Становлення української державності в інтерпретації нелінійної концепції соціального пізнання
Експлікація евристичних можливостей нелінійної методології у сфері соціально-філософського пізнання в межах дослідження ґенези української державності. Створення моделі українського державотворення. З’ясування змісту державності з погляду нелінійності.
Подобные документы
Специфіка постструктуралістських та синергетичних концепцій наративної ідентичності особистості та її нелінійної динаміки трансформації, а також визначення її ролі для методології історико-філософського дослідження. Розвиток людства в сучасній культурі.
автореферат, добавлен 13.08.2015Становлення, утвердження біографістики як повноправної форми історико-філософського пізнання, що має свої стратегії, принципи, методики. Тенденції та віхи у розвитку уявлень щодо біографічних складових історії філософії від античності до наших днів.
автореферат, добавлен 30.07.2015Поняття наукового методу пізнання дійсності та його основні риси. Дослідження філософських, загальнонаукових, приватно-наукових, дисциплінарних та міждисциплінарних методів. Характеристика відповідності методу об’єктові дослідження і рівню пізнання.
реферат, добавлен 22.10.2020Значення, місце і роль людських цінностей у процесі становлення та еволюції наукового пізнання. Характеристика історико-філософського матеріалу, який репрезентує процес становлення та еволюції наукового пізнання. Розгляд форм духовної діяльності людини.
статья, добавлен 11.07.2022Особливості філософської методології Г.В.Ф. Гегеля у питаннях пізнання права. Питання пізнання і права і його реалізації як єдина сфера духу. Думки Гегеля щодо правової проблематики. Закони права та їх вивчення з точки зору приналежності до сфери духу.
статья, добавлен 24.07.2013Проблема меж і можливостей пізнання майбутнього. Вивчення екзистенційних станів людини. Дослідження способів пізнання майбутнього. Засоби конструювання людської ідентичності. Відкритий простір людського життя як джерело футуристичних емоцій і переживань.
статья, добавлен 27.12.2021- 57. Наукове пізнання
Наукове розуміння процесу пізнання, відмінність наукового та буденного пізнання. Форми наукового пізнання, його скерованість на нові відкриття. Вихідні основи діалектичної теорії пізнання. Чуттєве відображення, постановка проблеми та складання гіпотези.
реферат, добавлен 20.10.2010 Розвиток мислення в гуманітарному пізнанні. Теорії інтерпретації щодо виявлення сутності історичного та культурного процесу. Досвід інтерпретації як способу реалізації творчих інтенцій мислення. Типи історичних текстів. Види ціннісної інтерпретації.
статья, добавлен 13.10.2018Розкриття проблеми істини і істинності пізнання в контексті неоплатонічної концепції філософа Відродження Ніколи Кузанського. Вчення, що вплинули на концепцію. Роль розуму і інтуїтивно-нерозумового споглядання в процесі пізнання чуттєвого світу і Бога.
статья, добавлен 04.02.2019Історичний екскурс у розв’язання проблем людини, сутність антропологізації та її значення для історичного пізнання. Характеристика розвитку філософського знання, системне вивчення й обґрунтування сутності людського буття та людської індивідуальності.
статья, добавлен 04.03.2019Розкриття світоглядного змісту концепції самоорганізованої критичності. Аналіз особливостей її практичних імплікацій. Дослідження ґенези методологічних засад нелінійних підходів наукового пізнання та природознавства. Значення парадигми мислення для науки.
автореферат, добавлен 20.07.2015Розгляд етапів розвитку сучасного українського суспільства. Аналіз моделі української ідентичності, що формувалася і реалізовувалася в роки боротьби української нації за незалежність. Ю. Габермас як один з представників сучасної комунікативної філософії.
статья, добавлен 08.10.2018Поняття пізнання та його види. Сутність людського пізнання, його можливості, рівні, форми, ознаки достовірності. Що штовхає людину до пізнання. Проблема істини в пізнанні. Істина та якісні характеристики знання. Методи і форми наукового пізнання.
реферат, добавлен 19.03.2015Поняття методу й методології. Основні види методології: філософська, загальнонаукова, частково-наукова. Основні структурні компоненти методології наукового пізнання на абстрактному рівні. Основні вимоги до методів психології. Види спостереження, тестів.
реферат, добавлен 25.12.2012Аксіологічний зміст соціального часу як категорії соціальної філософії. Особливості моделі цінностей українського етносу в контексті становлення соціального часу. Оцінка впливу архаїчної та сучасної української міфології на формування соціального часу.
автореферат, добавлен 24.10.2013Герменевтика як теорія й інструмент розуміння тексту. Можливість варіативної інтерпретації, конфліктності понять, розуміння та тлумачення. Актуальність герменевтики, її еволюція від науки про тлумачення тексту до філософського розділу людського пізнання.
реферат, добавлен 19.10.2016Розгляд загального для різних наук значення поняття екстраполяції. Розкриття її значення у соціогуманітарних науках, її зв'язку з методами творчого наукового пошуку. Описання форм екстраполяції як методу соціального пізнання: пророцтва, утопії, прогнозу.
статья, добавлен 31.05.2017Обґрунтування необхідності сутнісного дослідження української історії, створення її філософської версії як чинника формування національної ідентичності. Оновлення методологічного інструментарію історичного пізнання. Переосмислення української історії.
статья, добавлен 30.12.2017Біографічний та соціокультурний аналіз життя і творчості П. Лодія. Місце і значення філософської спадщини мислителя в історичному і сучасному контекстах. Дослідження теорії пізнання вченого. Особливість критики філософом гносеології Іммануїла Канта.
автореферат, добавлен 29.08.2015Найсуттєвіша особливість філософії Нового часу - орієнтація на природознавство, тісний зв'язок з проблемами методології наукового пізнання. Головне завдання - розробка та обгрунтування методів наукового пізнання, що отримані із чуттєвого досвіду.
реферат, добавлен 28.02.2009Аналіз основних параметрів концепції "проліферації". Смисл раціонального пізнання по П. Фейєрабенду. Методологічні правила і норми сучасного атомізму. Принцип "спонтанності" австрійського мислителя Ф. фон Гайєка. Кумулятивістська модель розвитку науки.
статья, добавлен 31.05.2018Теоретико-методологічні засади дослідження соціального інституту моралі. Державотворча функція суспільної моралі. Трансформація моральних пріоритетів в контексті державотворення. Свобода, необхідність у розвитку пріоритетів українського державотворення.
автореферат, добавлен 20.07.2015Здійснено ідентифікацію понять "теорія", "методологія", "методика", в межах гносеології, яким є наукова термінологія. Гносеологія – це теорія наукового пізнання, одна із складових частин філософії. Вона вивчає закономірності і можливості пізнання.
статья, добавлен 15.05.2023Філософія як світоглядне знання. Її предмет, об'єкт, завдання та основні функції. Структура філософії у Новий час. Форми, та історичні типи світогляду. Методи філософського пізнання. Історичні форми постановки і вирішення основного філософського питання.
презентация, добавлен 02.01.2019Аналіз методологічних засад дослідження феномена раціонального пізнання з урахуванням зміни парадигм у сучасній філософії освіти. Визначення принципів побудови системи понять раціонального пізнання та можливості їх філософсько–освітніх імплікацій.
автореферат, добавлен 29.07.2015