Характеристика поняття – найпростішої форми теоретичного пізнання
Поняття як найпростіша і фундаментальна форма мислення. Види понять за формою: пусті, одиничні, загальні. Види понять за змістом: конкретні і абстрактні, позитивні і негативні, відносні і безвідносні, сукупні і несукупні. Взаємовідношення між поняттями.
Подобные документы
Предмет філософії, її місце серед інших наук. Особливості філософського знання. Природа математичних і філософських понять та суджень. Об’єкти математичного і філософського пізнання. Загальні принципи побудови математичних і філософських концепцій.
статья, добавлен 06.05.2019Пізнання як предмет філософського аналізу та сутність пізнання у філософській традиції. Поняття "філософія пізнання" його сутність у німецькій класичній філософії та гносеологія російської філософії. Сучасне поняття та розуміння філософії та гносеології.
реферат, добавлен 20.10.2008Уточнення значення центральних онтологічних та метафізичних понять. Пошук емпіричного змісту основних понять, який відкривається в культурному просторі західноєвропейської традиції. Що легітимує суспільну реальність та як постає соціальне буття.
статья, добавлен 06.03.2019- 54. Наукове пізнання
Основні форми раціонального мислення. Ідея в науковому пізнанні. Осягнення в мисленні явищ об'єктивної дійсності. Пізнавальні установки, які регулюють процес відображення об’єкта в різних формах наукового знання. Зміна типів наукової раціональності.
реферат, добавлен 10.10.2016 "Символ" як одне з центральних понять релігієзнавства, філософії, естетики, культурології, мистецтвознавства, літературознавства. Дослідження етимології слова "символ" та висвітлення його семантичного діапазону. Диференціація понять символу та знаку.
статья, добавлен 29.07.2013Специфіка філософського пізнання. Теорія пізнання (гносеологія). Процес пізнання людиною навколишнього світу. Аналіз характеру взаємодії суб’єкта і об’єкта пізнання. Структура пізнання: відчуття, сприйняття, уявлення. Поняття істини та методи пізнання.
контрольная работа, добавлен 03.09.2010- 57. Становлення феномену технічної раціональності в епоху Нового часу як об'єкт філософської рефлексії
Роль технічної раціональності в науковій революції доби Нового часу. Уточнення поняття її форми і передумов становлення. Історичне вираження раціонального в сукупності методів, ідеальних об'єктів і понять, які використовуються в технічному знанні.
автореферат, добавлен 29.10.2013 Аналіз методологічних засад дослідження феномена раціонального пізнання з урахуванням зміни парадигм у сучасній філософії освіти. Визначення принципів побудови системи понять раціонального пізнання та можливості їх філософсько–освітніх імплікацій.
автореферат, добавлен 29.07.2015Спроба визначити особливості явища соціальної ізоляції в системі фундаментальних понять та систематизувати соціально-психологічні, філософські уявлення про відчуження як механізм остракізації в групі. Аналіз трансцендентальних факторів життєвої форми.
статья, добавлен 29.10.2020Необхідність систематичного і постійного навчання і пізнання та їх взаємно доповнення в період становлення та розвитку молодої людини. Розкриття залежності взаємозв’язку мови та мислення в процесі вивчення та пізнання природи навколишнього світу.
статья, добавлен 10.05.2018Теоретичний підхід до тлумачення поняття "картина світу", яке виражає пізнання людиною навколишнього середовища. Визначення різниці між концептуальною та мовною картинами світу. Зіставлення лексичного значення з асоціативним за допомогою алгоритму.
статья, добавлен 19.10.2021Поняття пізнання, його сутність і особливості, основні положення теорії пізнання. Сутність навчання Імануіла Канта про доцільність в органічній природі, його основна ідея та зміст. Коротка біографія Канта, етапи його особистого та творчого становлення.
реферат, добавлен 31.01.2009Пізнання як основний предмет науки гносеології (теорії пізнання). Форми наукового пізнання. Інтуїція як форма наукового пізнання. Тлумачення інтуїтивного творчого акту. Ключові етапи інтуїції згідно сучасної психології творчості та нейрофізіології.
реферат, добавлен 08.11.2013Зміст поняття "мудрість" у системі художньої культури Русі, що має інтерпретаційну функцію та пов’язане з поняттями "філософія", "розум", "Софія", "розсудливість", "сукупність знань", "вченість", "хитрість", вона близька до понять, як сила, путь, істина.
статья, добавлен 11.02.2023Вчення про принципи буття і пізнання, відношення людини і світу. Вироблення системи поглядів на світ і на місце в нім людини. Вивчення природи реальності, відносин між розумом і тілом, матерії і випадку, подій і причин. Форми та закони мислення.
реферат, добавлен 23.03.2016Характеристики емпіричного та теоретичного знання. Методи наукового пізнання: проблема, гіпотеза, теорія. Наукові і об’єктивні факти. Емпіричні та теоретичні методи, чуттєве та раціональне пізнання. Основні напрямки в теорії пізнання, їх характеристика.
реферат, добавлен 28.10.2015Поняття сучасної філософії як науки. Її зміст, специфіка, об'єкт та предмет дослідження. Функції, та культурно-історичні передумови виникнення філософії. Розкриття проблеми свідомості та пізнання у філософії. Поняття природи пізнання, життя і смерті.
курс лекций, добавлен 08.11.2012Міф як форма мислення, споглядання і життя, особливість взаємовідношення між двома його сторонами в культуротворчому процесі: стабілізуючої і деструктивної, нормативної і творчої. Структуруючий і смислоутворюючий принципи міфологічного символізму.
автореферат, добавлен 15.11.2013Гносеологічна та онтологічна проблематика у філософській спадщині П.І. Ліницького. Ґенезисний і системний аналіз поглядів П. Ліницького на співвідношення понять розуму та віри. Етичні та морально-естетичні засади поняття віри, на які спирався філософ.
автореферат, добавлен 28.09.2013Особливості та природа феномену мислення, поняття терміну "логіка". Історичні умови виникнення формальної логіки, етапи її розвитку та загальна характеристика як науки про закони і форми правильного мислення. Схема розвитку та структура сучасної логіки.
лекция, добавлен 14.09.2010Концептуальні засади проблематики свободи в межах теоретичного трансценденталізму І. Канта. Аналіз інтерпретації Кантового поняття свободи Л.У. Беком та концепцію "свободи емпіричного мислення" М. Коля. Зв’язок між чинниками свободи і помилковості.
статья, добавлен 08.01.2023Розкриття ґенези поняття "праксеологія". Визначення еволюції її становлення як науки. Характеристика витоків праксеології конфлікту як окремого напрямку наукового пізнання. Уточнення даного поняття при формуванні правосвідомості в сучасному суспільстві.
статья, добавлен 01.02.2018Пізнання як предмет філософського аналізу. Філософія в якості гносеології. Сутність пізнання у філософській традиції. Шлях павука, мурахи та бджоли. Ф. Бекон. Засада пізнання – досвід. Поняття емпіризму. Пізнання німецької класичної філософії. Е. Кант.
реферат, добавлен 23.11.2008Філософський аналіз поняття "об'єктність", запропонованого авторами акторно-мережевої теорії. Аналіз зв'язку поняття "об'єктність" із поняттями онтологічної системи М. Гайдеггера. Застосування поняття "об'єктність" у соціальній філософії та антропології.
статья, добавлен 04.11.2018- 75. Види дефініцій
Поділ множини дефініцій на підмножини (реальні, номінальні). Види реальних і номінальних визначень. Спеціальні правила, яким підпорядковується операція визначення поняття. Процедура ознайомлення з предметом, коли визначення неможливе, не потрібне.
реферат, добавлен 22.07.2017