Роль індукції у побудові наукового обґрунтування
Обґрунтування можливості застосування індукції як базового методу. Залучення у якості допоміжних методів теорії індуктивного виводу та імовірнісної логіки. Оцінка актуальності використання індукції для сучасної логіки та філософії як наукового методу.
Подобные документы
Соціокультурний зміст постановки В.І. Вернадським проблем методології науки. Перебільшення наївно-реалістичного витлумачення природи емпіричних та індуктивних засобів наукового пізнання як один з характерних поглядів цього вченого в галузі логіки.
автореферат, добавлен 29.08.2014Викладання діалектики та риторики в братських школах на рубежі XVI ст. Діяльність вченого гуртка друкарні Києво-Печерської лаври по поширенню логіки. Зв’язок між предметом та його властивостями. Писемні пам'ятки ХV ст. науково–природничого змісту.
контрольная работа, добавлен 29.03.2013Розширення сфери знання за межами безпосереднього спостереження за допомогою наукової теорії. Структура сучасної методології наукового пізнання. Типи тверджень та основні функції наукової теорії. Вивчення емпіричних та теоретичних наукових законів.
реферат, добавлен 19.04.2015Розгляд сутності процесу становлення світоглядної та методологічної аксіоматики філософії історії в Августина внаслідок розкриття логіки інтерпретації основних історіософських проблем. Визначення місце мислителя у генезі ідей християнської філософії.
автореферат, добавлен 25.07.2014Використання загальних принципів існування, еволюціонування та пізнання правової дійсності у філософії права. Сутність світоглядної та методологічної функцій філософії права. Теоретичне обґрунтування єдності соціальної філософії і філософії права.
статья, добавлен 15.03.2021Розкриття індивідуалізму через аналіз філософсько-правової спадщини Ф. Бекона. Розробка дослідно-індуктивного методу пізнання. Досягнення душевної гармонії, пов'язаної зі споглядальним способом життя. Взаємозв'язок категорій розуму та свободи у Бекона.
статья, добавлен 04.09.2022Онтологічний (філософське вчення про буття), гносеологічний (пізнавальний) та формально-логічний аспекти при визначенні предмета науки логіки. Пізнання (гносеологія) як процес активного та цілеспрямованого відображення дійсності в свідомості людини.
контрольная работа, добавлен 31.08.2009Визначення та характеристика поняття евристики з метою виокремлення найбільш універсальних тлумачень. Дослідження та аналіз утилітарності евристичного апарату для логіки та дисциплін логічного циклу. Ознайомлення з рівнями структури аргументації.
статья, добавлен 04.02.2019Історико-філософський контекст використання поняття метафізика. Сутність основної проблематики у наданні дефініції метафізики, дослідження Канта і Гегеля. Дуалістичність розуміння метафізики. Застосування метафізичного методу на прикладі систем знання.
дипломная работа, добавлен 23.11.2017- 110. Логіка як наука
Вивчення онтологічного, гносеологічного та формально-логічного аспектів визначення предмета науки логіки у філософській літературі. Розгляд її соціального призначення і функції. Характеристика взаємозв'язку логіки та формування культури мислення.
реферат, добавлен 19.02.2014 Місце логіки у системі наук. Розуміння форми думки. Мислення як предмет логіки. Форми думки, предмет логіки. Поняття, найпростіші форми теоретичного пізнання та мислення. Види понять за обсягом та змістом. Характер зв’язку між обсягом і змістом поняття.
реферат, добавлен 15.04.2017- 112. Основи філософії
Особливості виникнення філософського світогляду, передумови та головні етапи даного процесу. Головні функції та оцінка значення філософії в системі духовної культури людства, специфічні риси як наукового напрямку. Періоди розвитку і видатні представники.
шпаргалка, добавлен 22.11.2015 Філософське осмислення ролі високих технологій у життєдіяльності суспільства ризику. Аналіз гуманітарних перспектив сучасної людини крізь призму технологофікації її буття. Взаємозв’язок еволюцій наукового дискурсу та універсуму загальнолюдських цінностей.
автореферат, добавлен 28.09.2015Здійснення концептуального розмежування наукових, методологічних складників пізнавальної діяльності як раціонального різновиду людського інформаційного досвіду. Встановлення світоглядних підстав філософії науки, інструментарію наукового дослідження.
статья, добавлен 23.12.2021Аналіз поняття евристика. Виокремлення найбільш універсальних тлумачень. Утилітарність евристичного апарату для логіки та дисциплін логічного циклу. Мисленнєвий процес, спрямований на пропонування нових ідей та гіпотез. Логіка інтелектуальної діяльності.
статья, добавлен 30.10.2016Досліджено особливості розвитку логіки на початку ХХ та ХХІ ст. Продемонстровано, що початок минулого століття характеризувався суттєвими зрушеннями у логіці у науковому ракурсі завдяки розробці формалізованих мов та тісним зв’язком із математикою.
статья, добавлен 03.10.2022Предмет, структура та завдання формальної логіки. Поняття судження, класифікація і форми вираження. Співвідношення законів діалектики і метафізики. Поняття умовиводу, його види. Визначення типу суджень, що входять до складу категоричного силогізму.
методичка, добавлен 22.07.2017Концептуальні проблеми обґрунтування норм, необхідність розв’язання яких конституює специфіку практичної філософії. Потреба практичної філософії у герменевтичному синтезі концепції апріорного знання, що розвивається в трансцендентальній філософії.
автореферат, добавлен 29.09.2013- 119. Закони логіки
Загальна характеристика основних законів логіки. Закон тотожності, формули. Незастосовний закон суперечності. Зміст та сфера дії закону виключення третього. Забезпечення обґрунтованості, доказовості нашого мислення за допомогою закону достатньої підстави.
практическая работа, добавлен 16.12.2020 - 120. Філософія війни
Світоглядні, історіософські, екзистенційні, логіко-епістемологічні аспекти вивчення феномена війни. Обґрунтування абсурдності мисленнєвих схем, що виправдовують війну як акт насильства. Використання філософських методів у побудові військових стратегій.
статья, добавлен 27.06.2016 Порівняння поняття системи, якими послуговувалися Ґотфрид Вільгельм Ляйбніц і Християн Вольф. Математика як парадигма наукового методу. Коперніканський переворот у філософії як ключ до поняття системи Ляйбніца. Аналіз підходів до розумності гіпотези.
статья, добавлен 22.05.2022Тотальність як спосіб подолання абстрактної односторонності розсуду. Сутність і значення категорії тотальності як засадничого принципу філософії Гегеля. Аналіз категорії тотальності як системотворчого принципу онтології, логіки і філософії історії Гегеля.
статья, добавлен 04.03.2018Особливості розвитку давньосхідної філософії на прикладі Стародавньої Індії. Дослідження античної філософії, етапів її розвитку. Характеристика філософських поглядів давньогрецького вченого-енциклопедиста, засновника класичної логіки - Арістотеля.
контрольная работа, добавлен 15.11.2014Аналіз субстанції яка не потребує для свого доведення нічого іншого окрім самого себе. Натуралістичний пантеїзм Б. Спінози. Сутність об’єктивного ідеалізму Г. Лейбніца. Метафізичне обґрунтування наукового пізнання. Поняття субстанційного плюралізму.
реферат, добавлен 10.11.2013Принципи та упередження деяких діалектичних теорій античної та сучасної філософії, які використовуються для обґрунтування онтології. Аналіз критики метафізичних забобонів Гегеля та Маркса, яка ґрунтується на принципі феноменологічного розуміння буття.
статья, добавлен 23.07.2021