Музеєфікація споруд Двору гончара національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав"
Проблеми охорони, використання, наукового вивчення споруд Двору гончара Національно історико-етнографічного заповідника. Їх історико-культурна, наукова та художня цінність. Історія створення Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини.
Подобные документы
Обґрунтування необхідності створення у м. Вінниця закладу вищої медичної освіти, тим самим забезпечити регіон висококваліфікованими медичними кадрами. Розгляд історичних етапів формування закладу та створення університетських кафедр та лабораторій.
статья, добавлен 29.09.2023- 77. Історико-біографічні та просопографічні дослідження дворянства у сучасній українській історіографії
Аналіз робіт сучасних українських науковців, що присвячені історико-біографічним дослідженням. Характеристика праць про вивчення життєвого шляху і діяльності окремого представника дворянства і створення колективної біографії українських дворянських родин.
статья, добавлен 07.10.2018 Ознайомлення з результатами історико-краєзнавчої та туристично-рекреаційної характеристики локалізації, історико-архітектурного стану й атрактивного потенціалу збереженого Пнівського замку. Дослідження особливостей плану-реконструкції Пнівського замку.
статья, добавлен 01.06.2018Характеристика особливостей наукової реконструкції архівної спадщини академіка М. Біляшівського. Встановлення її документального складу та змісту, визначення інформаційного потенціалу та історико-культурної значущості в реконструкції його біографії.
автореферат, добавлен 14.08.2015Особливості джерельної бази біографічних досліджень у сучасній історико-педагогічній науці. Розгляд компонентів наукової біографії. Становлення біографічного методу як інструменту наукового дослідження персоналії, джерела біографічного матеріалу.
статья, добавлен 10.10.2018Аналіз ключових подій Національно-визвольної війни в Україні в середині ХVІІ ст. Вивчення творів української фольклористики та козацьких літописів періоду правління Б. Хмельницького. Характеристика постаті гетьмана як політика, дипломата та полководця.
статья, добавлен 23.10.2022Аналіз цінного джерела з історії Середньої Наддніпрянщини - твору польського новеліста та публіциста З.Л. Фіша. Відтворення загальної картини стану пам’яток краю Чигиринщини, уявлення про багатство і розмаїття пам’яток історико-культурної спадщини краю.
статья, добавлен 19.07.2021Історико-культурна спадщина — багатовікова цінність суспільного розвитку, що в результаті взаємовпливу різних культур створює естетичне середовище в суспільстві. Оцінка вкладу Б.І. Ханенко у культурне життя Києва наприкінці XIX — початку XX століть.
статья, добавлен 23.08.2018Розглянуто тривалу історію формування Сарн, як значного і важливого залізничного вузла. Станція Сарни розпочала своє існування з 2 серпня 1885 року. Звернуто увагу на архітектурний комплекс вокзалу. Переосмислення української історико-культурної спадщини.
статья, добавлен 12.02.2023Представлення сутності та можливостей персоніфікації як основи біографічного методу історико-педагогічного дослідження. Можливості персоніфікації, схарактеризовані на прикладі вивчення освітньої та просвітницької діяльності православних священників.
статья, добавлен 24.09.2023Сучасне становлення української державності, формування політичної ідеології і національної свідомості українців. Роль творчої інтелігенції у національно-культурному відродженні. Висвітлення громадсько-політичної діяльності письменника О.Т. Гончара.
статья, добавлен 04.11.2018У статті схарактеризовані історико-географічні розвідки на сторінках наукового часопису "Киевская старина". Проаналізовані матеріали тематично поділено на три напрями історико-географічних досліджень: історична політична географія України в цілому.
статья, добавлен 30.03.2023Археографічні публікації документів з архіву А. Прахова, які зберігаються у фондовій колекції Національного заповідника "Софія Київська". Аналіз обставин їхньої появи та історична інформація, що дозволяє висвітлити історію дослідження пам’яток Чернігова.
статья, добавлен 03.12.2018Розгляд етапів становлення відділу етнографії та народних промислів Волинського краєзнавчого музею. Характеристика науково-дослідної, фондової та експозиційної роботи музею. Роль етнографів О. Прусевича та О. Яворчака у формуванні збірки музею.
статья, добавлен 16.03.2020Джерелознавча цінність та інформаційний потенціал щоденників Петра Федоровича Курінного. Здійснення етнографічного вивчення Уманщини. Основні теми щоденникових записів Курінного. Історія повсякдення населення Уманщини перших десятиліть ХХ століття.
статья, добавлен 08.03.2020Аналіз основних напрямків та проблем історико-топографічних досліджень українських міст періоду Середньовіччя та ранньомодерної доби. Вивчення історичної топографії поселень на різних етапах їх еволюції. Використання картографічних й археологічних джерел.
статья, добавлен 22.05.2022- 92. Лук’янівська в’язниця (Лук’янівський тюремний замок, Київський СІЗО №13): історико-правова довідка
Коротка історія будівництва та функціонування комплексу споруд Лук’янівської в’язниці. Відомі в’язні та безневинні жертви, які перебували у Лук’янівському тюремному замку і слідчому ізоляторі. Опис архітектурного рішення розташування комплексу будівель.
статья, добавлен 20.08.2017 - 93. Лук’янівська в’язниця (Лук’янівський тюремний замок, Київський СІЗО № 13): історико-правова довідка
Коротка історія будівництва та функціонування комплексу споруд Лук’янівської в’язниці. Людський вимір: відомі в’язні та безневинні жертви. Вірші про в’язниці від поетів. Перетворення Лук'янівки на слідчий ізолятор для кримінальників і пересильну тюрму.
реферат, добавлен 22.08.2017 Троїцький собор - зразок українського зодчества, що перебуває в складі Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній". Історія проведення реставраційних робіт зі збереження настінного живопису цього пам`ятника архітектури.
статья, добавлен 02.11.2018Досліджується цінність міжнародних договорів, укладених за участю державних утворень Русі, для комплексної реконструкції історико-правової реальності Давньої Русі. Доведено, що більшість правових пам’яток є текстами доби після монгольського нашестя.
статья, добавлен 05.08.2022У статті теоретично осмислене поняття "паркова культура", досліджена її історико-культурна складова частина. На основі авторської концепції українських вчених розкрито зміст паркової культури, її функціональні особливості і стратегічні пріоритети.
статья, добавлен 17.09.2023Специфіка охорони археологічних пам’яток Києва. Інформація про унікальні культурні шари з особливо важливими історико-культурними цінностями давньоруського часу на Лук’янівському плато. Сутність закону про використання пам’яток історії та культури.
реферат, добавлен 14.12.2010Формування та становлення історико-краєзнавчих знань на Харківщині, роль освітян в історіографії 1920-х – початку 1930-х рр. Організаційні форми участі освітян в історико-краєзнавчих дослідженнях, науково-методичні аспекти історико-краєзнавчої діяльності.
автореферат, добавлен 30.10.2013Дослідження напрямів діяльності та форм роботи державних і музейних установ, громадських осередків зі збереження історико-культурної спадщини Харківщини. Розробка рекомендацій, спрямованих на забезпечення належної охорони культурної спадщини регіону.
автореферат, добавлен 30.08.2014Проаналізовано історико-краєзнавчі нотатки В. Вернадського. Наукова новизна полягає в новому підтвердженні постійного інтересу В. Вернадського до історії України, українського народу, його мови й культури. Використання засобів історичної компаративістики.
статья, добавлен 22.09.2021