Становлення української державності в інтерпретації нелінійної концепції соціального пізнання
Експлікація евристичних можливостей нелінійної методології у сфері соціально-філософського пізнання в межах дослідження ґенези української державності. Створення моделі українського державотворення. З’ясування змісту державності з погляду нелінійності.
Подобные документы
Пізнання як основний предмет науки гносеології (теорії пізнання). Форми наукового пізнання. Інтуїція як форма наукового пізнання. Тлумачення інтуїтивного творчого акту. Ключові етапи інтуїції згідно сучасної психології творчості та нейрофізіології.
реферат, добавлен 08.11.2013Формування структури Всесвіту, походження галактик, зірок і планет. З'ясування місця людини і людства у світобудові, взаємозв'язку між еволюцією матерії у Всесвіті і виникненням життя. Планетна космогонія, наукове пізнання минулого в науці про Всесвіт.
реферат, добавлен 26.06.2010Характеристики емпіричного та теоретичного знання. Методи наукового пізнання: проблема, гіпотеза, теорія. Наукові і об’єктивні факти. Емпіричні та теоретичні методи, чуттєве та раціональне пізнання. Основні напрямки в теорії пізнання, їх характеристика.
реферат, добавлен 28.10.2015Поняття пізнання, його сутність і особливості, основні положення теорії пізнання. Сутність навчання Імануіла Канта про доцільність в органічній природі, його основна ідея та зміст. Коротка біографія Канта, етапи його особистого та творчого становлення.
реферат, добавлен 31.01.2009Предмет філософії та розмаїття підходів до його визначення. Поняття діалектики та її історичні форми. Простір і час як форми буття матерії. Історичні форми спільності людей. Пізнання як предмет філософського аналізу. Філософські концепції суспільства.
учебное пособие, добавлен 18.10.2011Необхідність систематичного і постійного навчання і пізнання та їх взаємно доповнення в період становлення та розвитку молодої людини. Розкриття залежності взаємозв’язку мови та мислення в процесі вивчення та пізнання природи навколишнього світу.
статья, добавлен 10.05.2018Дослідження значення національної еліти у зміцненні української державності в умовах глобалізації у творчості І. Франка. Аналіз питання національної приналежності, її реалізації у суспільно-політичному житті, просвітницькій діяльності інтелігенції.
статья, добавлен 27.09.2016Дослідження соціально-філософських аспектів самовизначення українського народу. З’ясування моделей самоорганізації української нації. Розкриття ментальних особливостей вітчизняної еліти та визначення її впливу на процес українського націєтворення.
автореферат, добавлен 30.07.2015Визначення сутності учіння, як процесу пізнання. Розгляд рівня ієрархії системи, який визначається зв'язками субординації та зв'язками координації цієї системи. Дослідження пізнавального (гностичного) образу об'єкту. Аналіз суб'єкта навчального пізнання.
реферат, добавлен 24.05.2017Методологія та методи наукового дослідження та класифікація його пізнання. Спостереження як первинний і елементарний пізнавальний процес на емпіричному рівні дізнання. Розробка принципів та створення технічних засобів для проведення експерименту.
реферат, добавлен 13.12.2016Ознаки суспільства як об’єкта з’ясування соціальної філософії. Поняття "соціальне пізнання". Завдання соціального типу знання — аналіз суспільних процесів і виявлення в них закономірних, з необхідністю повторюваних явищ. Розвиток ідей в суспільстві.
статья, добавлен 04.03.2019Значення національної еліти у зміцненні української державності в умовах глобалізації. Формування національно свідомої еліти, її духовно-інтелектуальних якостей. Дослідження питання національної приналежності, її реалізації у суспільно-політичному житті.
статья, добавлен 08.02.2019Предмет філософії, її місце серед інших наук. Особливості філософського знання. Природа математичних і філософських понять та суджень. Об’єкти математичного і філософського пізнання. Загальні принципи побудови математичних і філософських концепцій.
статья, добавлен 06.05.2019Історико-філософський аналіз становлення і розвитку філософії науки в Україні кінця ХХ - початку ХХІ століття. Завдання методологічного забезпечення пізнання та освоєння світу. Методологічна основа відкриття невідомих законів природи, теорій, знань.
статья, добавлен 04.03.2019Розгляд структури курсів логіки у Києво-Могилянській академії у XVII-XVIII ст. Обґрунтування філософського змісту, щодо питань пізнання природи та розрізнення наук. Оцінка впливу єзуїтської колегії Речі Посполитої на погляди професорів-філософів.
автореферат, добавлен 29.10.2013Обґрунтування евристичного потенціалу ірраціонального пізнання науки. Оцінка шляхів актуалізації його методологічних можливостей в сучасному соціально-гуманітарному дискурсі. Естетичні виміри й образно-синтетичні потенції свідомості з цього питання.
автореферат, добавлен 20.10.2013Розмежування в сфері методів пізнання в Середні віки та епоху Відродження, Нового часу й німецькій класичній філософії. Гносеологічні засади формування філософії як форми суспільної свідомості, що започаткувало діалектико-матеріалістичний метод.
автореферат, добавлен 15.11.2013Створення системи пізнання, яка розкриває зв’язки між порізненими числами, звуками, словами і кольорами як головними умовами прогресивного розвитку людства. Організація вищих, середніх і нижчих засобів пізнання як поєднання органічного і духовного буття.
статья, добавлен 01.12.2018Пізнання як необхідна сторона відносин людини і світу. Особливості природи і джерел пізнання, його можливості і межі, відношення знання і реальності, суб'єкта й об'єкта. Погляди раціоналістів. Взаємозалежність раціонального з чуттєвими формами пізнання.
контрольная работа, добавлен 23.09.2010Пізнання як процес ідеального освоєння реального світу. Абсолютне протиставлення об'єктивному суб'єктивного. Тлумачення об'єктивності істини в незалежності змісту знання від людей і людства в цілому. Парадоксальність, ірраціональність навколишнього світу.
реферат, добавлен 03.06.2010Тлумачення філософського змісту мандрівки. Розуміння цивілізаційного феномену туризму як об’єкту пізнання. Сутність теорії людської діяльності як форми самореалізації особистості шляхом подорожі. Оформлення концепції знання про мандрівки у XIX-XX ст.
реферат, добавлен 19.03.2015Досліджується концепт деконструкції, один з головних методів філософії постмодернізму. Роль і місце деконструкції в аналізі філософії історії і художніх творів. Значення деконструкції для розвитку методології соціального пізнання та філософії історії.
статья, добавлен 13.07.2021Визначення терміну "ідентифікація". Особливості застосування методу ідентифікації у біології, математиці, хімії, психології, криміналістиці. Соціальна актуалізація процесів ідентифікації, її аналіз. Структура ідентифікації як методу соціального пізнання.
статья, добавлен 21.09.2016- 99. Основи філософії
Проблемне поле філософії та структура філософського знання. Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції. Загальна характеристика історичних типів світогляду. Специфіка філософського знання. Філософське розуміння методу пізнання, типи методів.
контрольная работа, добавлен 03.02.2012 Узагальнення процесу створення парадигми в культурологічному напрямі у формі концепції "духу народу". Аналіз системи ідейно-теоретичних та методологічних приписів концептуалізації процесів націогенезу та національно-державного облаштування Й. Гердера.
статья, добавлен 04.02.2019