Проблема рефлексії у німецькій філософії XVIII-ХІХ століть
Дослідження специфіки рефлексії, а також особливостей методології пізнання й самопізнання в контексті визначення цінностей і пріоритетів розвитку людини та її свідомості. Визначення специфіки теоретичного значення проблеми пізнання та самопізнання.
Подобные документы
Культуроантропогенні основи досвіду та рефлексії як категоріальних елементів системи соціальної практики і метафізичного пізнання. Сакральні та раціональні орієнтації середньовічної метафізики. Метафізичний дискурс культури як екзистенціального цілого.
автореферат, добавлен 06.11.2013Ступінь впливу філософії Р. Декарта на формування поглядів Л. Виготського щодо розвитку свідомості людини в історичному процесі як прояву єдності індивідуального пізнання і розвитку культури суспільства. Аналіз обох систем з точки зору сьогодення.
статья, добавлен 17.08.2013Специфіка філософського пізнання. Теорія пізнання (гносеологія). Процес пізнання людиною навколишнього світу. Аналіз характеру взаємодії суб’єкта і об’єкта пізнання. Структура пізнання: відчуття, сприйняття, уявлення. Поняття істини та методи пізнання.
контрольная работа, добавлен 03.09.2010Дослідження ролі творчої діяльності сучасної людини у контексті специфіки мистецтва. Філософсько-естетичний аналіз розвитку мистецтва. Огляд проблеми універсалій у філософії. Ціннісна переорієнтація філософсько-культурологічного дискурсу при його аналізі.
статья, добавлен 23.12.2016Поняття філософії. Проблема буття. Матерія як філософська категорія. Час, простір і рух - форми існування матерії. Свідомість як найвища форма розвитку психіки, притаманна людині. Мова - тілесна оболонка думки. Ідеалізація - самостійний прийом пізнання.
реферат, добавлен 09.06.2022Дослідження і рецепція творчої спадщини Г. Сковороди у Німеччині. Аналіз діяльності Роланда Піча в даній сфері. Демонстрація єдності містики й метафізики у філософії Сковороди відповідно до того, як вона забезпечувалася у його вченні про самопізнання.
статья, добавлен 28.04.2023- 107. Предмет фiлософiї
Визначення поняття філософії та її основних складових. Ознайомлення та характеристика об'єктів вивчення філософської думки: онтології (вчення про буття), гносеології (вчення про пізнання), аксіології, методології, соціальної філософії, естетики.
реферат, добавлен 11.07.2014 Григорій Савич Сковорода як один із найвидатніших представників філософії Нового часу. Розгляд вчення про щастя. Теорія про мікрокосм (людина), макрокосм (Всесвіт) та світ символів. Дослідження сенсу людського існування. Подвиг самопізнання та свободи.
эссе, добавлен 23.04.2020Аналізується вплив філософії міжкультурного діалогу на розвиток компаративістики, міжкультурної філософії. Визначено, що "міжкультурний діалог" - це інструмент соціальної комунікації людини з метою взаємодії. Описані методи філософської рефлексії.
статья, добавлен 20.12.2022Методологія системного дослідження. Поняття і класифікація системотворчих чинників. Аналіз механізму розвитку систем. Світ у світлі системних уявлень. Системність органічної та неорганічної природи. Вивчення ролі людини як суб'єкта в розвитку природи.
реферат, добавлен 15.02.2012Аналіз проблем гносеології, основні принципи пізнання. Методи фізичної причинності та агностицизм Канта. Аналіз механізмів активного творчого відтворення дійсності у свідомості людини. Абстрагування та ідеалізація реальних предметно-чуттєвих об'єктів.
реферат, добавлен 02.12.2016Визначення світоглядної парадигми у філософії Г. Сковороди, оцінка основних положень філософії українського просвітника. Принцип деїзму філософа, який опирається на вищу божественну премудрість, що включає в себе раціональні форми існування та пізнання.
статья, добавлен 18.05.2024Філософський аналіз конструктивізму як методології наукового дослідження крізь призму проектування на стан сучасного наукового дискурсу. Основні концептуальні розбіжності трактування наукового пізнання посткласичною та постнекласичною раціональностями.
статья, добавлен 23.12.2022- 114. Філософія науки
Наукознавство, його предмет і галузі. Філософські засади сучасної освіти. Вивчення специфіки і структури наукового пізнання. Освітня раціональність та її генезис. Розгляд основних історичних етапів розвитку науки. Наукові революції: традиції й новації.
шпаргалка, добавлен 22.01.2014 Дослідження феноменів ідентичності та самоідентичності як ключової ланки на шляху до осмислення і пошуку змісту перманентного буття людини. Проблематика пошуку шляхів стабілізації її душевного життя за посередництва самопізнання і самоусвідомлення.
статья, добавлен 04.02.2019Предмет філософії та розмаїття підходів до його визначення. Поняття діалектики та її історичні форми. Простір і час як форми буття матерії. Історичні форми спільності людей. Пізнання як предмет філософського аналізу. Філософські концепції суспільства.
учебное пособие, добавлен 18.10.2011Комунікативний аспект людського буття у німецькій філософії ХХ ст. Аналіз становлення проблеми людської комунікації та її розвитку. Положення комунікативної концепції К. Ясперса. Філософські підходи до людської комунікації у Ю. Габермаса та К.-О. Апеля.
автореферат, добавлен 24.07.2014Огляд філософії особливої сфери духовної культури як концептуального вираження світоглядних проблем. Визначення специфічного виду мислення, як світоглядної рефлексії. Встановлення особливостей філософського знання та його впливу на духовний світ людини.
статья, добавлен 19.08.2017Етапи розвитку європейського класичного мислення. Особливості системи знань про фундаментальні принципи буття й пізнання світу в період Нового часу. Сутність раціоналізму й емпіризму у філософії XVII-XIX ст. Тенденції пізнання епохи просвітництва.
контрольная работа, добавлен 25.10.2015Інтегративно-методологічні підходи до часу в контексті сучасної філософії освіти. Стратегії та домінантні парадигми феномену темпоральності. Сутність, плюралістичні установки, об’єктивний зміст й інтелектуальні традиції пізнання лінгвістичного часу.
автореферат, добавлен 20.07.2015Понятійне розмежування історичного знання, пізнання, розуміння та інтерпретації. Розгляд ціннісного аспекту історії, колізій об’єктивної фактичності та суб’єктивного значення. Визначення історичної свідомості як складової частини суспільної свідомості.
статья, добавлен 16.11.2018Концепції пізнання істини в постпозитивістській філософії. Формування адекватних векторів модернізації суспільства в сучасну епоху на фундаменті наукового забезпечення, на основі вивчення об’єктивних процесів взаємовідносин природи, людини й суспільства.
статья, добавлен 13.12.2018Знайомство з основними закономірностями рефлексії самотності людини в філософії, характеристика евристичного та інструментального потенціалу. Аналіз проблем визначення типології форм самотності. Розгляд особливостей релігійних ментальних установок.
автореферат, добавлен 27.07.2014Узагальнення суперечливих процесів та тенденцій у сучасній епістемології. Аналіз трансформації поглядів на розуміння процесів концептуалізації в контексті впливу різноманітних чинників, які зумовлюють процес пізнання. Людиномірність цього процесу.
автореферат, добавлен 24.06.2014Аналіз суті пізнання - процесу цілеспрямованого, активного відображення дійсності в свідомості людини, зумовленого суспільно-історичною практикою людства. Відчуття, сприйняття, уявлення, чуттєве відображення, мислення, судження, як основні форми пізнання.
реферат, добавлен 23.07.2011