Характеристика поняття – найпростішої форми теоретичного пізнання
Поняття як найпростіша і фундаментальна форма мислення. Види понять за формою: пусті, одиничні, загальні. Види понять за змістом: конкретні і абстрактні, позитивні і негативні, відносні і безвідносні, сукупні і несукупні. Взаємовідношення між поняттями.
Подобные документы
Біофілософія як форма світоглядно-аксіологічного та науково-теоретичного осмислення живого в постнекласичній науці. Визначення суттєвих моментів розуміння аксіологічних аспектів наукового пізнання на підставі аналізу сучасних філософських поглядів.
автореферат, добавлен 15.07.2014Розгляд виникнення мислення, як результату переходу біосфери у ноосферу та становлення Homo Sapiensa. Визначення здатності мислення, як поняття "інтелект", який зароджується на сенсорно-моторній стадії. Дослідження сутності "геометрії" мислення.
статья, добавлен 26.10.2021Природа і призначення процесу пізнання. Визнання об’єктивної реальності світу, відображення його в свідомості людини. Відношення мислення до буття, свідомості до матерії, природи. Діалектична єдність суб’єктивного і об’єктивного, форми відображення.
реферат, добавлен 02.04.2017Поняття доказу, його структура, види та правила реалізації. Сутність і різновиди спростування. Суперечка і дискусія як різновиди аргументації. Логічні помилки у доказі, пастки у суперечці і способи їх подолання. Цінність логіки у інноваційному управлінні.
контрольная работа, добавлен 14.09.2010Досліджено процес верифікації джерел історичного пізнання. Прослідковано особливості розуміння понять історичний факт, вчення про інтерпретацію історичних джерел, умови виникнення інтерпретації. Розглянуто процес проведення досліджень в галузі історії.
статья, добавлен 28.03.2023Розглянуто специфічні особливості понять "креативність" та "творчість". Показано, яким шляхом відбувалось їх формування та розвиток в науковому та соціальному дискурсах, акцентовано увагу на історичному та сучасному контексті використання вказаних понять.
статья, добавлен 22.02.2021Можливості історії понять та її зв’язок з історією філософських понять і дискурс-аналізом філософських текстів. Функції у процесі культурної предикації. Їх значення при забезпеченні адекватного перекладу з мови історичної на мову актуальної культури.
статья, добавлен 29.02.2020Експлікація актуального семантичного наповнення понять "трансгуманізм", "постгуманізм", їх диференціація та концептуалізація задля коректної інтеграції у вітчизняну гуманітаристику. Виявлення сенсових патернів понять у закордонній науковій літературі.
статья, добавлен 18.04.2023Визначення понять наукового методу та методологічної основи. Аналіз методологічної специфіки системного підходу у науковому пізнанні. Аналіз теоретичного та емпіричного рівнів наукового дослідження, а також завдань, які дослідник вирішує на кожному з них.
статья, добавлен 06.12.2016- 110. Мислення та інтелект
Розгляд поняття мислення як процесу. Його характеристика у концептуальних системах філософів Нового часу, представників класичної німецької філософії та за Арістотелем. Визначення проблеми визначення інтелекту. Інтелектуальні властивості особистості.
реферат, добавлен 19.03.2015 - 111. Правдивість пізнання
Проблема пізнання - одна із найважливіших у філософії. Сутність і структура пізнавального процесу. Проблема, яка підводить до агностицизму. Гносеологічний релятивізм та ірраціоналізм. Роздвоєність світу на об'єкт і суб'єкт. Поняття та критерії істини.
реферат, добавлен 01.04.2013 Загальний вступ до формальної логіки. Природа і феномен мислення, як теоретичного виду пізнання. Історичні умови виникнення формальної логіки, її розвиток. Аристотель як засновник логіки. Структура, предмет, особливості сучасної логіки як науки.
реферат, добавлен 12.05.2010Філософський аналіз поняття об’єктність, яке було запропоновано авторами акторно-мережевої теорії, його застосування в сфері соціальної філософії та філософської антропології. Зв'язок поняття "об’єктність" з поняттями онтологічної системи М. Гайдеггера.
статья, добавлен 02.10.2018Поняття, форми та закони правильного мислення. Основні функції та складові мови, специфіка мови логіки. Характеристики основних логічних принципів. Принцип тотожності як невірний принцип буття, що говорить про його абсолютну сталість і визначеність.
реферат, добавлен 16.11.2014Обґрунтування теоретичного аналізу поняття "унікальність", розмежування його з другими, близькими за значенням. Виявлення витоків становлення проблеми унікального у філософії та науці. Використання системного підходу до аналізу поняття унікальності.
автореферат, добавлен 29.09.2013Аналіз проблеми розумного мислення в контексті наукової раціональності. Необхідність визначення поняття "раціональності" та "розумності", їх різниця. Розумність як фундамент формування розумного мислення. Характеристика формування розумних особистостей.
статья, добавлен 08.10.2018Поняття формальної логіки та її елементи, які трактував Аристотель. Поняття "індукції" з точки зору вченого. Закони мислення традиційної логіки. Принципи об’єктивного мислення та особливості силогізму Аристотеля. Паралогізм і софізм як логічні помилки.
реферат, добавлен 23.04.2015Основне поняття мовної концепції німецького філософа Мартіна Гайдеггера - "мовлення", основні його феномени - слухання, мовчання, поголоска і мова. Нові буттєві можливості екзистенціального світу. Перетини і взаємозалежності понять "мова" та "буття".
статья, добавлен 14.09.2010Дослідження, характерне своїми особливими цілями й завданнями, методами отримання і перевірки нових знань. Види комбінованих методів наукового пізнання. Дедукція як спосіб міркування від загального до приватного судження. Метод створення моделі.
презентация, добавлен 26.03.2014- 120. Наукове пізнання
Наукове розуміння процесу пізнання, відмінність наукового та буденного пізнання. Форми наукового пізнання, його скерованість на нові відкриття. Вихідні основи діалектичної теорії пізнання. Чуттєве відображення, постановка проблеми та складання гіпотези.
реферат, добавлен 20.10.2010 Види знань у гносеології Платона. Аристотелізм у європейській гносеологічній традиції. Зв'язок гносеології і логіки Аристотеля, основні типи знань. Пізнання як згадка. Неоплатонізм як продовження і розвиток теорії ідей Платона в європейській філософії.
реферат, добавлен 03.10.2014Три основні форми прояву людських сил в культурі. Найбільш вагомі в площині вдосконалення підготовки майбутніх викладачів професійно-художніх дисциплін поняття, а саме: культуротворчість, культуротворче середовище, культуротворча компетентність.
статья, добавлен 12.09.2021Філософія — особлива форма пізнання світу, людини та їх відносини. Філософія як спосіб людського мислення, теоретичний тип світогляду; соціокультурні передумови її виникнення і функціонування; етапи розвитку. Завдання та структура філософського знання.
шпаргалка, добавлен 30.05.2012Формулювання поняття ідеології з урахуванням її сутності, змісту та форми. Ідеологія як система політичних, правових, моральних, релігійних, естетичних і філософських поглядів і ідей, в яких усвідомлюється та оцінюється ставлення людей до дійсності.
статья, добавлен 21.11.2018- 125. Наукове пізнання
Форми і методи наукового пізнання, його рівні: емпірічний та теоретичний. Формування і розвиток знань. Інтуїція як важливий фактор творчої свідомості, її структура та форми. Розуміння як процес духовно-практичного та пізнавального освоєння дійсності.
контрольная работа, добавлен 26.08.2013