативи. Людина як міра усіх речей. Проблема пізнання у філософії Ф. Бекона. Загальна класифікація релігій: фетишизм, іудаїзм, буддизм, орієнталістські релігії. Поняття формалізації у логиці.
контрольная работа, добавлен 05.11.2008Аналіз та оцінка цілісності світу на сучасному етапі його розвитку, існуючі суперечності та глобальні проблеми. Основні характеристики моделювання як методу наукового пізнання. Вивчення та оцінка ефективності даної соціально-філософської проблеми.
реферат, добавлен 28.03.2014