Музеєфікація споруд Двору гончара національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав"
Проблеми охорони, використання, наукового вивчення споруд Двору гончара Національно історико-етнографічного заповідника. Їх історико-культурна, наукова та художня цінність. Історія створення Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини.
Подобные документы
Характеристика археологічного комплексу давньосхідної держави Марі. Дослідження пам'ятників архітектури, образотворчого мистецтва, скульптури, матеріальної культури. Створення історико-культурного портрета держави, особливості технік будівництва.
автореферат, добавлен 25.02.2014Історіографічний аналіз досліджень наукової діяльності та історико-культурної спадщини академіка Миколи Петрова. Роль ученого в діяльності Церковно-історичного і археологічного товариства. Особистий внесок академіка у розвиток науки і культури України.
автореферат, добавлен 14.10.2013Аналіз біографічних даних, наукових, творчих і педагогічних здобутків ректорів Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. Повоєнна історія розвитку Дніпровського держуніверситету. Професори університету - жертви комуністичного режиму.
статья, добавлен 27.12.2022Висвітлення ключових моментів процесу створення Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. Відтворення процесу започаткування діяльності класичного університету у Катеринославі. Відкриття Вищих приватних жіночих курсів в університеті.
статья, добавлен 20.11.2018Висвітлення проблеми формування класифікації традиційного комплексу вбрання українців історико-етнографічного регіону Поділля ХІХ – початку ХХ ст. Спроба створення узагальненої типології народного костюма українців східноподільської локальної зони.
статья, добавлен 05.03.2019- 56. Матеріали обстеження державного заповідника "Ольвія" 1938 р.: боротьба за "цінну історичну одиницю"
Введено до наукового обігу документи 1938 р. з історії державного заповідника "Ольвія" – резолюція, протокол, акт, висновки комісії Миколаївського обласного відділу народної освіти. Біографія В. Пора-Леонович, яка з 1931 р. була очільником інституції.
статья, добавлен 12.07.2018 Поєднання даних лексики, етнографії та археології в атрибуції окремих частин двору-садиби як поширеної реалії середньовіччя. Реконструкція структури двору та його складових. Дослідження двору-садиби як об’єкта правових відносин за юридичними пам’ятками.
статья, добавлен 05.04.2018Колекція періодики таборів для переміщених осіб та преси української еміграції 1945-1948 років розглядається як джерело до вивчення історико-культурної спадщини української діаспори. Процес створення навчальних закладів, архівів та бібліотек у Німеччині.
статья, добавлен 02.08.2024Ознайомлення з історико-культурною характеристикою туристичного комплексу України. Характеристика науково–методичних основ суспільно-географічного вивчення культурних ресурсів. Розгляд бальної шкали оцінок історико-культурних туристичних ресурсів.
курсовая работа, добавлен 09.04.2016Вивчення давньоруської металургії та металообробки. Встановлення функціонального призначення, пов’язаних із ними теплотехнічних пристроїв. Археологічне простеження основних етапів виробництва та обробки заліза. Добування та збагачення руди у давні часи.
статья, добавлен 30.03.2018Висвітлення окремих аспектів педагогічної спадщини сумських освітян на прикладі діяльності історико-краєзнавчого музею Сакунівської школи Недригайлівського району (1972-2010). Методи навчання та патріотичного виховання школярів у досліджуваний період.
статья, добавлен 29.12.2017Створення Кримського ханату у Північному Надчорномор'ї в середині XV ст. Успадкування кримськими ханами організації свого двору від Золотої Орди. Перенесення резиденції хана до Бахчисарая. Особливості існування гарему в Бахчисарайському палаці.
статья, добавлен 05.03.2018Методика проведення опитування під час історико-краєзнавчих експедицій — підбір респондентів, планування самого опитування, створення запитальників, фіксування записів і подальше їхнє залучення до наукового обігу. Обмін інформацією між робочими групами.
статья, добавлен 07.05.2019Створення наукового каталогу стародруків гражданського друку меморіального музею Г.С. Сковороди як дієвий механізм введення їх до інформаційного та наукового обігу. Бібліографічний пошук цінних видань НІЕЗ "Переяслав" XVIII - початку XIX сторіччя.
статья, добавлен 18.07.2018Розгляд науково-дослідної роботи історико-культурних заповідників у західних областях України. Організація діяльності з виявлення та наукового опрацювання об’єктів культурної спадщини, що були локалізовані на території історико-культурних заповідників.
статья, добавлен 20.02.2023Уявлення іспанської читаючої публіки про Україну в третій чверті XIX ст. Поширення етнографічного підходу, що вимагав вивчення народів замість держав і пропонував системний історико-культурний образ населення південно-західних губерній Російської імперії.
статья, добавлен 11.07.2023Актуальність комплексного дослідження історії ніжинської фортеці ХVІІ-ХVІІІ ст. Посилення уваги в Україні до охорони історико-архітектурної спадщини та краєзнавчих розвідок. Опис структури укріплень міста. Ремонт та будівництво фортечних споруд.
статья, добавлен 02.10.2018Особливості та передумови розвитку історико-правової науки у зв’язку із заснуванням університетів на теренах України. Роль університетських центрів та наукових товариств у розвитку історико-правової науки крізь призму аналізу внеску окремих вчених.
статья, добавлен 13.07.2022Вивчення структурно-функціональних особливостей і семантики компонентів родильного обряду як важливої складової українських традицій. Дослідження історії власних імен українців історико-етнографічного району Опілля. Розгляд історії обряду хрещення дитини.
автореферат, добавлен 30.07.2015Розгляд і характеристика провідних напрямків розвитку сучасної української історико-філософської науки. Дослідження розподілу докторських дисертацій з історії філософії, захищених в Україні, залежно від їхньої спрямованості на вивчення історії філософії.
статья, добавлен 09.08.2022Стан бібліографічного забезпечення досліджень історико-географічних регіонів України у період між двома світовими війнами (1918-1939). Детальний опис бібліографічних видань, присвячених тому чи іншому історико-географічному регіону нашої країни.
статья, добавлен 01.12.2017Аналіз основних етапів історії садиби. План фундаментів будинку Кочубея XVII-XVIII ст. Визначення долі садиби, яка пов’язана з розвитком музейної справи в Батурині. Створення Батуринського державного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця".
статья, добавлен 30.05.2018Підвищення ролі людського фактору у відтворенні дійсності - одна з причин використання комплексу історичних джерел. Вивчення та врахування всіх обставин розвитку певної особи як особливість принципу системності історико-антропологічних досліджень.
статья, добавлен 21.07.2021Перебіг боїв в районі Биківнянського лісу. Проаналізовано наявні штабні документи, схеми, плани оборони, витяги, які свідчать про можливість бойових зіткнень у другій половині вересня 1941 р. частин Червоної армії з військами вермахту на цій території.
статья, добавлен 16.04.2020Процес формування колекцій археологічних артефактів, що є частиною сучасної експозиції та фондів Кабінету археології Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара. Концепція побудови експозиції, яка розроблена професором І. Ковальовою.
статья, добавлен 12.07.2018