Проблема рефлексії у німецькій філософії XVIII-ХІХ століть
Дослідження специфіки рефлексії, а також особливостей методології пізнання й самопізнання в контексті визначення цінностей і пріоритетів розвитку людини та її свідомості. Визначення специфіки теоретичного значення проблеми пізнання та самопізнання.
Подобные документы
Співвідношення духовного та фізичного. Самопізнання як природній потяг до самоорганізації та самовдосконалення. Свідомість, як причина інтроспекції та початок будь-якого поняття про світ. Моральний закон природи людини. Рефлексія та саморефлексія.
статья, добавлен 23.07.2013Дослідження проблеми специфіки і взаємодії наукового і художнього пізнання, де їх розмежування відбувається не на основі опозиції образу і поняття, а на основі концепції доповнюваності Н. Бора, який розглядає об'єкт у взаємозаперечних системах опису.
автореферат, добавлен 28.07.2014Визначення понять наукового методу та методологічної основи. Аналіз методологічної специфіки системного підходу у науковому пізнанні. Аналіз теоретичного та емпіричного рівнів наукового дослідження, а також завдань, які дослідник вирішує на кожному з них.
статья, добавлен 06.12.2016Форми пізнання всезагальних основ буття: універсалізм і субстанціоналізм. Основні ідеї позитивізму та герменевтики. Неокантіантво: концепції методів наукового пізнання. Методологічні концепції прагматизму. Проблеми пізнання у контексті феноменології.
контрольная работа, добавлен 06.08.2017Поняття пізнання та його види. Сутність людського пізнання, його можливості, рівні, форми, ознаки достовірності. Що штовхає людину до пізнання. Проблема істини в пізнанні. Істина та якісні характеристики знання. Методи і форми наукового пізнання.
реферат, добавлен 19.03.2015Особливості відображення в людській свідомості об’єктивного світу і суспільної практики пізнання. Визначення основних етапів еволюції поняття "досвіду" у німецькому ідеалізмі. Аналіз бачення неокантіанства та прагматизму на філософію мови та науки.
автореферат, добавлен 28.09.2014Способи та форми пізнання об’єктивних законів розвитку природи, взаємодії людини і суспільства. Джерела й ознаки релігійної свідомості. Розмежування знання та віри за критерієм раціональності. Перехід від диференціації до інтеграції науки та філософії.
статья, добавлен 30.10.2021Визначення методології, методики, методу. Особливості становлення та розуміння логіки як "другої" методології. Логічне пізнання дійсності. Усвідомлення логіки як методології пізнання державно-правових явищ і процесів. Діалектична логіка, логічні прийоми.
статья, добавлен 28.08.2016Досліджується концепт деконструкції, один з головних методів філософії постмодернізму. Роль і місце деконструкції в аналізі філософії історії і художніх творів. Значення деконструкції для розвитку методології соціального пізнання та філософії історії.
статья, добавлен 13.07.2021Аналіз методологічних засад дослідження феномена раціонального пізнання з урахуванням зміни парадигм у сучасній філософії освіти. Визначення принципів побудови системи понять раціонального пізнання та можливості їх філософсько–освітніх імплікацій.
автореферат, добавлен 29.07.2015- 36. Основи філософії
Дослідження проблеми походження свідомості; її структура, властивості та нейрофізіологічні основи. Характеристика форм суспільної свідомості. Вивчення проблемного поля епістемології. Поняття об'єкта та суб'єкта пізнання, їх філософське розуміння.
контрольная работа, добавлен 03.02.2012 Розгляд свідомості як складної та багатоаспектної філософської категорії. Соціальне пізнання гармонійного співжиття природи та людини, дослідження свідомості людини як умови її унікального буття. Феномен свідомості як найсуттєвіше визначення людини.
статья, добавлен 13.07.2017Поняття гносеології — як розділу філософії, що вивчає природу пізнання, закономірності пізнавальної діяльності людини; передумови, засоби та форми пізнання, а також відношення знання до дійсності, закони функціонування та умови й критерії достовірності.
реферат, добавлен 25.02.2014Проводиться дослідження колізії у відношеннях універсального існування людського світобуття та "одномірності" людини з точки зору теоретико-методологічної проблематики сучасності. Визначено напрями специфіки соціально-антропологічного виміру пізнання.
статья, добавлен 14.09.2022Місце творчості в структурі діяльності людини. Історія осягнення проблеми творчості від філософії Стародавньої Греції до наших днів. Представники української філософії: Г.С. Сковорода та І.Я. Франко, їх ідеї. Два підходи до проблеми розвитку творчості.
реферат, добавлен 14.07.2009Розгляд головних особливостей висвітлення методологічної проблеми пізнання права у контексті гносеологічних меж та можливостей. Загальна характеристика історіографічних проблем філософії права. Знайомство з системною побудовою моральних основ права.
статья, добавлен 31.08.2018Визначення, походження та співвідношення онтології і гносеології. Їх взаємозв’язок та прояви в філософії XVII ст. Емпіризм і раціоналізм в філософії нового часу. Образ "чистої, універсальної" свідомості людини. Раціоналізм Декарта, Спінози та Лейбніца.
контрольная работа, добавлен 28.11.2014Суть гносеологічних ідей твору українського мислителя XVIII століття Я. Козельського "Міркування двох індійців, Калана і Ібрагіма, про людське пізнання" в контексті філософії епохи Просвітництва. Аналіз вітчизняних пріоритетів у цій сфері філософування.
статья, добавлен 06.11.2018У процесі пізнання у людей формуються знання, на основі яких виникають цілі та мотиви соціально-культурно діяльності людини. Дослідження філософських засад пізнання, проаналізовано роль і значення соціокультурного підходу в пізнавальній діяльності людини.
статья, добавлен 05.03.2023Характеристики емпіричного та теоретичного знання. Методи наукового пізнання: проблема, гіпотеза, теорія. Наукові і об’єктивні факти. Емпіричні та теоретичні методи, чуттєве та раціональне пізнання. Основні напрямки в теорії пізнання, їх характеристика.
реферат, добавлен 28.10.2015- 46. Наукове пізнання
Пізнання як філософська проблема. Діалектика процесу пізнання. Практика і її роль у процесі пізнання. Вчення про істину та проблема її критерію. Наукове пізнання як найвищий рівень пізнавальної діяльності. Поняття науки, форми і методи наукового пізнання.
контрольная работа, добавлен 09.05.2013 Орієнтація на пізнання дійсності, що опиралася на відчуття, як риса філософії Нового часу. Пізнавальний процес та метод пізнання (ідеальне освоєння реального світу). Характеристика методології Френсіса Бекона. Нові принципи філософії Рене Декарта.
реферат, добавлен 19.12.2011Виявлення мотивів та значення появи філософії ірраціоналізму. Зміна підходу до предметної сфери, принципів пізнання і визначення критеріїв істинності. Виявлення специфіки і значення ірраціоналістичного підходу в осмисленні можливостей мислення.
статья, добавлен 11.07.2018Наукові та філософські парадигми Античної доби, Середньовіччя та епохи Відродження. Феномен класичної науки та філософії: парадигма Нового часу та періоду німецької класичної філософії. Методи пізнання та проблемні поля в структурі філософії XX століття.
автореферат, добавлен 29.08.2013Всебічне дослідження апарату здобуття нового знання в різних галузях науки як головне завдання методології наукового пізнання. Сутність поняття "ландшафтна оболонка". Знайомство з властивостями системних об'єктів. Розгляд прикладів причинного пояснення.
лекция, добавлен 02.12.2018