Влада символу
Філософська рефлексія з приводу влади символу. Символ – культуроутворюючий, раціональний засіб пізнання (позитивна концепція). Символи як засоби, які зміщують бажання з заборонених об’єктів на об’єкти – "замінники", забезпечуючи безпосереднє задоволення.
Подобные документы
Зміст основного й опорного поняття "наукової картини світу" у філософії і науці. Значення концепції позаціннісного статусу наукового пізнання та її роль у формуванні класичної наукової картини світу. Процес становлення філософії науки, етапи її розвитку.
автореферат, добавлен 29.07.2015Матерія, як ключове поняття матеріалізму. Спосіб і форми існування матерії. Емпіричні методи наукового пізнання. Методи емпіричного рівня дослідження. Методи, які використовуються на емпіричному і теоретичному рівнях. Філософська концепція людини.
реферат, добавлен 05.10.2014Дослідження феномену споживання на основі соціально-філософського підходу, що дозволить виробити цілісний погляд на закономірності виникнення, функціонування і проявів споживання в сучасному суспільстві. Сутність споживацької культури, її елементи.
статья, добавлен 04.02.2019Наука як соціокультурна діяльність, направлена на виявлення об'єктивних законів дійсності. Філосфсько-методологічна рефлексія над розвитком науково-теоретичного знання, критичний аналіз його змісту і методів пізнання, боротьба з псевдонауковими теоріями.
реферат, добавлен 03.02.2013- 55. Наукове пізнання
Основні форми раціонального мислення. Ідея в науковому пізнанні. Осягнення в мисленні явищ об'єктивної дійсності. Пізнавальні установки, які регулюють процес відображення об’єкта в різних формах наукового знання. Зміна типів наукової раціональності.
реферат, добавлен 10.10.2016 Розгляд головних особливостей впливу екзистенційного підґрунтя страху смерті на інтенцію до морально-етичного самовдосконалення людини, аналіз проблем. Філософська рефлексія щодо теми смерті як глибинний фундамент для розуміння основ життя людини.
автореферат, добавлен 24.10.2013Уточнення категорії "цивілізація". Дослідження проблеми свободи в контексті сучасної цивілізації, основною характеристикою якої є глобалізація. Розгляд свободи у кореляції з несвободою у вимірах раціонального та ірраціонального аспектів пізнання.
статья, добавлен 05.12.2018Аналіз місця Сократа в історії моральної філософії. Становлення філософських поглядів давньогрецького філософа. Релігійні погляди і поняття про загробне життя. Філософська концепція знання та пізнання. Доброчесність та самопізнання в розумінні Сократа.
реферат, добавлен 22.09.2015Характерні риси філософії століття Просвіти. Соціально-філософська концепція Жан-Жака Руссо. Ідея активного втручання філософів у соціальну дійсність заради її перебудови. Пізнання світу через відчуття. Естетичні та філософські погляди Ж.-Ж. Руссо.
реферат, добавлен 09.07.2017Розгляд поетичної думки художника слова, яка носить ауторефлексивний характер. Прояв онтологічності свідомості Гауптмана як письменника модерніста у творчому акті пізнання світу, осмислення свого буття в ньому. Міфопоетична картина німецького драматурга.
статья, добавлен 02.07.2024Ключова роль герменевтики у системі наукового знання. Концепція персоналістичної герменевтики католицького філософа-персоналіста Ч.С. Бартніка. Суть істини в контексті особи і пізнання. Німецька філософська думка у формуванні концепції герменевтики.
статья, добавлен 12.04.2018Особливості понятійного апарату, застосованого Б. Спінозою. Основні підходи до розробки владної проблематики в філософії Нового часу. Структура та внутрішня послідовність концепції влади Спінози, її характерні риси. Характеристика вчення про свободу.
автореферат, добавлен 14.10.2013Трансформація організаційного типу культури сучасного суспільства. Сфера освіти як аксіологічний центр сучасної культури. Філософська рефлексія феномену "проектна культура" (ПК). Шлях становлення феномену ПК у проблемному полі філософських рецепцій.
статья, добавлен 04.02.2017Дослідження джерел, сутності та особливостей філософської концепції влади Б. Спінози, її місце та роль в філософії. Розвиток владної термінології в західноєвропейській філософії. Зв'язок між ученням Б. Спінози про владу та його вченням про свободу.
автореферат, добавлен 25.08.2014Філософська основа конструкту онтологізації господарства. Дослідження господарства з погляду філософської рефлексії. Розкриття значень різних форм господарського буття. сукупність способів, методів і результатів конструювання фундаментальних картин світу.
статья, добавлен 11.07.2022Дослідження сутності поняття "тотальність". Винятковість ідеї безкінечного та зміст терміну "бажання" у філософії Е. Левінаса. Основні умови, необхідні для розриву тотальності. Вивчення специфіки метафізичного співвідношення безкінечного як бажання.
статья, добавлен 19.02.2016Поняття гносеології — як розділу філософії, що вивчає природу пізнання, закономірності пізнавальної діяльності людини; передумови, засоби та форми пізнання, а також відношення знання до дійсності, закони функціонування та умови й критерії достовірності.
реферат, добавлен 25.02.2014Аналіз питання пізнання науки через раціонально-рефлексивну розумову діяльність, яка спрямована на вивчення способів перетворення людиною та виконання раціональних дій для вирішення певної задачі. Підходи щодо розуміння науки, починаючи із XVII століття.
статья, добавлен 16.08.2022Співвідношення духовного та фізичного. Самопізнання як природній потяг до самоорганізації та самовдосконалення. Свідомість, як причина інтроспекції та початок будь-якого поняття про світ. Моральний закон природи людини. Рефлексія та саморефлексія.
статья, добавлен 23.07.2013Характеристика зв'язку психології з філософською антропологією. Дослідження кризи багатьох класичних уявлень про людину і пов’язане з цим виникнення філософської антропології. Аналіз "суб’єктивного" та "об’єктивного" знання у теоріях пізнання.
реферат, добавлен 25.10.2011Культуроантропогенні основи досвіду та рефлексії як категоріальних елементів системи соціальної практики і метафізичного пізнання. Сакральні та раціональні орієнтації середньовічної метафізики. Метафізичний дискурс культури як екзистенціального цілого.
автореферат, добавлен 06.11.2013Створення системи пізнання, яка розкриває зв’язки між порізненими числами, звуками, словами і кольорами як головними умовами прогресивного розвитку людства. Організація вищих, середніх і нижчих засобів пізнання як поєднання органічного і духовного буття.
статья, добавлен 01.12.2018Історичні особливості виникнення математики як науки про кількісні характеристики предметів та об'єктів пізнання. Аналіз проблем об'єктивності, абсолютності, відносності, матеріальності істини. Математичні методи, що використовуються в психології.
статья, добавлен 27.07.2016Специфіка філософського пізнання. Теорія пізнання (гносеологія). Процес пізнання людиною навколишнього світу. Аналіз характеру взаємодії суб’єкта і об’єкта пізнання. Структура пізнання: відчуття, сприйняття, уявлення. Поняття істини та методи пізнання.
контрольная работа, добавлен 03.09.2010Особливості підходу філософської антропології до вивчення природи людини. Розвиток об’єктивної методології пізнання, спроможної поєднати досягнення природознавства зі здатністю до створення гуманістичного соціокультурного у своєму розвитку суспільства.
статья, добавлен 17.01.2023